Прив'язка колон і стін до розбивних осей

Об'ємно–планувальне рішення передбачає поєднання планувального рішення з конструкцією будівлі. Для централізації будівництва необхідна уніфікація конструктивних елементів, тобто використання уніфікованої сітки колон, які слугують опорами покриття чи міжповерхового пере­криття будівлі.

При будівництві виробничих будівель автотранспортних підприємств найбільш розповсюджена каркасна система з повним або неповним кар­касом. Повний каркас будівлі із залізобетону або металу повністю витри­мує всі навантаження. У будинках з неповним або внутрішнім каркасом зовнішні стіни проектують несучими із проміжними колонами, прогона­ми й ригелями. Іноді проектують безкаркасні будівлі з несучими поздо­вжніми й поперечними стінами.

Прив'язкою конструктивних елементів будівлі або споруди називають точне встановлення їхнього місця розташування щодо розбивних осей. Прив'язку виконують за допомогою двох або трьох координатних роз­мірів за встановленими правилами залежно від типу будівлі (каркасного або безкаркасного). Надалі будемо розглядати умови проектування лише каркасних будівель для автотранспортних підприємств.

При проектуванні каркасних будівель геометричний центр перети­ну колон середніх рядів сполучають із перетинами модульних розбивних осей (рис. 3.15 а, б, в, г, д).

У крайніх рядах колон каркасних будівель розбивна вісь може проходити:

• по зовнішній грані колони і внутрішній грані стіни, якщо ригель, балка або ферма перекривають колону (рис. 3.15 а, б, г);

• на відстані, рівній половині товщини внутрішньої колони, якщо ригелі спираються на консолі колон або панелі перекриття спираються на консолі ригелів (рис. 3.15 в, д).

Послідовність виконання плану виробничого корпусу

План виробничого корпусу, а також дільниці рекомендується викону­вати в такій послідовності.

1. Наносять координаційні (розбивні) осі спочатку поздовжні, потім поперечні. Ці осі є умовними геометричними лініями. Вони слугують для прив'язки будівлі до будівельної координатної сітки й генерального плану, а також для визначення положення несучих конструкцій, тому що ці осі проводять тільки по капітальних стінах і колонах. В окремих ви­падках вони можуть не збігатися з осями симетрії стін.

Рисунок 2.15 Варіанти прив'язки колон і стін дорозбивочних осей