![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Лекція №2. Параметри стану ідеального газу
При термодинамічних розрахунках використовують такі теплові властивості робочих тіл, як: – теплоємність С, кДж/кг·гр, кДж/нм3 гр, кДж/кмоль·гр; – теплота q, кДж/кг, ккал/кг; – робота l, кДж/кг, ккал/кг; – внутрішня енергія U, кДж/кг, ккал/кг; – ентальпія i, кДж/кг, ккал/кг; – ентропія S, кДж/кг гр, ккал/кг·гр; – теплота випаровування і конденсації r, кДж/кг, ккал/кг; – теплота згорання палива Усі вказані величини віднесені до 1 кг, або 1 м3 робочого тіла, і тому мають назву питомих характеристик. Питома середня теплоємність робочого тіла (РТ) – кількість теплоти, що необхідна для зміни температури 1кг (масова) Сm, або 1м3 (об’ємна) Теплоємність збільшується із підвищенням температури робочого тіла. У зв’язку з цим необхідно розрізняти середню Сm та істинну С теплоємність.
,
де a i b – довідкові сталі для заданого газу, то визначувана величина Сm є середньою питомою теплоємністю у діапазоні змін температури від t1 до t2. Якщо ж теплоємність визначається при певному значенні температури t робочого тіла за умови, що Δ t=t2– t1→ 0, відповідно до довідкових залежностей C = a + bt + сt2, то в якості С маємо істинну питому теплоємність. У теплотехнічних розрахунках нелінійні залежності теплоємності від температури з достатньою точністю можна замінити на лінійні виду С = a + b·t, що наведені у довідковій літературі (додаток А).
|