Перша допомога при переломах.

Перш за все необхідно забезпечити нерухомість ушкодженій частині тіла. Дуже небезпечним є перелом кісток черепа, можлива кровотеча з носа, рота і вух.

Перша допомога до прибуття лікаря полягає в тому, що треба прикласти холодний компрес до голови потерпілого.

При ушкодженні хребта необхідно потерпілого поклас­ти на дошку обережно животом вниз, не допускати прогину тіла і відправити в лікувальний заклад.

При переломах рук чи ніг на ушкоджену кінцівку на­кладають шину і прибинтовують її до ушкодженої кінцівки, це запобігає зменшенню болі і розриву м'яких тканин тіла в місці перелому.

Для зменшення болі до ушкодженого місця приклада­ють холодний компрес.

6. Перша допомога при опіках.

При хімічних опіках кислотами чи лугами ушкоджене місце необхідно промити водою і потерпілого відправити в медичний заклад.

При тепловому опіку потерпілого необхідно удалити від джерела тепла. Якщо на потерпілому загорівся одяг необхідно збити полум'я водою, піском, чи прикрити його пальтом. Обгорівшу одежу слід зняти, обережно відрізуючи куски, що прилипли до шкіри. Обпечені ділянки шкіри забороняється змащувати жиром, маслом, чи присипати содою. Поверхню термічних опіків закрити стерильним матеріалом, змоченим спиртом чи одеколоном. Це зменшить біль і запобігне проникненню з рану інфекції. При обширних опіках, щоб запобігти розвитку опікового шоку, потерпілого обгортають чистим простирадлом не роздіваючи і накривають ковдрою. До прибуття медичної допомоги дату теплий солодкий чай і забезпечити спокій. При перших ознаках шоку /різка блідість, поверхневе дихання, слабкий пульс/ потерпілому дають 15-20 крапель настойки валеріани чи 20-25 крапель Зеленіна, чи 100-150 гр. вина.

7. Перша допомога при сонячному і тепловому ударах.

При теплових ударах потерпілий відчуває слабкість, головний біль, хода стає непевною, Температура тіла підвищується до 40 °С, з'являються неприємні відчуття з області серця, мерехтіння в очах, погіршується слух, нерідко буває рвота. Настає спад серцевої діяльності, людина може втрати­ти свідомість. В тяжких випадках спостерігається розладнання мови, марення, галюцинації, порушується дихання.

Потерпілого вивести в прохолодне приміщення чи тінь. Положити на спину і надати голові підвищене положення, розстібнути одяг і послабити пояс. Тіло обтерти холодною во­дою чи обгорнути простирадлом, змоченим у холодній воді. На голову покласти поліетиленовий мішок з холодною водою, а на лоб - хустинку, змочену у холодній воді. Дати випити хо­лодної води і 15-20 крапель настойки валеріани на 1/3 стака­на води. Для збудження дихання дати понюхати нашатирного спирту, для чого змочену в ньому ватку декілька разів підно­сять до носа потерпілого, поки не нормалізується дихання.

У тому випадку, коли людина втратила свідомість, від­сутнє дихання і не прощупується пульс, необхідно розпочати штучне дихання і закритий масаж серця.

8. Перша допомога при обмороженні.

Відморожені частини тіла не слід розтирати снігом чи льодом, тому що це може призвести до травмування шкіри і викликати запальні процеси. Розтерти обморожене тіло необ­хідно сухою шерстяною тканиною, сукном, рукавичкою тощо.

Для зменшення болі при зігріванні обмороженої кінців­ки в теплому приміщенні необхідно її спочатку помістити в хо­лодну воду і довести її температуру до 37 °. Після того, як об­морожене місце почервоніє, його слід змастити жиром /маслом, салом, борною маззю/ і наложити на нього теплу по­в'язку.

9. Перша допомога при втраті свідомості.

Потерпілого покласти так, щоб голова його знаходи­лась на одному рівні з тулубом або дещо нижче /при цьому посилюється прилив крові до головного мозку. Звільнити тіло від тісної одежі, тепло вкрити, а до ніг прикласти грілку. Можна розтерти руки, ноги, груди і спину одеколоном, або сухими руками. Виведений з обморочного стану сприяє вдихання на­шатирного спирту, можна скористатись замість нього харчо­вим оцтом, соком цибулі або збризнути лице потерпілого хо­лодною водою.

