Товар-програма

Товар-програма - пов'язаний з різко вираженим зростанням наукомісткості, з проривом в галузі нових ідей і технологій. Цей товар починається з ідеї, котра у подальшому стикується з необхідною матеріально-речовою базою, трудовими ресурсами, кредитно-фінан-совими можливостями (наприклад, програма створення літака-аеробуса А-ЗХХ).

Розвиток нових товарних форм здійснюється на верхньому, стратегічному поверсі світових товарних потоків і грунтується на поглибленні міжнародного поділу праці, розвитку міжфірмового та внутрішньофірмового поділу праці. Але перехід від однієї товарної форми до іншої не витісняє попередньої. Кожна різновидність продовжує розвиватися, співіснуючи з іншою. Міжнародна торгівля одиничними товарами створює кон'юнктурний товаропотік з традиційною формою угод (контракти). Нові товарні форми, пов'язані з товаром-групою, товаром-об'єктом і особливо з товаром-програмою, створюють стратегічний товаропотік. Останній грунтується на довготривалих виробничих зв'язках зі спеціалізації і кооперування, на великомасштабних угодах, пов'язаних із спільним фінансуванням або спорудженням об'єктів, метою яких є вирішення великих народногосподарських проблем на основі включення в систему світогосподарських інвестиційно-виробничих зв'язків. Формою угоди тут виступають: договір, концесія, генпідряд.

Поява нових товарних форм породжує виникнення нових послуг. Йдеться, насамперед, про процес софтизації, тобто зростання питомої ваги інформаційних послуг. Значення останніх в епоху переходу від індустріального до постіндустріального (інформаційного) суспільства домінує. Необхідно вказати і на зростання значення кредитно-фінансових послуг. Це значення, як правило, пов'язують з просуванням на світовий ринок товара-об'єкта і то-вара-програми. Особливого значення при просуванні такої товарної форми як товар-програма набувають науково-технічні, інжінірінгові та консультаційні послуги.

Ціни на товар-групу, товар-об'єкт і товар-програму формуються під впливом ряду специфічних чинників:

а) тривала взаємодія з економічним середовищем товарного рин ку (в першу чергу валютно-кредитним), який вимагає прогнозу вання тенденції кредитних та валютних умов на ціну;

б) диференційованість якісних показників товара-групи, яка вимагає урахування в ціні кінцевого ефекта його використання, тобто пов'язання її з показниками функціонування товара-групи, що закуповується або продається, та обчислення ціни шляхом побудови «цінової етажерки»;

в) об'єднання в товарі-об'єкті, товарі-програмі багатьох різнорі дних компонентів (конструкції, різноманітні машини, устаткуван ня, робоча сила, кредитні гроші тощо) надає акумулюючого впли ву на ціну. В цьому випадку застосовується кумулятивний пито мий показник: валютні капіталовкладення, віднесеш до одиниці потужності, кінцева продуктивність об'єкта або валютні витрати на перетворення одиничного осередку'виробничої інфраструктури (товар-програма)¹.

4.4. Структура міжнародної торгівлі за рівнем торгівельяих потоків

Поряд із рівнем товарообміну між країнами, у зв'язку із зростанням ролі ТНК у світовій економіці, швидко розвивається наднаціональний рівень товарообігу. Це - внутрішньокорпораційний обмін, тобто торгівля між підприємствами однієї і тієї ж транснаціональної корпорації, котрі знаходяться в різних частинах світу.

Наднаціональна торгівля охоплює значну частину стратегічного поверху світової торгівлі і має справу у великій мірі з новими товарними формами. За внутрішньокорпоративним обміном - майбутнє світових торгівельних відносин. Вже зараз його частка становить понад 1/3 світових товарних потоків.

Зростання питомої ваги внутрішньокорпораційного і міжкорпо-раційного обміну висунуло в якості основного методу світової торгівлі, торгівлю напрямки (без посередників). Поява у світовому товаропотоці нових товарних форм, особливо таких, як товар-об'єкт і товар-програма, сприяє трансформації торгівельних посередників в безпосередніх учасників довготривалих угод.

Торгівля напрямки ведеться в основному на верхньому, стратегічному поверсі світового товарообміну. Нині торгівля напрямки становить близько 50% товарообігу. На торгівельних посередників!., котрі діють в основному на кон'юнктурному поверсі світового обміну, припадає понад 50% світової торгівлі.