Бром(Br)

Назва елемента походить від грец. bromos – сморід. Бром– рідина красно-бурого забарвлення, з неприємним запахом. У природі він знаходиться у соляних озерах, морській воді, підземних свердловинах у формі бромідів натрію, калію та магнію. Бром належить до умовно-есенційних елементів.

Поширення у природі та добова потреба

Джерела: бром міститься переважно у продуктах рослинного походження:

· продукти рослинного похо­дження: зернові, хлібобулочні вироби, ячна крупа, горіхи – фундук, мигдаль; арахіс, бобові – горох, сочевиця, квасоля;

· продукти тваринного похо­дження: риба, молоко.

Добова потреба у бромі становить 0, 5 – 2, 0 мг, за іншими даними 2, 0–8, 0 мг. Звичайний добовий раціон забезпечує 0, 4–1мг брому.

Метаболізм

Всмоктування. Броміди швидко всмоктуються у кишечнику.

Нормальна концентрація Br у крові – 17 ммоль/л, або 0, 1 – 0, 5 мг/100 мл.

Поширення у тканинах. В організмі людини міститься близько 260 мг брому, переважно у крові, м'язовій тканині, кістках, спинномозковій рідині, слині. Найбільший вміст мікроелемента у нирках, гіпофізі, щитоподібній залозі. Метаболізм брому в організмі людини вивчений недостатньо.

Екскреція. Основна кількість брому виводиться з сечею – 0, 8 – 12 мг/добу. Незначна частина екскретується з потом, фекалія-ми, міститься у волоссі.

Біологічна роль Br

Біологічна роль брому мало вивчена. Відомо, що в організмі людини він:

· регулює нервову діяльність, підсилює процеси гальмування;

· впливає на функцію статевих залоз – знижує потенцію, пригнічує сексуальне лібідо;

· як антагоніст йодидів бром пригнічує функцію щитопо-дібної залози та засвоєння йоду;

· бере участь у активації ферментів ШКТ - пепсину, ліпази та амілази підшлункової залози;

Причини та ознаки надлишку та дефіциту брому

Надлишок брому. Накопичення брому в організмі людини спостерігається при хронічній інтоксикації в умовах вироб-ництва, індивідуальній непереносимості, довготривалому прий-манні бромідів. Бромі його пари дуже токсичні, тому у меди-цині використовують розчини солей Вr - КВr, NаВr. Гранично допустима концентрація парів брому у повітрі становить 0, 5 мг/м³, при надходженні в організм з їжею – 3 г, летальна – 35 г.

Ознаки надлишку брому. Збільшення вмісту брому в організм викликає симптоми інтоксикації (бромізм) – подраз-нення слизових оболонок, нежить, запаморочення, спазм ди-хальних шляхів, задуху, кон′ юнктивіт, висипання на шкірі, приг-нічення нервової системи, порушення сну, пам′ яті. При довготривалому прийманні калію броміду розвивається бромо-дерма –висипання фіолетового кольору, які зливаються і наг-ноюються. Гостре отруєння супроводжується " бромистим оглушенням" – ослабленням уваги, розладом ходи, утрудненням мови та дихання.

При потраплянні на шкіру та слизові оболонки рідкий Вr, який добре розчиняється у ліпідах тканин, викликає глибокий некроз тканин і виразки, що погано загоюються.

Дефіцит брому може спостерігатися у діалізних хворих та у експериментальних тварин на штучному раціоні.

Ознаки дефіциту брому. Дефіцит брому у тварин супроводжується сповільненням росту, зменшенням кількості гемоглобінута еритроцитів у крові, фертильністю та збільшен-ням кількості викиднів, скороченням життя. У людини недос-татність мікроелемента викликає безсоння.