Контракти в міжнародній торгівлі

Зовншгаьоторгівельні операції – це система дій партнерів різних країн, яка спрямована на здійснення товарного обміну і забезпечує такий обмін. До цієї системи звичайно включають: вивчення ринку конкретного товара; рекламу товара; створння збутової мережі; проробку комерційних пропозицій; проведення переговорів; укладання та виконання контрактів.

Контракт купівлі-продажу - це офіційний комерційний документ, який являє собою договір поставки товара, за допомогою якого встановлюються певні права та обов'язки сторін (контрагентів), погоджений і підписаний покупцем (імпортером) та продавцем (експортером).

Підрядний контракт - це договір, згідно з яким одна сторона (підрядчик) зобов'язується передати іншій стороні (замовнику) товар і виконати певний комплекс супровідних робіт у відповідності з індивідуальними вимогами замовника. Товар в контракті підряда також може виступати у вигляді роботи, котру підрядчик зобов'язується виконати згідно з індивідуальними вимогами замовника.

Контракт оренди - це міжнародний комерційний договір, в якому оформляються відносини майнового найму, за яким орендодавець однієї сторони передає орендарю другої сторони майно у тимчасове користування за погоджену платню. В залежності від строків оренди виділяють: рєнтинговий контракт (короткострокова орен-да); хайривговий контракт (середнадстрокова оренда); лізинговий контракт (довгострокова оренда).

Контракт при зустрічній торгівлі - це офіційний документ, який фіксує основні та зустрічні зобов'язання партнерів:

· щодо безвалютного, оцінюваного обміну товарами (бартерний контракт);

· щодо переробки давальної сировини (контракт про переробку давальної сировини);

· щодо комплектації закуповуваного устаткування, вузлами, деталями та частинами вітчизняного виробництва (контракт про комплектацію закуповуваного устаткування).

Отже, зовнішньоторгівельний контракт - це міжнародний комерційний договір, що регламентує права та обов'язки контрагентів з різних видів операцій. Укладання контракта - складна і відповідальна процедура, в ході якої іноземні партнери укладають численні договори з консалтинговими фірмами, рекламними агентствами, комерційними посередниками, транспортними фірмами тощо. Звичайно обмін подібними договорами закінчується підписанням єдиного контракта.

Зовнішньоекономічний контракт включає кілька розділів, які вміщують визначення контрагентів, предмету договору, комерційних умов угоди, прав та обов'язків сторін тощо. Ці елементи контракта, як правило, розташовуються у певній послідовності і мають такі розділи:

1. Преамбула. Це вступна частина контракта, в якій вказується номер, місце та дата підписання контракта, визначаються сторо ни по контракту (особи, організації, фірми, від імені яких укла дається договір).

2. Предмет контракта. В цьому розділі контракта визначається вид угоди (купівля-продаж, підряд, оренда, зустрічна торгівля), найменування товара, його кількість та основні характеристики. Важливим складовим елементом «Предмета контракта» є базисні умови поставки. Базисні умови поставки визначають, які витрати сплачують сторони в процесі транспортування вантажу від екс портера до імпортера. В ході здійснення міжнародної торгівлі скла лись певні торгівельні звичаї, котрі в сукупності і стали назива тись базисними умовами поставки. У певній мірі це спростило обмін товарами, однак через різне тлумачення в окремих країнах між різними контрагентами нерідко виникали суперечності. Для уніфікації базисних умов поставок Міжнародна Торгівельна Палата у 1936 р. вперше опублікувала збірник «Інкотермс*. Пізніше, у 1953, 1967, 1976, 1980, 1999 і, нарешті, у 2000р. були внесені зміни і доповнення з метою приведення переліку міжнародних правил у відповідність із сучасною міжнародною торгівельною практикою. Причинами зміни правил стали:

· необхідність в приведенні їх до відповідності сучасної комерційної практики з урахуванням розповсюдження зон вільної торгівлі, збільшення використання електронних засобів передачі інформації;

· появою нових технологій транспортування (зростаюча контейнерізація вантажів, розширення інтермодальних перевезень та перевезень на суднах типу «ролл-он» та «ролл-офф» з використанням автонавантажувачів і залізничих вагонів на «короткому морському плечі»).

Найновіша редакція «Інкотермс» містить умови, які охоплюють види транспорту, у тому числі найновіші, а також їх комбінації. Різні умови «Інкотермс» суворо визначають, яким чином продавець і покупець розподіляють відповідальність, витрати та ризики при здійсненні контракта. У відповідності з цим всі умови, включені в «Інкотермс»-2000 (як і в редакції 1999 p.), згруповані в чотири базисні категорії.

ІНКОТЕРМС – 2000

Слід відзначити, що умови «Інкотермс» стають складовою частиною аовтшяьоторгівельного контракта лише за наявності спільного рішення сторін.

