Готуйтеся до виникнення зсуву

• Уважно слухайте та вивчайте інформацію про обстановку, можливі місця та приблизні межі зсувів, а та­кож інструкції про порядок дій у випадку загрози виникнення зсуву. Це особливо треба знати тим, у ко­го будівлі розташовані на височині, схилах або біля підніжжя гір і пагорбів, навколо глибоких ярів.

• Повідомте при появі ознак зсуву органи місцевого самоврядування та органи цивільної оборони. Озна­кою зсуву є заклинювання дверей і вікон будівель, просочування води на зсувонебезпечних схилах та зміщення ґрунту.

• Зберігайте спокій, уникайте паніки.

Ваші дії під час зсуву

• При отриманні інформації про дане стихійне лихо дійте залежно від ступеня загрози та швидкості зсуву.

• Зберігайте спокій, уникайте паніки.

• Підготуйтесь до евакуації, з'ясуйте у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування міс­це збору мешканців для евакуації.

• При наявності часу та незначній швидкості зсуву (декілька метрів на місяць) - по можливості, вивозь­те своє майно у раніше намічене місце; відключіть мережі електро-, газо- та водопостачання; щільно за­крийте вікна, двері, люки на горищі та вентиляційні отвори; шибки, по можливості, захистіть віконни­цями або щитами.

• Дійте негайно! Терміново евакуюйтеся у безпечне місце, якщо швидкість зсуву понад 0, 5-1 м на добу.

• Попередьте сусідів, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають еваку­ації в першу чергу.

• Швидко одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш цінні та необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, ліки, кишеньковий ліхтарик і радіоприймач на батарейках.

• Від'єднайте електроприлади від електромережі, вимкніть газ і систему нагрівання, загасіть вогонь у грубі.

• Не користуйтесь ліфтом - його може заклинити від перекосу будинку.

• Виведіть худобу на більш безпечну місцевість. Якщо немає часу, відчиніть хлів - дайте худобі можли­вість рятуватися.

Ваші дії після зсуву

• Зберігайте спокій, оцініть ситуацію.

• Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує. Допомо­жіть при необхідності рятувальникам у визволенні постраждалих із завалів.

• Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережні - може статися рапто­ве обвалення.

• Огляньте зовні, в якому стані мережі електро-, газо- та водопостачання.

• Перевірте, чи немає загрози пожежі. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

• Не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв'язку з вами.

• З'ясуйте у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які від­повідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Повінь, паводок

Якими небезпеками загрожують повені та паводки: руйнування будинків, будівель і мостів; розмив залізничних та автомобільних шляхів; аварії на інженерних мережах; знищення посівів; жертви серед насе­лення та загибель тварин.

Унаслідок повені та паводку починається просідання будинків і землі, виникають зсуви й обвали.

Ваші дії у випадку загрози виникнення повені, паводка

• Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію й інструкції про порядок дій; не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв'язку з вами.

• Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

• Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації та готуйтеся до неї.

• Підготуйте документи, одяг, найбільш необхідні речі, запас продуктів харчування на декілька днів, медикаменти. Складіть все у валізу. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті.

• Від'єднайте електроприлади від електромережі, вимкніть газ.

• Перенесіть більш цінні речі та продовольство на верхні поверхи або підніміть на верхні полиці.

• Переженіть худобу, яка є у вашому господарстві, на підвищену місцевість.

Ваші дії в зоні раптового затоплення під час повені, паводка

• Зберігайте спокій, уникайте паніки.

• Швидко зберіть документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі.

• Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

• По можливості, негайно залишіть зону затоплення.

• Перед виходом з будинку вимкніть електро- та газопостачання, загасіть вогонь у грубі. Зачиніть вікна та двері, якщо є час - закрийте вікна та двері першого поверху дошками (щитами).

• Відчиніть хлів - дайте худобі можливість врятуватися.

• Підніміться на верхні поверхи. Якщо будинок одноповерховий - займіть приміщення на горищі.

• До прибуття допомоги залишайтесь на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигна­лізуйте рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти.

• Перевірте, чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, по можливості, допомогу.

• Потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття; відшукайте поблизу предмети, якими можна ско­ристатися, щоб утриматися на плаву до одержання допомоги.

• Не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти тощо).

Ваші дії після повені, паводка

• Переконайтесь, що ваше житло не отримало внаслідок повені ніяких ушкоджень і не загрожує завален­ням, відсутні провалини в будинку та навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття.

• Не користуйтесь електромережею до повного осушення будинку.

• Обов'язково кип'ятіть питну воду, особливо із джерел водопостачання, які були підтоплені.

• Просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезинфекцію забрудненого посуду, домашніх речей і прилеглої до будинку території.

• Здійснюйте осушення затоплених підвальних приміщень поетапно - з розрахунку 1/3 об'єму води на добу.

• Електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування.

• Заборонено вживати продукти, які були підтоплені водою під час повені. Позбавтеся від них і від кон­сервації, що була затоплена водою й отримала ушкодження.

• Все майно, що було затопленим, підлягає дезинфекції.

• Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що від­повідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Обвал

Обвали відбуваються в місцевості, де є схили з трі­щинами, роздробленим камінням, куди потрапляє вода при підвищенні температури. Часто обвали зв'язані з тим, що люди нераціонально проводять будівельні робо­ти, гірські розробки, вибухові роботи. Обвали відбува­ються і при землетрусах. В результаті обвалів часто ги­нуть люди, руйнуються будівлі, гине природа.

Люди повинні передбачувати наслідки своєї госпо­дарської діяльності на Землі.

Ваші дії при обвалі:

1. Слухати оповіщення по засобах масової інформації.

2. Зберігати спокій, зосередитись і вибрати кращий варіант дії.

3. Вимкнути газ, електрику, воду, щільно закрити вік­на і двері.

4. Вийти з будинку, з небезпечної зони і перейти в безпечне місце на схили гір, що не загрожують зсувом.

5. Попередити всіх про НС.

6. При необхідності (якщо це не викликає загрози для вашого життя) надати допомогу потерпілому, якого за-хватив потік при обвалі - кинути йому канат чи жердину.

7. Остерігатися великих брил, уламків будівель, сніго­вого чи земляного валу.

Гроза

Гроза - це атмосферне явище, яке часто супрово­джує великі зливи, при цьому виникають численні елек­тричні розряди, гримить грім.

Ваші дії під час грози:

- ніколи не ховатись під окремим деревом, бо дуже часто блискавка вдаряє саме в такі дерева;

- якщо ви перебуваєте в полі із залізним предметом, треба заховати його десь, щоб можна було знайти, а са­мому одягнути на голову головний убір і йти повільно;

- не можна стояти або бігти;

- не користуватись парасолькою, вона може притяг­нути блискавку;

- найкраще заховатись в укритті - добротній будівлі;

- кватирку і двері потрібно зачинити, щоб не було протягів;

- якщо ви їдете на велосипеді чи мотоциклі - слід зу­пинитися і заховатися в безпечне місце;

- у квартирі краще вимкнути телевізор, відключити антену;

- будинок обов'язково повинен мати громовідвід.

Смерч.

Смерч - це сильний атмосферний вихор діаметром до 1000 м, у якому повітря обертається зі швидкістю до 100 м/с. Смерч має вигляд стовпа з во­ронкоподібними розширеннями зверху і знизу. Повітря обертається проти годинникової стрілки і підіймається по спіралі, втягуючи з землі воду, пил, різні предмети і навіть тварин та людей. Тривалість смерчів - від декількох се­кунд (в основному) до декількох годин. Вони переміщу­ються з великою швидкістю і на великі відстані.

Ваші дії під час смерчу:

- якщо ви побачили наближення смерчу і почули сильне гудіння, треба тікати в протилежний бік;

- якщо смерч наближається до вас, потрібно міцно схо­питися за нерухомий, добре закріплений на вулиці предмет;

- закрити обличчя і очі, щоб вас не вдарили підняті з землі смерчем предмети та бруд.

Ваші дії:

1. Бажано не виходити на вулицю, а перебувати у міц­них спорудах.

