Неформальні зустрічі. Здебільшого китайці дуже привітні люди; вони вміло проявляють свою вроджену гостинність і ввічливість як до азіатів

Здебільшого китайці дуже привітні люди; вони вміло проявляють свою вроджену гостинність і ввічливість як до азіатів, так ідо «варварів».

У країні завжди відкриті двері для гостей. У гості можна прийти як самому запрошеному, так і взяти з собою друзів. Але зовсім непристойно приходити в гості в китайську сім'ю без подарунка. Йдучи в гості додому, завжди майте з собою невеликий сувенір для господині: коньяк (лікер), шоколад, тістечка (торт). Ніколи не даруйте чотири речі. " Чотири" звучить так само, як і " смерть". Для подарунків часто беруть фрукти та солодощі. Не варто, однак, захоплюватися дорогими подарунками, так як реакція може бути неоднозначною.

Китайці вважають доречним дарувати подарунки парами або навіть по кілька штук. Тому, якщо ви берете апельсини в подарунок, беріть їх «щасливу" кількість - шість чи вісім, але не непарну кількість. Господар поверне вам декілька (у випадку з апельсинами) на знак того, що ділиться удачею з вами.

Цілком універсальними у китайських умовах є маленькі дрібнички типу значків, красивих кишенькових календарів. Від значків у захват приходять не лише діти, а й дорослі.

Приймають подарунки китайці обома руками, хоча з ввічливості спочатку від подарунка відмовляються. Для китайців зовсім нормальним вважається відмовлятися два-три рази від подарунків (іноді – досить рішуче, мало не обурюючись) перш ніж прийняти їх. Китаєць, який прийняв подарунок " без церемонії" ризикує виглядати жадібним. Наполягайте на тому, що подарунки " зовсім маленькі" і що ви заперечуватимете, якщо їх не приймуть. Вам можуть тут же віддарувати у відповідь - на знак великої поваги до вас і майбутніх взаємин. Якщо подарунок загорнутий, вважається нечемним розгортати його прямо перед вручителем, якщо тільки він або вона не почне наполягати на цьому.

Це ж стосується і пригощань. У такому випадку сторона, що пригощає, повинна неодмінно тактовно наполягати, умовляючи прийняти дари.

Обов'язково потрібно похвалити як подарунок, так і частування.

В Китаї існує певний культ їжі. Тому багато традицій мають безпосередній зв'язок з їжею. Ділові ве­селощі в Китаї організують з розмахом по типу «бенкету» з 2—4 столами по 8— 10 чоловік за кожним. Гостей радо запросять у гості чи в ресторан на обід, де подадуть не менш ніж 20 страв. Господар за столом повністю розпоряджається всім тим, що відбувається. Ніхто не починає їсти чи пити до подачі сигналу господаря.

Столовий етикет досить простий. Нормою є обід, який триває, як мінімум, декілька годин, а закінчується, коли господар встає з-за столу.

Китайці можуть палити за обіднім столом. До речі, палити китайці дозволяють собі і в громадських місцях. Як правило, китайські ласуни люб­лять куштувати свої вітчизняні цукерки « Великий Китай».

Китайці ревно зберігають свої традиції, тому до наших днів палички залишилися основними столовими приладами. Європейські вилки і ножі можна зустріти тільки в ресторанах, в простих сім'ях і в провінції вони відсутні в ужитку. Ви можете доставити господарям або супроводжуючим вас особам багато неприємних хвилин, попросивши їх знайти вам вилку і не починати їсти, поки вони її не знайдуть. Якщо пауза на пошуки необхідного вам столового приладу затягується більш ніж на 2 хвилини - сміливо беріться за палички. Тим самим ви позбавите китайців від необхідності посилати людину за вилкою в сусідній магазин або в сусіднє село. (Порада практиків - возити із собою комплект пластмасових столових приборів). За обідом важливо не плутатись у паличках для їжі чи їсти руками. Страву із загального блюда треба брати перевернувши палички широкою стороною. Це не тільки ввічливо, але й гігієнічно. Сьогодні в більшості ресторанів пода­ють палички разового користування (варібасі), зроблені так, щоб перед застосуванням їх треба розломити вздовж.

Ні в якому разі не втикайте палички в піалу з рисом вертикально. Для китайців це " нехороший" знак, так як нагадує палички пахощів, що встромляються вертикально в піалу з піском на похоронних церемоніях. Не розмахуйте паличками і не вказуйте ними на людей. Не добре так само, якщо ваші палички схрестяться з чиїмись ще, коли ви берете їжу із загальних страв. Просто погані прикмети!