В «Інкотермс - 2000» використовуються більш чіткі та прозорі формуліровки положень торговельних термінів для відображення існуючої торговельної практики. Так, в і більшості торговельних термінів більш точно визначаються обов'язки продавця та покупця стосовно навантаження/розвантаження товару.

Крім зазначених в «Інкотермс - 2000» внесені також деякі суттєві зміни стосовно митного очищення й оплати мита відповідно умов FAS та DEQ, а також розвантаження і навантаження товару за умовами терміну FCA.

Найбільш поширеними є умови групи «Ф» - ФОБ та умови групи «С» - СІФ.

ФОВ (FOB «FREE ON BOARD»). Продавець зобов'язаний доставити товар на борт судна, надати ліцензії та сплатити експортні мита, здійснити і сплатити всі витрати по перевезенню товара на борт без пошкоджень. Покупець зобов'язаний надати судно у встановлені строки, зафрахтувати судно і сплатити фрахт, сплатити витрати по розвантаженню товарів у порту призначення.

СІФ (CIF «Cost, Insurance, Freight). Продавець зобов'язаний доставити товар на борт судна, сплатити витрати по завантаженню на борт, організувати перевезення і сплатити фрахт до місця призначення, сплатити витрати по розвантаженню, отримати експортні ліцензії та сплатити експортні мита, застрахувати товар на час перевезення та сплатити страхову премію, передати покупцеві рахунок, чистий коносамент і страховий поліс. Покупець зобов'язаний прийняти поставку товара після отримання рахунку, коносамента і страхового поліса, сплатити витрати по розвантаженню, якщо вони не включені до фрахту.

3. Ціна і сума контракта. Це сума грошей у певній валюті, котру покупець зобов'язаний сплатити за весь товар, доставлений у визначе ний контрактом пункт на певних умовах (базисних умовах поставки).

4. Строки поставки товара. Це погоджені сторонами дати, на які товари повинні бути.доставлені продавцями в призначені за контрактом пункти.

5. Платіжні умови. Це погоджені контрактом умови і строки платежів, валюта платежу, способи та порядок розрахунку, вико ристання різних платіжних інструментів.

6. Упаковка та маркіровка вантажу. В контракті сторони док ладно застережують питання упаковки товара, маркіровки, спла ти витрат по упаковці. Упаковка мусить забезпечити збереження вантажу при перевезенні. Маркіровка необхідна для ідентифікації вантажу.

7. Заява претензій. Цей розділ контракта визначає порядок та строки заяви рекламацій покупцем продавцеві товара у зв'язку з невідпові дністю якості, кількості, упаковки тощо поставленого товара умо вам контракта, порушенням строків та умов поставки і т. ін.

8. Санкції за невиконання сторонами зобов'язань і відшкоду вання збитків. Розміри і граничні суми штрафів при порушенні контрагентами своїх зобов'язань визначаються в контракті (за звичаєм вони не перевищують 10-15% від суми контракта).

До продавця застосовуються санкції, якщо він иорушить строки, умови поставки, якість товара, упаковку тощо. До покупця -якщо він затримає переказ коштів на оплату товара.

9. Форс-мажор (обставини нездоланної сили). Форс-мажорні об ставини виникають внаслідок непередбачених і невідворотних подій надзвичайного характеру (стихійні лиха, пожежі тощо). Ця стат тя дає можливість переносити строки виконання контракта або взагалі звільняє сторони від виконання зобов'язань.

10. Арбітраж (вирішення спірних питань). В процесі виконан ня контракта між сторонами можуть виникнути розбіжності че рез різне тлумачення окремих положень контракта. Відтак в кон тракті завжди існує спеціальний розділ про вирішення подібних питань і суперечностей. Якщо питання не може бути вирішене шляхом переговорів між контрагентами, то згідно з міжнарод ною практикою воно передається на розгляд до арбітражу (третейський суд).

ТЕМА 4. СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА МІЖНАРОДНО ТОРГІВЛІ

4.1. Територіальний аспект структури та динаміки міжнародної торгівлі.

4.2. Структура міжнародної торгівлі за групами та видами продукції.

4.3.Структура міжнародної торгівлі за товарними формами.

4.4.Структура міжнародної торгівлі за рівнем торгівельних потоків.

Світова торгівля розподіляється і змінюєтья нерівномірно як територіально, так і за видами продукції, товарними формами та видами торгівельних відносин. Сучасні тенденції в структурі та динаміці світової торгівлі зумовлені динамікою розвитку суспільного поділу праці у світовогосподарській сфері. Знання структури світової торгівлі та її динаміки необхідні для успішного ведення міжнародного бізнесе.

Ми розглянемо структуру світової торгівлі в трьох напрямках:

· географічна структура: по країнах, по типах країн, внутріш- ньоблокова;

· товарна структура: за основними групами та видами продукції, за товарними формами;

· структура за рівнями торгівельних потоків (між країнами та наднаціональна).