Відмороження

Відмороження виникають під впливом на організм відповідних умов: дія холоду, вітру, підвищеної вологості повітря, носіння тісного і мокрого взуття. Тривале нерухоме положення, погіршання загального стану організму, хвороба, виснаження також можуть сприяти відмороженню. Залежно від комбінації цих умов, воно може настати навіть при температурі +3-7° С. Найчастіше (70-90 % випадків) відморожуються ноги (пальці), потім — руки, ніс, вуха, щоки, лоб. Загибель тканин при відмороженні, на відміну від опіків, настає, в основному, не внаслідок коагуляції білків, а в результаті спазму кровоносних судин, що виник від холоду.
Ознакою відмороження в більшості випадків є поява спочатку відчуття сильного переохолодження, потім — незначного болю і поколювання. Поступово з’являється побіління шкіри, потім на всій площі відмороженої ділянки вона стає зовсім білою і нечутливою.
Розрізняють чотири ступені відмороження (встановити остаточно ступінь відмороження можна тільки через декілька днів) (рис. 9.20):

Рис. 9.20. Класифікація відморожень.

— перший ступінь — побіління шкіри, яка при зігріванні набуває синюшного або темно-червоного забарвлення, в зоні ураження спостерігається невелика припухлість;
— другий ступінь — крім явищ, які властиві відмороженню першого ступеня, на ураженій ділянці шкіри з’являються пухирі, наповнені прозорою і кров’янистою рідиною;
— третій ступінь — некротизація відмороженої частини шкіри і підшкірної клітовини, яка настає через декілька днів після відмороження (рис. 9.21);

Рис. 9.21. Відмороження кистейІІ-ІІІ ступенів.

— четвертий ступінь — некротизація всіх шарів м’яких тканин і кісток (рис. 9.22).

Рис. 9.22. Відмороження III-IV ступенів.

При відмороженнях можуть виникнути ускладненння внаслідок швидкого розмноження хвороботворних мікробів у змертвілих тканинах.