Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Території пріоритетного розвитку






1. у Чернігівській області

2. у Житомирській області

3. у Волинській області

4. у Автономній Республіці Крим

5. у Луганській області

6. у Закарпатській області

7. м. Харків

8. м. Шостка

Спеціальний режим інвестиційної діяльності — це режим, який припускає введення податкових, митних і інших пільг, передбачених законодавством для суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційні проекти, схвалені Радами із спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності.

 

Вільні економічні зони, які вже створені Регіони, де впроваджений спеціальний режим інвестиційної діяльності
1. Зони «Донецьк» і «Азов» ЄВРОРЕГІОН «МЕОТІДА» 2. «Інтерпорт Ковель» 3. Курортна зона «Труськавец» 4. «Яворів» 5. «Миколаїв» 6. «Славутич» 7. «Порт Крим» 8. «Порто-франко» 9. «Рені» 10.«Закарпатье» I. Автономна республіка Крим II. Волинська область III. Донецька область IV. Закарпатська область V. Житомирська область VI. Луганська область VII. Чернігівська область VIII. Г. Харьков IХ. Г Шостка  

ВЕЗ і ТПР забезпечують належні правові і економічні умови для концентрованого залучення іноземних інвестицій, інтенсивного впровадження передових технологій, удосконалення галузевої структури виробництва і соціально-економічного розвитку територій, збільшення валютних надходжень, підготовки кваліфікованих кадрів і тому подібне

Основні пріоритетні види економічної діяльності: сільське господарство; добувна промисловість; харчова промисловість і переробка сільськогосподарських продуктів; текстильна і легка промисловість; виробництво деревини і виробів з деревини; хімічна промисловість; металургія і обробка металу; машинобудування і приладобудування; виробництво електроенергії, газу і води; будівництво і виробництво будівельних матеріалів; туристсько-рекреаційна сфера; транспорт і зв'язок; дослідження і розробки в області природних і технічних наук; освіта і охорона здоров'я.

Пільги інвесторам:

- звільнення від оподаткування прибутку підприємств або оподаткування прибутку підприємств по пониженій ставці;

- звільнення від оподаткування інвестицій;

- звільнення від сплати митного збору і податку на додану вартість при імпорті товарів (окрім підакцизних) для реалізації інвестиційних проектів;

- звільнення від обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті;

- звільнення від плати за землю;

- звільнення від сплати зборів до деяких бюджетних фондів;

- спеціальний порядок ввезення (вивозу) товарів в режимі спеціальної митної зони із застосуванням пільг по сплаті митного збору і податку на додану вартість.

- реалізація інвестиційних проектів в пріоритетних видах економічної діяльності, які визначаються Кабінетом Міністрів України;

- реалізація інвестиційних проектів кошторисною вартістю не менш встановленої мінімальної межі (від 200 тис. доларів США до 3 млн. доларів США) залежно від галузі виробництва; затвердження інвестиційних проектів відповідним органом управління СЕЗ або ТПР;

- укладення договору на реалізацію інвестиційного проекту з чи відповідним органом управління ВЕЗ ТПР;

- розташування і державна реєстрація на території ВЕЗ.

У міжнародній практиці налічується більше 20 різновидів СЕЗ. Вони можуть бути таких типів:

1) комплексні;

2) функціональні: транзитні, експортні, банківські, митні, туристичні і др.;

 

ВЕЗ є в США, Англії, Німеччині, Китаї і інших країнах, де вони створені з метою прискорення економічного розвитку конкретного регіону і певного виду діяльності або підприємств.

Перші підходи по створенню СЕЗ в Україні були передбачені Законом України «Про загальні принципи створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» (Голос України, 1992, 13 жовтня). Перший досвід створення і розвитку ВЕЗ в т.ч. і в Донецькому регіоні, показав, що ВЕЗ є ефективним прискорювачем техніко-економічного і регіонального розвитку.

Під час створення ВЕЗ необхідно забезпечити вигідне для держави (і регіону) співвідношення між вигодами інвестування і тимчасовими витратами від надання пільг(звільнення від квот, мит, податків, надання пільгових кредитів і ін.). У світовій практиці широко використовують звільнення від прибуткового податку від 5 до 20 років

Подолати депресивний стан окремих територій можливо лише за державної підтримки, яку доцільно надавати у вигляді комплексу заходів щодо сприяння створенню екологічно безпечних умов для життєдіяльності населення, а також щодо розвитку малого бізнесу, підвищення зайнятості населення за рахунок цільового фінансування виконання програм перекваліфікації та професійної освіти населення.

Майже 5 років в Україні тривали дискусії щодо доцільності шляхів запровадження спеціальних економічних зон. У 1998—1999рр. на підставі ряду указів про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та про спеціальні економічні зони було створено 10 спеціальних економічних зон та 9 територій пріоритетного розвитку.

Вирішальним фактором у визначенні стратегії інвестиційної діяльності є провідна роль держави, спрямована, насамперед, на усунення структурних деформацій в економіці. З цією метою протягом прогнозного періоду відбуватимуться зміни у структурі капітальних вкладень шляхом забезпечення державної підтримки виробництва високотехнологічної продукції та розвитку малого і середнього бізнесу за рахунок відшкодування з державного бюджету частини ставок за банківськими кредитами; розширення прав суб'єктів господарської діяльності щодо формування та використання власних амортизаційних коштів; направлення державних інвестицій на поповнення (відновлення) основних фондів пріоритетних галузей економіки, а також впровадження ресурсо- і енергозберігаючих техніки та технологій; інноваційного інвестування підприємств за рахунок коштів, одержуваних від приватизації об'єктів державної власності.

Від держави залежить і розвиток інфраструктури внутрішнього ринку, що розширить коло джерел для формування інвестиційних ресурсів і спростить доступ до них. Зокрема, розвиток транспортної інфраструктури дозволить реалізувати можливості вигідного транспортно-географічного положення України, активізувати роботу щодо створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів та її інтегрування до транспортних систем країн Європи і Азії, Балтійського та Чорноморського регіонів. Модернізація транспортної інфраструктури передбачає залучення приватного капіталу і кредитів вітчизняних та міжнародних фінансових організацій, запровадження будівництва і реконструкції автомобільних шляхів на концесійних засадах, створення мережі лізингових компаній для морського й річкового флотів, вітчизняної авіаційної техніки, залізничного та морського транспорту.

Щодо активізації інвестиційної діяльності в галузі зв'язку, то вона має здійснюватися за рахунок продовження реформування сектора телекомунікацій; прискореного розвитку найприбутковіших сегментів ринку послуг зв'язку; впровадження нових сітьових технологій; формування правових засад регуляторної політики у цій галузі; впорядкування розрахунків за послуги електрозв'язку, надані бюджетним установам; удосконалення тарифного регулювання в системі зв'язку; реорганізації галузевих систем стандартизації та сертифікації, а також їх адаптації до міжнародних стандартів.

Однією з найважливіших функцій держави слід вважати сприяння залученню вітчизняних та іноземних інвестицій до сфер наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Для стимулювання їх залучення необхідно забезпечити створення системи пільгових кредитів для реалізації інвестиційних проектів щодо розробки і впровадження високотехнологічного устаткування, розширення практики пільгового кредитування під заставу майна суб'єктів господарської діяльності, створення пайових інвестиційних фондів для реалізації великих інноваційних проектів, розширення форм кредитування інноваційних підприємств шляхом здійснення лізингових, факторингових та інших операцій.

Таблиця 1.

Динаміка і структура інвестицій в основний капітал України за рахунок усіх джерел фінансування у 2000 — 2010 pp.

 

 

Джерела фінансування Роки
     
млн. грн. % млн. грн. % млн. грн. % у % до 2000р.
Інвестиції в основний капітал (у цілому) у тому числі:             349, 6
бюджетні коїти з них   9, 2   11, 6   12, 0 453, 6
кошти державного бюджету   5, 1   5, 6   6, 0 409, 6
централізовані джерела фінансування   2, 0   2, 0   2, 5 445, 0
«ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи   0, 2   0, 1
інші видатки на фінансування капітальних вкладень   2, 9   3, 9   3, 5 415, 4
Кошти місцевих бюджетів   4, 1   6, 0   6, 0 508, 3
Власні кошти підприємств та організацій   68, 6   62, 9   62, 0 316, 1
Кошти населення   5, 0   7, 5   8, 0 561, 9
Кошти іноземних інвесторів   5, 9   10, 0   10, 0 590, 0
Інші кошти (включаючи кошти громадських організацій)   11, 3   8, 0   8, 0 247, 5

 

Складовими державної політики в галузі інвестиційної діяльності є створення високопродуктивних робочих місць (особливо на ринках праці монофункціональних міст і шахтарських регіонів) і забезпечення зайнятості сільського населення. Тому доцільно продовжити роботи щодо реструктуризації державних підприємств, забезпечувати їх ефективне функціонування у післяприватизаційний період, запроваджувати сприятливий інвестиційний режим для підприємств, які створюють нові робочі місця.

Результати прогнозних розрахунків свідчать про те, що у 2005 р. у розвиток економіки України передбачається інвестувати 55, 8 млрд. грн., а у 2010 р. — 82, 6 млрд. грн. При цьому переважну частину інвестицій буде сформовано за рахунок власних коштів суб'єктів господарювання. Прогнозні обсяги інвестицій на період до 2010 р. з урахуванням індексів інфляції та оптових цін наведено у табл..1.

Як свідчать дані табл. 1, у прогнозному десятилітті обсяг інвестицій в основний капітал збільшиться у 3, 5 рази, причому найвищі темпи зростання передбачаються за коштами місцевих бюджетів (5 разів), коштами населення (5, 6 рази) і коштами іноземних інвесторів (5, 9 рази). З 2005 р. структура інвестицій в основний капітал стабілізується на рівні, який у цілому відповідає стратегічним завданням інвестиційної діяльності в Україні.

Таким чином, можна стверджувати: за допомогою економічних методів активізації інвестиційної діяльності та ефективного використання всіх джерел фінансування, а також при належному державному регулюванні інвестиційного процесу і його відповідному ресурсно-будівельному забезпеченні наша держава матиме всі можливості в інвестиційній сфері, щоб забезпечити процеси економічного оновлення і зростання.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал