Значення міжнародної торгівлі.

Нині жодна країна світу не може обійтись без зовнішньої торгівлі. За допомогою зовнішньої торгівлі національна економіка взаємодіє з господарствами інших країн. Водночас вона є основним каналом, за допомогою якого світовий ринок через посередництво інтернаціональної вартості, світових цін впливає на національне виробництво, диктуючи конкурентні техніко-економічні параметри виробництва, рівень витрат, стандарти якості, критерії ефективності тощо. Світова торгівля є рушієм виробництва як окремих країн та регіонів, так і світового господарства в цілому, оскільки вона забезпечує більш раціональне використання матеріальних та людських ресурсів на всіх рівнях господарювання. Світове вироб-нмтцво, як і виробництво окремих країн та регіонів, протягом останніх 30 років стало дедалі більше і більше залежати від зовнішньої торгівлі.

Міжнародна торгівля слугує важливим засобом збалансованості між виробничими можливостями та перевагами споживачів, дозволяє отримувати продукти, в яких відчувається дефіцит, і реалізувати надлишок, котрий не поглинається внутрішнім ринком. Тим самим міжнародна торгівля дозволяє досягти більш високого рівня задоволення потреб для населення кожної з торгуючих країн (хоча, може, і не в однаковій мірі).

Для бізнеса значення світової торгівлі визначається тим, що вона є актом реалізації додаткової вартості, вміщеної в експортованих товарах, і чинником, що діє проти тенденції норми прибутку до зниження (зниження витрат виробництва).

Всі країни так чи інакше залежать від міжнародної торгівлі. Але міра залежності є різною. Вона визначається як відношення вартості міжнародної торгівлі (експорт та імпорт) до внутрішньо го національного продукту:

Для США та Японії - близько 11%. США - країна континентального розміру, - з величезними людськими та природними ресурсами. Вона може виробляти більшість товарів, котрих потребує. Але ці товари можуть вироблятися у США з відносно більшими витратами, ніж імпортні товари. Така орієнтація могла б знизити високий життєвий стандарт Америки. Країни Східної Європи значно більше залежать від зовнішньої торгівлі, ніж США та Японія.

Для країн, що розвиваються, залежність від міжнародної торгівлі велика. Включення цих країн в міжнародний та світогосподарсь-кий поділ праці повинно орієнтуватись на взаємозалежність у міжнародній торгівлі.

Хоча за загальним обсягом операцій в системі світогосподарсь-ких зв'язків міжнародна торгівля останнім часом втратила провідне місце, її обсяг і значення зростає. Економісти говорять про вибуховий характер світової торгівлі. Так, у 90-х роках XX ст. обсяг міжнародної торгівлі збільшувався на 6% за рік. За останні ЗО років світова торгівля набула найбільш високих темпів у 2000 році. Відповідно оцінкам Всесвітнього банку обсяг світового товарообігу збільшився на 12, 5 %. В абсолютних цифрах обсяг міжнародної торгівлі становить приблизно 8 трлн. доларів США. Таке прискорення світової торгівлі пов'язано перед усім з посиленням процесу лібералізації міжнародних відносин, підвищенням цін на сировину, посиленням попиту на промислові товари, частка котрих у сукупному обсягу світового експорту досягає 70%.

Швидкі темпи розширення світової торгівлі сприятливо.впливають на економіку країн, що розвиваються, стимулюючи їх експорт. Середньорічне зростання експорту країн, що розвиваються, у 90-і роки, за даними Всесвітнього банку, складає 10%, що більш ніж у 3 рази перевищує анологічний показник 80-х років.

Світова торговельна організація (СТО) прогнозує подальше зростання обсягів міжнародної торгівлі у XXI столітті. Реалізму прогнозам СТО надає те, що ця організація виходить з багатофактор-ного аналізу в прогнозуванні основних тенденцій розвитку міжнародної торгівлі: поліпшення господарської кон'юнктури в розвинутих індустріальних країнах, а також в країнах Швденно-Східної Азії та Латинської Америки; активне включення до міжнародної торгівлі країн Центральної та Східної Європи тощо.

Важливо відзначити, що зростання обсягів міжнародної торгівлі помітно випереджає зростання обсягів виробництва. У 2000 р. зростання обсягу виробництва становило лише 5%.1 Це відбувається за рахунок поглиблення міжнародного поділу праці, становлення та розвитку нових видів поділу праці, котрі лежать в основі міжнародної економічної інтеграції та внутрішньофірмового обміну. Достатньо в зв'язку з цим зазначити, що в ЄС - найбільш інтегрованому міжнародному економічному угрупованні - торгівля випереджала виробництво у 3 рази.