Китайська кухня містить 70 різних підвидів, кожна з яких нараховує близь­ко 100 оригінальних страв. Якщо не будете готові спробувати запропоноване екзотичне блюдо, наприклад суп із нічних качок (кажанів) або шашлик з го­робців, не відмовляйтеся демонстративно. Спробуйте з'їсти хоча б малень­кий шматочок страви або пару ложок, а інше змішайте на тарілці.

З екзотичних продуктів китайці можуть запропонувати: корені лотоса, плавці акули, м'ясо змії, ікру креветок, восьминога, порість бамбука.

Перевертати рибу іншим боком у страві - погана прикмета. Вона символізує перевернутий човен. З'їдається верхня сторона риби, а кістки прибираються, звільняючи доступ до нижньої сторони. Кістки прибираються зазвичай або господарем або офіціантом.

Нормальним вважається, якщо господарі занижують якість прийнятої їжі. Не варто, втім, не погоджуватися з ним або з нею, навіть якщо їжа і не дуже хороша. Навпаки, вважається ввічливим всіляко вихваляти якість і смак блюд, що подаються. Як і в інших азіатських культурах - відрижка за столом - знак задоволення їжею – на противагу європейській культурі. На банкетах, де іноді буває до дванадцяти змін блюд, намагайтеся стримувати себе. Господарі очікують, що ви спробуєте з кожної страви. Знову таки - вважається ввічливим спочатку відповісти відмовою на запрошення господаря опробувати ту чи іншу страву. Якщо ви відразу погоджуєтесь - ви можете бути запідозрені в жадібності.

Подача солодкого супу до столу — сигнал того, що трапеза наближається до завершення. До чашки сухого рису чи локшини, що подають у кінці обіду, ніхто не до­торкається — треба показати, що вже досить ситі. Якщо ви вичистите свою чашку - це буде означати, що ви до цих пір голодні, а господарі не потрудилися нагодувати вас досхочу.

Китайський чай подається протягом усього прийому їжі. Ввічливий господар наповнить піали гостей, перш ніж вони спорожніють. Не обов'язково пити чай кожного разу як його доливають. Просто посуд з чаєм не повинен бути порожнім – такий звичай. Ви можете побачити, як китайці дякують один одному за уважність і люб'язність, постукуючи двома пальцями правої руки по краю столу. Кажуть, що цей жест ввічливості сходить до часів династії Цин, коли один імператор отримував задоволення інкогніто " йдучи в народ". Супроводжуючі його особи не могли висловити свою повагу правителю словами і висловлювали його, постукуючи двома пальцями по столу. Зараз багато хто знаходить цю звичку досить практичною: можна сказати " Спасибі" не перериваючи основної бесіди.

Основний напій китайців — міцна рисова горілка маотай, цзю, фенцзю (55 градусів). Дуже популярним є червоне вино кауліян. У Китаї прийняті тос­ти, але чаркуватись зовсім необов'язково. Якщо все ж це роблять, то дотриму­ються основного правила: особа з нижчим соціальним статусом повинна цок­нутися верхньою частиною власного келиха об ніжку келиха, який піднімає осо­ба із вищим статусом, тим самим виявляючи своє поважне ставлення до неї.

Особа, яка розливає напої, повинна наповнювати чужі келихи по вінця, оскільки інше сприймається як неповага. Чаркуючись, вимовляють кан пей, тобто пий до дна, а в перекладі з китайського — щоб ріка обміліла. Тримають келих в правій руці, підтримуючи її лівою рукою. Засиджуватися в гостях теж не слід, гості намагаються покинути будинок незабаром після вечері. Вважається вкрай неввічливо втомлювати господаря своєю присутністю. Це дещо відрізняється від європейської звички " покайфувати" після їжі за чашкою кави і сигаретою. У чисто китайському ресторані кава може і не знайтися. Але покурити після їжі - цілком звичайна річ (якщо господарі теж курять).

Знаходячись в Китаї, не бажано ігнорувати місцеві ритуали і протокольні заходи, тому що спільні прийоми (фотографування на пам'ять тощо) сприя­ють створенню вже згадуваного дуже цінного китайцям духу дружби.

Врахуйте - чим нижчий ранг ресторану, тим природніше почуваються там китайці. Не дивуйтеся тому, що ваші супутники - цілком цивільні і культурні, на західний манер, у місті - можуть почати вести себе як " селяни", плямкаючи, ригаючи і кидаючи кістки на підлогу собі під ноги в якому-небудь придорожньому ресторані в сільській місцевості. " Харчові" звички - одні з найсильніших і складних в природі людини. Тому немає нічого дивного в тому, що китайці, навіть найбільш освічені і виховані, забуваються і дають собі волю під час обіду. Це треба просто приймати, не намагаючись зрозуміти, або переробити.