Коли потерпілий опритомнів, дати йому гарячого со­лодкого чаю чи кави і 20-30 крапель настойки валеріани чи 10-15 крапель волокардіна на чверть склянки води.

10. Перша допомога при гострих отруєннях.

При надходженні отрути через шлунково-кишечний тракт найбільш ефективним є швидке промивання шлунка /на протязі 1-2 год. після надходження отрути/ Однак промивати шлунок необхідно і через декілька годин і, навіть, наприкінці доби, якщо це не було зроблено вчасне.

Для промивання шлунка використовують теплу воду і активіроване вугілля /1 столова ложка вугілля на 500 мл. води/, 0, 2 % розчин таніну, 0, 01 - 0, 1 % розчин марганцевокисло­го калію.

Промивання, роблять великою кількістю / не менше 10-15 л/ рідини до зникнення специфічного запаху речовини, як­що такий запах є. Потерпілого при несвідомому стані необхід­но положити животом вниз, підтримувати голову так, щоб во­на звисала над краєм кушетки.

В домашніх умовах можна викликати свату. Для цього випити стакан теплої води, в якій розвести і столову ложку солі або чайну ложку гірчиці. Рвоту можна викликати механіч­ним подразнюванням чи натисканням на стінку язика. Ці мані­пуляції необхідно поєднати з питвом великої кількості теплої води,

Якщо рвота виникла мимовільно, а потерпілий в не­свідомому стані, необхідно його голову повернути набік, щоб запобігти аспірації рвотних мас.

Рвоти протипоказані при отруєнні лугами і кислотами. Післярвоти дати обволікаючий засіб - яєчний білок, молоко, кисіль слизисті відвари, рослинне масло і ін. Після промиван­ня шлунка дати послаблююче з великою кількістю теплої води /2-3 стакана/.

При отруєнні через дихальні шляхи необхідно забез­печити потерпілого свіжим повітрям. Зняти одяг, що просякну­тий отруйним газом. Захистити потерпілого від охолодження, зігріти, дати спокій і викликати швидку допомогу.

ЗМІСТ ЗВІТУ.

1. Назва і мета роботи.

2. Протокольну записку зробити за формою:

Основні причини отруєнь грибами.

• вживання отруйних грибів;

• неправильне приготування умовно їстівних грибів;

• споживання старих або зіпсованих їстівних грибів;

• вживання грибів, що мають отруйних «двійників» або якщо вони зібрані у місцях захоронення токсич­них речовин (поліетиленових пляшок, пакетів, залиш­ків фарб, лаків, аерозолів, добрив, померлих тварин).

Симптоми отруєння грибами:

Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) з'являються через 1-4 год. після вжи­вання грибів, залежно від виду грибів, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості з'їдених грибів. Біль та напади нудоти повторюються декілька разів через 6-48 год., а смерть настає через 5-Ю днів після отруєння.

У хворих, що отруїлися грибами, спостерігаються такі загальні ознаки недуги: болить усередині, розлад­нується шлунок, нудить, починається блювота, люди­на відчуває загальну слабкість. Спостерігається також зміна зіниць: одна стає вужчою, друга - ширшою. Бу­ває, що іноді у хворого з'являються зорові і слухові га­люцинації, конвульсії, марення. Після збудження на­стає втрата свідомості, при цьому спостерігається по­смикування деяких м'язів, найчастіше обличчя і паль­ців рук.

Перша допомога при отруєнні грибами:

Навіть при легкому отруєнні грибами треба негай­но звернутися за медичною допомогою чи відправити хворого до лікарні. Часто від того, як швидко буде на­дано допомогу, залежить життя людини. Дещо можна зробити для хворого до того, як прийде лікар. Насам­перед, треба прикласти до живота і ніг грілки. Щоб не допустити активного всмоктування отрути в організм, треба якнайшвидше промити шлунок: дати випити хворому 3-4 склянки підсоленої води (або блідо-ро­жевого розчину марганцівки), а тоді викликати блю­воту. Процедуру повторювати декілька разів. Коли промивні води стануть чистими, дати активоване ву­гілля (4-5 пігулок).

Після цього рекомендується напоїти хворого міц­ним чаєм, кавою. Але, поки прийде лікар, не годувати. І, звичайно, не можна давати хворому спиртних напо­їв, оцту, бо вони сприяють всмоктуванню отрути. Щоб установити причини отруєння, варто зберегти рештки грибів.

Профілактика отруєння грибами:

1. Ознайомтеся, чим відрізняються їстівні гриби від отруйних.

2. Збирайте тільки ті гриби, які добре знаєте. Не бе­ріть грибів з ушкодженою ніжкою, старих, в'ялих, чер­вивих або ослизлих.

3. Ніколи не вживайте в їжу незнайомі гриби, особ­ливо з циліндричною ніжкою, в основі якої є потов­щення «бульба», вкрите оболонкою.

4. Не збирайте гриби близько від транспортних магістралей, атомних і теплових електростанцій, ве­ликих промислових зон, на пустирях, колишніх сміт­никах. Перевірте, при можливості, гриби на радіоак­тивність.

5. Пам'ятайте, що серед пластинчастих грибів най­частіше бувають отруйні.

6. Якщо на поляні, серед їстівних грибів, росте блі­да поганка - не збирайте тут гриби: спори поганок отруйні, вони можуть переноситись вітром на інші гриби й отруювати їх.

7. Не слід куштувати сирі гриби на смак.

8. Купуйте гриби тільки у відведених для їх прода­жу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіос­ках) при наявності довідки. Особливо уникайте купівлі грибів на стихійних ринках і, тим більше, їх су­міші з різних видів у вигляді грибної ікри, салатів, пи­рогів і інших виробів з подрібнених грибів.

9. Не робіть домашню заготівлю грибів у герметич­ній упаковці - це може призвести до захворювання ботулізмом.

10. Сушіть тільки певні види грибів, такі як білий гриб, підосичник, підберезник, маслюк, моховик, зморшок і трюфель білий.

11. Не користуйтеся сумнівними методами пере­вірки грибів на отруйність і не довіряйте таким по­милковим тлумаченням:

• «Цибуля чи часник стають бурими, якщо їх вари­ти разом із грибами, серед яких є отруйні»;

• «Опущена у відвар грибів срібна ложка або сріб­на монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби»;

• «Личинки комах, черви і равлики не чіпають отруйних грибів»;

• «Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстів­ні - приємний»;

• «Після кип'ятіння протягом кількох годин отрута з грибів видаляється».

Ще раз перевірте вдома зібрані гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні - сміливо викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена ґрунтом -викидайте. Гриби ретельно промийте, у маслюків зні­міть із шапки слизьку плівку.

Гриби підлягають кулінарній обробці в день зби­рання, інакше в них утворюється отрута. При обробці кип'ятіть гриби 7-10 хв. у воді, три рази змінюючи во­ду. Лише тоді можна варити або смажити.

Обов'язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовуються для соління: грузді, вовнянки та інші - тим самим ви позбудетесь гірких ре­човин, які уражають слизову оболонку шлунку.

У жодному разі не пригощайте грибами дітей, ва­гітних жінок, літніх та хворих людей.

Деякі гриби (зеленушка, синяк-дубовик та ін.) міс­тять отруйні речовини, які в шлунку не розчиняються, але у взаємодії з алкоголем отрута розчиняється та ви­кликає швидке отруєння.

Значна кількість грибів, які досі вважалися їстівними, містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд, також може статись отруєння.

Запам'ятайте!

• Отруєння грибами дуже важко піддається ліку­ванню. Багато залежить від своєчасного надання ква­ліфікованої допомоги потерпілому.

• Щоб уникнути небезпеки, краще купуйте сертифіковані гриби в магазині або зовсім виключіть їх з харчування. Без грибів можна прожити.

• Якщо ж ви все-таки вирішили ризикнути своїм та своїх близьких здоров'ям та життям і поласувати ди­корослими грибами, не полінуйтесь - навідайтесь до лісгоспу і покажіть свою «здобич» досвідченим спеціалістам-грибникам або зверніться до пункту перевірки грибів на міському ринку.

Практична робота №4

Тема: Природні небезпеки

Мета роботи:

1. Вивчення найбільш небезпечних природніх небезпек, які можуть виникнути в навколишньому середовищі.

2. Передбачення практичних навиків, дій при природніх небезпеках.

3. Вивчення послідовності дій при виникненні природніх небезпек.