2. Якщо ви на вулиці - не стояти під одинокими старими деревами, які можуть бути вирвані з коренем. Це небезпечно!

3. Не зупинятись біля електричних стовпів, обірва­них дротів, мостів, небезпечних об'єктів, на горі.

4. Знайти яр, заглибину, рів, якщо немає будівлі, лягти на дно, закрити голову і обличчя руками; якщо є за що трима­тись - міцно ухопитися або притиснутися до землі; якщо є можливість - заховатись у підвалі, де є запас їжі та води.

Ураган

Ваші дії:

- отримавши повідомлення про ураган, необхідно щільно зачинити двері, вікна;

- з дахів та балконів забрати предмети, які при падінні можуть травмувати людину;

- в будівлях необхідно триматися подалі від вікон, щоб не отрима­ти травми від осколків розбитого скла;

- найбезпечнішими місцями під час урагану є підвали, сховища, метро та внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків;

- коли ураган застав людину на відкритій місцевості, найкраще знайти укриття в западині (ямі, яру, канаві);

- ураган може супроводжуватись грозою, необхідно уникати ситу­ацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не сто­яти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.

Практична робота №5

Тема: Техногенні небезпеки

Мета роботи:

1. Придбання практичних навиків дій при загрозі виникнення радіаційної та хімічної небезпек.

2. Вивчення послідовності дій при виникненні радіаційної та хімічної небезпек.

3. Дії населення при пожежі.

Радіаційна небезпека

Факторами небезпеки радіації є: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опи­нилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого атомного вибуху сильні руйнування на значній території.

Ваші дії при загрозі виникнення радіаційної небезпеки

• При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення.

• Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

• Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.

• Зменшить проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.

• Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гро­ші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, пит­ну воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).

• Перед виходом з приміщення від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ та воду.

Ваші дії у разі раптового виникнення радіаційної небезпеки

• Отримавши повідомлення про радіаційну небезпеку, негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев'яного будинку по­слаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного - у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева - у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону - у 40-100 разів.

• Не панікуйте. Слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій.

• Зменшить можливість проникнення радіаційних речовин у приміщення.

• Проведіть йодну профілактику. Йодистий калій слід вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 0, 04 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим - по 0, 125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду слід приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 1-2 краплі 5%-ної настоянки на 100 мл молока (консервованого) або суміші для годування; дітям від двох років та дорослим - по 3-5 крапель на склянку молока або води. Наносьте на шкіру рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.

• Уточніть місце збору для евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

• Швидко зберіть необхідні документи, цінні речі, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у валізу, що щільно закривається.

• По можливості негайно залишіть зону радіоактивного забруднення.

• Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидку), гумові чоботи.

• 3 прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну оброб­ку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно: зніміть верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрусіть його; повісьте одяг на перекладину, віником або щіткою зметіть з нього радіоактивний пил та змийте во-дою; обробіть відкриті ділянки шкіри водою або розчином (типу ІПП-8), який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.

• Дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги постражда-лому населенню.

Це важливо!

• Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях і не зазнали радіоактив­ного забруднення або консервацію; не вживайте овочі, які росли на забрудненому ґрунті; не пийте молоко від ко­рів, які пасуться на забруднених пасовищах.

• Не пийте воду із відкритих джерел та з мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпе­ки; колодязі накрийте.

• Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.

• У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням мийних засобів.

• У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості обов'язково використовуйте за­соби захисту: для захисту органів дихання - протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи протипилову пов'язку, зволоже­ну марлеву пов'язку, хустинку або будь-яку частину одягу; для захисту шкіри - спеціальний захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидку, комбінезон, гумове взуття і рукавиці.

Рекомендації щодо збереження здоров’я в умовах довгострокової дії малих доз випромінювання:

1 Добре харчування.

2 Щоденне випорожнення.

3 Вживання:

- відварів насіння льону, чорносливу, кропиви, проносних трав;

- соків з червоними пігментами (виноградний, томатний);

- чорноплідної горобини, гранатів, родзинок;

- вітамінів А, Р, С, В, соку буряка, моркви;

- хрону, часнику;

- крупи гречаної, вівсяної;

- активованого вугілля (1-2 таблетки перед їжею);

- сирів, вершків, сметани;

- овочів й фруктів (знімати верхній шар до 0, 5 см, з капусти видаляти верхні три листки);

- цибуля й часник мають здатність поглинати з організму радіоактивні елементи;

4 Щедре пиття.

Хімічна небезпека

Аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом в атмо­сферу і виливом на прилеглу територію сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), таких як хлор, аміак, синильна кисло­та, фосген, сірчаний ангідрид та ін. Це становить серйозну небезпеку для населення. СДОР заражають повітря, уражають органи дихання, а також очі, шкіру, інші органи.

Фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин: забруднення навколишнього середовища, небез­пека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), а у разі виникнення хімічного вибуху можливі сильні руйнування на значній території.

Ваші дії при загрозі виникнення хімічної небезпеки

• Сирени і переривчасті гудки підприємств - це сигнал «Увага всім!». Негайно ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі або телевізор. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій.

• При оголошенні небезпечного стану уникайте паніки. Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та лю­дям похилого віку.

• Виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте. Підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні посудини, підготуйте найпрос­тіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).

• Дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку. Підготуй­теся: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхіднос­ті, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби.

• Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, надіньте засоби захисту.

Ваші дії у разі раптового виникнення хімічної небезпеки

• Уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або інших засобах оповіщення) про викид (розлив) СДОР та про небезпеку хімічного зараження, виконайте передбачені заходи.

• Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри. По можливості не­гайно залишіть зону хімічного забруднення.

• Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і негайно та на­дійно герметизуйте його! Зменшіть можливість проникнення СДОР (парів, аерозолів) у приміщення: щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, заклейте щілини в рамах вікон та дверей, вимкніть джерела газо- та електропоста­чання, загасіть вогонь у печах. Чекайте повідомлень органів влади з питань надзвичайних ситуацій по засобах зв'язку.

• Знайте, що уражаюча дія конкретної СДОР на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості контак­ту, тому, якщо немає можливості покинути небезпечну зону, не панікуйте і продовжуйте вживати заходів безпеки.

• Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у валізу, що щільно закривається, та підготуйтеся до евакуації. Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу ді­тям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

• Залишаючи приміщення (квартиру, будинок), вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготов­лені речі, надягніть засоби захисту.

• Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямкові вітру, та обходьте тунелі, яри, лощини -в низинах може бути висока концентрація СДОР. Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ.

• При підозрі на ураження СДОР уникайте будь-яких фізичних навантажень. Необхідно пити велику кількість ріди­ни (чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу.

• Після прибуття на нове місце перебування дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самовряду­вання адреси організацій, що відповідають за надання допомоги постраждалому населенню.

Надання першої допомоги при ураженні СДОР

Запам'ятайте! Перша медична допомога ураженим СДОР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, ви­даленні та знезараженні стійких СДОР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.

Надіньте на постраждалого протигаз або ватно-марлеву пов'язку, попередньо змочивши її водою або 2%-ним розчи­ном питної соди (при отруєнні хлором), а у разі отруєння аміаком - водою або 5%-ним розчином лимонної кислоти. Ви­несіть постраждалого із зони зараження та забезпечте йому спокій і тепло.

При отруєнні хлором у разі зупинки дихання зробіть постраждалому штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промийте 2%-ним розчином питної соди або водою. При отруєнні аміаком шкіру, рот, ніс постраждалого промийте водою. В очі зака­пайте по 2-3 краплі 30%-ного альбуциду, в ніс - оливкову олію.

При необхідності відправте постраждалого до медичного закладу.

Пожежа

Якщо виникла пожежа — відлік часу йде на секунди, тому необхідно заздалегідь знати, де розміщуються засоби пожежегасіння та як ними користуватися.

Під час пожежі остерігайтеся: високої температури, задим­леності та загазованості, обвалу конструкцій будинків і спо­руд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалів. Небезпечно входити в зону задим­лення.

Заходи щодо рятування потерпілих з палаючих будинків та під час гасіння пожежі:

— перед тим, як увійти у приміщення, що горить, накрий­тесь мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи компактною тка­ниною;

— двері б задимлене приміщення відчиняйте обережно, щоб уникнути спалахування від великого притоку свіжого повітря;

— в дуже задимленому приміщенні рухайтесь рачки або пригинаючись; для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину; в першу чергу рятуйте дітей, інвалідів та старих людей;

— пам'ятайте, що маленькі діти від страху часто ховають­ся під ліжко, в шафу та забиваються у куток;

— виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер;

— побачивши людину, на якій горить одяг, зваліть її на землю та швидко накиньте пальто, плащ або будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожене) і щільно притисніть до тіла, за необхідності викличте медичну допомогу;

— якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевер­тайтесь, щоб збити полум'я, ні в якому разі не біжіть — це ще більше роздмухує вогонь;

— під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти, а також воду, пісок, землю, кошму, ковд­ри та інші засоби, пристосовані для гасіння вогню;

— бензин, гас, органічні олії та розчинники, що загоріли­ся, гасіть тільки за допомогою пристосованих видів вогнегас­ників, засипайте піском або ґрунтом, а якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його азбестовим чи брезентовим покри­валом, зволоженою тканиною чи одягом;

— якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкніть рубильник, вимикач або електричні пробки, а потім починайте гасити вогонь.

Пожежа застала вас у приміщенні:

— ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього прямо на підлогу;

— повзіть підлогою під хмарою диму до дверей вашого при­міщення, але не відчиняйте їх відразу;

— обережно доторкніться до дверей тильним боком долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте;

— якщо двері гарячі — не відчиняйте їх, дим та полум'я не дозволять вам вийти;

— щільно зачиніть двері, а всі щілини й отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму, та повертайтесь рачки у глибину приміщення і вживай­те заходів для порятунку;

— присядьте, глибоко вдихніть повітря, відчиніть вікно, вигляньте та кричіть: «Допоможіть, пожежа!»;

— ви не в змозі відчинити вікно — розбийте шибку твер­дим предметом та зверніть на себе увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;

— якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і рачки ру­хайтесь до виходу із приміщення;

— обов'язково зачиніть за собою всі двері;

— під час пожежі заборонено користуватися ліфтами;

— якщо ви перебуваєте у висотному будинку, не біжіть вниз крізь вогонь, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі.

У всіх випадках, якщо ви в змозі, зателефонуйте «01» і викличте пожежну команду.

Пожежі в лісах, степах та на торфовищах

Такі масові пожежі можуть виникати в спеку та при посухах від ударів блискавки, необережного поводження з вогнем, очищення поверхні землі випалюванням сухої трави та з інших причин. Вони можуть спричинити загоряння будівель в насе­лених пунктах, дерев'яних мостів, дерев'яних стовпів ліній електромереж та зв'язку, складів нафтопродуктів та інших матеріалів, що горять, а також ураження людей та тварин.

Ви опинилися в осередку пожежі:

— не панікуйте та не приймайте поспішних, необдуманих рішень;

— не тікайте від полум'я, що швидко наближається, у про­тилежний від вогню бік, а дістаньтесь краю вогню проти вітру, закривши голову й обличчя одягом;

— з небезпечної зони, до якої наближається полум'я, ви­ходьте швидко, перпендикулярно напряму поширення вогню;

— якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкри­ту місцевість або галявину, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що над самою поверхнею землі, — воно тут менш задимлене, рот і ніс при цьому при­кривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;

— гасити полум'я невеликих низових пожеж можна, заби­ваючи його гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;

— під час гасіння пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не спускайте з ока інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв'язок за допомогою голосу;

— будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;

— особливо будьте обережні у місцях торф'яних пожеж, пам'ятайте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому рухайтеся, за можливості перевіряючи палицею глибину вигорівшого шару;

— після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адмі­ністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

Якщо людина знає правила поводження під час пожежі, то вона в змозі не лише вистояти за будь-яких обставин і вряту­вати своє життя, а й надати допомогу у рятуванні інших лю­дей та зберегти матеріальні цінності.