Методичні рекомендації. Для розгляду першого питання необхідно насамперед охарактеризувати позбавлення волі як вид покарання

Для розгляду першого питання необхідно насамперед охарактеризувати позбавлення волі як вид покарання, використовуючи при цьому знання з кримінального права. Потрібно розглянути сутність даного виду покарання, розкрити його зміст і чітко визначити його цілі. Також потрібно звернути увагу на спеціальний статус засуджених до позбавлення волі, який включає в себе сукупність специфічних обов’язків, прав і законних інтересів, якими володіє ця категорія осіб. Особу увагу треба приділити статтям 11, 18, 19 КВК України, якими передбачені види установ, де утримуються особи, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.

При підготовці до другого питання в першу чергу необхідно усвідомити що розуміється під диференціацією і індивідуалізацією, а також яка їх роль під час виконання покарання у виді позбавлення волі. Потім необхідно визначити поняття класифікації засуджених до позбавлення волі, але при цьому треба звернути увагу на те, що класифікація засуджених до позбавлення волі, передбачена нормами кримінально-виконавчого права, має тісний зв’язок з класифікацією злочинів у кримінальному праві та класифікацією особи злочинця в кримінології. Також треба розкрити сутність та охарактеризувати дві класифікаційні системи: юридичну (зовнішню) і психологічну (внутрішню) та визначити значення кожної із них.

Для розгляду третього питання необхідно звернути увагу на те, що порядок призначення виду установи виконання покарання регламентований ст. 18 КВК України, Інструкцією про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі (далі – Інструкція), Положенням про Регіональну комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі та Положенням про Апеляційну комісію Державної пенітенціарної служби України з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 222/5 від 08.02.2012 р., а порядок направлення засуджених до виправних і виховних колоній визначається нормативно-правовими актами ДПтС України і ст. 87 КВК України. Також треба розглянути правила та порядок переміщення засуджених до позбавлення волі.

У четвертому питанні необхідно розглянути порядок приймання засуджених та структурні дільниці виправних та виховних колоній. Перш за все рекомендується ознайомитися з розділом V Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та ст. 91 КВК, якими регламентується порядок приймання засуджених до виправних і виховних колоній. Також треба приділити увагу структурним дільницям виправних та виховних колоній, а саме надати характеристику кожної із них та визначити їх значення.

У п’ятому питанні треба надати характеристику режиму у виправних установах та розглянути засоби його забезпечення. Для цього в першу чергу треба визначити поняття режиму у виправних установах, яке сформульовано в кримінально-виконавчому законодавстві (ч. 1 ст. 102 КВК). Також треба звернути увагу на норми, що відносяться безпосередньо до режиму виконання і відбування покарання у вигляді позбавлення волі, що містяться у гл. 16 КВК України, а також конкретизовані в Правилах внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 275 від 25.12.2003 р. Також необхідно розглянути основні форми вираження режиму та відповідні їм функції, які виділяють у теорії кримінально-виконавчого права.

При розгляді цього питання треба приділити увагу засобам забезпечення режиму призначеним для забезпечення дотримання порядку і умов виконання та відбування кримінального покарання у вигляді позбавлення волі. Оскільки зазначені засоби поділяються на дві групи: 1) засоби забезпечення режиму загального характеру (засоби переконання); 2) спеціальні засоби забезпечення режиму (засоби примусу), необхідно розкрити зміст кожної групи та визначити їх призначення.

У шостому питанні слід розглянути правове регулювання і принципи організації праці засуджених, а саме приділити увагу умовам та оплаті праці засуджених, тривалості робочого часу і його обліку; Залученню засуджених до позбавлення волі до робіт без оплати праці; утриманням із заробітку засуджених та їх черговість; пенсійному забезпеченню засуджених до позбавлення волі.

Також у цьому питанні необхідно розкрити сутність виховного впливу на засуджених до позбавлення волі та розглянути задачі, форми і методи соціально-виховної роботи, правове регулювання і порядок застосування заходів заохочення і стягнення. Слід також звернути увагу на правове регулювання освітнього процесу в умовах виправної установи.

Під час розгляду сьомого питання треба визначити, що собою являє матеріально-побутове і медико-санітарне забезпечення засуджених у виправних установах та розглянути їх організацію оскільки вона є однією з найважливіших умов ефективного застосування до них засобів виправлення.

Для цього рекомендується ознайомитися зі ст. 115 КВК України, п. 92 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та іншими відомчими нормативними документами ДПтС України, які регламентують порядок матеріально-побутового забезпечення засуджених до позбавлення волі. Треба усвідомити, що матеріально-побутове забезпечення засуджених реалізується за наступними напрямками: 1) створення необхідних житлових і комунально-побутових умов; 2) забезпечення харчуванням; 3) забезпечення речовим майном.

Також в цьому питаніслід розглянути умови відбування позбавлення волі у виправних установах різних видів та визначити їх особливості, для чого рекомендується більш уважніше вивчити норми гл. 20 КВК України, які визначають особливості виконання позбавлення волі у колоніях різних видів.

Питання для обговорення

1. Система виконання покарань у виді позбавлення волі на певний строк.

2. Поняття класифікації засуджених до позбавлення волі та її значення для досягнення цілей покарання.

3. Особливості правового статусу засуджених до позбавлення волі.

4. Правові підстави, порядок направлення засуджених до місця відбування покарання та порядок прийому засуджених у виправні установи.

5. Поняття, зміст і основні функції режиму у виправних установах.

6. Особливості виконання покарання у вигляді позбавлення волі у виправних установах різних видів і в умовах різних режимів.

7. Система засобів забезпечення режиму відбування покарання.

8. Правове регулювання виправних заходів (праці, освіти, виховної роботи), що застосовуються до засудженого.

Завдання для роботи в години самостійної підготовки

1. На основі лекційного матеріалу і з урахуванням рекомендацій кафедри вивчити нормативні правові акти і літературу з даної теми.

2. Складіть глосарій з даної теми.

3. Назвіть недоліки і достоїнства прогресивної системи виконання покарання.

4. Виділіть каральні та виправні елементи змісту режиму відбування покарання.

5. Знайти відповіді на наступні питання:

Як, на вашу думку, можна вдосконалювати працю осіб, позбавлених волі? У чому відмінність понять «режим виконання» і «режим відбування» позбавлення волі?

Який існує порядок розподілу і направлення засуджених до позбавлення волі? Розкрийте повноваження Регіональної комісії.

З якою метою створені дільниці карантину, діагностики та розподілу?

Яка мета функціонування відділення соціально-психологічної служби в установі виконання покарань.

Які ви знаєте групи режимних правил у виправних установах?

Як реалізовується право на працю в місцях позбавлення волі?

Як здійснюється матеріально-побутове забезпечення засуджених?

Чим відрізняються заходи заохочення та види стягнень, що застосовуються до засуджених до позбавлення волі та до обмеження волі.