Гострий гематогенний остеомієліт

Гематогенний остеомієліт – це біогенна метастазуюча загальна інфекція в алергізованому організмі. Відповідно до цього міститься первинне вогнище, яке внаслідок імунобіологічного статусу організму і анатомічних особливостей приводить до появи вогнища в кістковому мозку. Первинним вогнищем можуть бути бешиха, інфіковане садно та рани, каріозні зуби, хронічні запальні процеси в придатках порожнини носа та вуха, гнійні захворювання м`яких тканин (фурункул, карбункул, панарицій, абсцес). Мікроорганізми проникають в кістковий мозок з током крові, в певних умовах викликаючи запалення.

Гематогенний остеомієліт – поширене захворювання. Страждають ним переважно діти та підлітки в 90% випадків. Хлопчики хворіють в 2–3 рази частіше, ніж дівчатка.

Захворюваність гематогенним остеомієлітом у віковому аспекті за даними різних авторів наступна: до 5 років – 20–30%, від 5 до 14 років – 70–75%.

Серед кісток скелету частіше за інші уражаються стегнова та великогомілкова кістки, рідко вражається надколінник, лопатки, ребра, хребці, кістки черепу.

При ураженні стегнової кістки процес частіше за все розташовується в ділянці нижнього метафізу, а при ураженні голені – у верхньому метафізі, що, як звісно, відповідає законам максимального росту цих кісток в довжину.

Таким чином, із всіх діафізарних кісток кінцівки частіше за все вражається кістка, яка несе найбільше функціональне навантаження, а запальний процес розвивається, як правило, біля активної росткової пластинки.

Патогенез: