![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Ставки рентної плати на деревину не основних лісових порід
Для компенсації можливих бюджетних втрат з надходжень лісової ренти до державного бюджету, КМУ зобов’язаний щорічно до 1 червня поточного року вносити до Верховної Ради України проект закону про збільшення зазначених в табл. 9.2, 9.3 абсолютних ставок рентної плати з метою приведення їх до реальних значень, що унеможливлювало б їх знецінення під впливом інфляції. Рентна плата за спеціальне використання води (ст. 255 ПКУ) Не менш важливим природнім ресурсом для розвитку національної економіки, ніж земля та ліси, є водні ресурси, які в Україні сформовані поверхневими водами (річками, каналами, озерами, водосховищами), внутрішніми морськими і підземними водами, джерелами. На території України нараховується більше 72 тис. річок та струмків загальною довжиною понад 248 тис. км. Серед них - 7 великих та 83 середні річки. Основна кількість водотоків відноситься до категорії малих річок. Понад 4 тис. річок мають довжину, що перевищує 10 км, з яких близько 3 тис. річок - менше 25 км, 940 річок - від 26 до 100 км і лише 132 мають довжину понад 100 км. Великими річками є Дніпро, Дністер, Дунай, Південний Буг, Прип’ять, Десна, Сіверський Донець. Озера за своїм походженням представлені такими типами: річкові (в заплавах річок); провальні, карстові та просадкові; остаточні (відділені частини заток моря, бухт та гирл річок); карові та завальні (в Українських Карпатах). Територія України характеризується невеликою озерністю - близько 0, 7%. Всього нараховується 8 073 озера. Озер з площею дзеркала води більше 1, 0 кв. км - 192, серед них з площею дзеркала води понад 10 кв. км - 43. Більшість озер знаходиться в долинах Дніпра, Прип’яті, Десни, Орелі, Сіверського Дінця, річок Причорномор’я та Криму. Довжина морської ділянки кордону - 1355 км (по Чорному морю – 1056, 5 км; по Азовському морю – 249, 5 км; по Керченській протоці – 49 км). У відповідності з Водним кодексом в одний фонд України поділяється на ресурси загальнодержавного та місцевого значення. До водних об’єктів загальнодержавного значення належать: 1) внутрішні морські води та територіальне море; 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; 4) водні об’єкти у межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних. До водних об’єктів місцевого значення належать: 1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об’єктів загальнодержавного значення; 2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання. Всі водні об’єкти є виключно власністю народу України і для задоволення господарських і власних потреб надаються тільки у користування. Як активна ланка національної економіки України, водний фонд є основним джерелом води для господарських та побутових потреб суб’єктів господарювання, громадян, він забезпечує транспортні сполучення, і є основою енергетичної безпеки держави. А відтак водні ресурси України потребують захисту, дбайливого ставлення та відтворення. Використання водних ресурсів в Україні здійснюють шляхом загального і спеціального водовикористання. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами і без надання відповідних дозволів. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об’єктів за допомогою споруд і технічних пристроїв, використання та скидання у водні об’єкти забруднюючих речовин. Воно здійснюється юридичними і фізичними особами для задоволення питних потреб населення, а також господарсько-побутових, промислових, транспортних, енергетичних, сільськогосподарських та інших потреб. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі спеціальних дозволів. Такі дозволи видаються у разі використання води водних об’єктів: а) загальнодержавного значення - республіканським комітетом екології та природних ресурсів АР Крим, державними управліннями екології та природних ресурсів в областях, містах Києві і Севастополі, державними інспекціями охорони Чорного і Азовського морів; б) місцевого значення - Верховною Радою АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з відповідними територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Спеціальне використання водних ресурсів без зазначених дозволів є порушенням природоохоронного законодавства, оскільки таке використання є платним. За відсутності у водокористувача відповідного дозволу рентна плата справляється за весь обсяг використаної води у п’ятикратному розмірі. Платниками рентної плати є водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують її для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Об’єктом оподаткування за спеціальне використання води: - для промислових та побутових потреб є обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання; - для потреб гідроенергетики - обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії; - для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць); - для потреб рибництва ‒ фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів. Розрахунок водяної ренти за таких умов здійснюється наступним чином: ВР = V (Т) × С, де, ВР - загальна сума рентної плати за спеціальне використання води, грн; V - фактичний обсяг спожитої або використаної води, куб. м; Т ‒ час використання поверхневих вод вантажним або пасажирським флотом; С - розрахункова ставка, (грн / 1 м куб.; грн / 100 м куб.; грн / тоннаж (місце) ‒ доба експлуатації).
В зв’язку зі значним соціальним та народногосподарським значенням водних ресурсів для забезпечення життєвих потреб громадян та функціонування суб’єктів господарювання Податковим кодексом запроваджені певні обмеження стосовно нарахування плати. Так, рента не справляється: - за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок; - за воду, що використовується для протипожежних потреб; - за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів; - за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах; - за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних водогонах; - за морську воду (крім води з лиманів); - за воду, що забирається для забезпечення випуску у водні об’єкти молоді цінних промислових видів риб та інших водних живих ресурсів; - за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) ‒ за воду для потреб водного транспорту. Рентна плата за спеціальне використання води не справляється також з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями, а також з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, та стоянкових, службово-допоміжних суден. Для розрахунку водяної ренти застосовуються ставки, розмір та порядок застосування яких визначається в залежності від характеру використання водних ресурсів. В табл. 9.4, 9.5 наведені приклади застосування ставок за спеціальне використання поверхневих та підземних вод. Таблиця 9.4
|