Завдання: розв’язати справу

4.ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Актуальні проблеми розробки забезпечення глобальної екологічної безпеки в міжнародному екологічному праві.

2. Екологічне право в інших правових системах (країна на вибір студента).

3. Міжнародне космічне право.

4. Міжнародне морське право.

5. Міжнародне повітряне право.

6. Міжнародне співробітництво у сфері попередження та ліквідації надзвичайних екологічних ситуацій.

7. Міжнародно-правові заходи з попередження зміни клімату.

8. Міжнародно-правові проблеми охорони озонового шару.

9. Роль ООН в галузі охорони довкілля (конференції під егідою ООН в природоохоронній сфері).

10. Становлення та розвиток європейської екологічної політики.

Нормативний матеріал:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року// Відомості Верховної Ради України.- 1996 р.- № 30.- Ст. 141;

2. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року// Відомості Верховної Ради України.- 1991 р.- № 41.- Ст. 546;

3. Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року, Україна приєдналася згідно з Законом від 12 липня 1996 року// Відомості Верховної Ради України.- 1996 р.- № 44.- Ст. 222;

4. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головно як середовища існування водоплавних птахів (Рамсар, Іран, 2 лютого 1971 року), Україна бере участь згідно з Законом України від 29 жовтня 1996 року// Відомості Верховної Ради України.- 1996 р.- № 50.- Ст. 279;

5. Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (Париж, 16 листопада 1972 року), ратифікована указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 жовтня 1988 року// https://www.rada.gov.ua/;

6. Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин від 23 червня 1979 року, Україна приєдналася згідно з Законом від 19 березня 1999 року// Відомості Верховної Ради України.- 1999 р.- № 18.- Ст. 154;

7. Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Берн, 19 вересня 1979 року), Україна приєдналася згідно з Законом від 29 жовтня 1996 року// Відомості Верховної Ради України.- 1996 р.- № 50.- Ст. 278;

8. Віденська конвенція про охорону озонового шару від 22 березня 1985 року// Офіційний вісник України.- 2005 р.- № 21.- Ст. 1179;

9. Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар від 16 вересня 1987 року// https://www.rada.gov.ua/;

10. Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням 1989 року, Україна приєдналася згідно з Законом від 1 липня 1999 року// Відомості Верховної Ради України.- 1999 р.- № 34.- Ст. 284;

11. Конвенція про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті (Еспо, Фінляндія, 26 лютого 1991 року), ратифікована Законом України від 19 березня 1999 року// Відомості Верховної Ради України.- 1999 р.- № 18.- Ст. 153;

12. Конвенція з охорони й використання транскордонних водотоків і міжнародних озер (Гельсінкі, 17 березня 1992 року), Україна приєдналася згідно з Законом від 1 липня 1999 року// Відомості Верховної Ради України.- 1999 р.- № 34.- Ст. 282;

13. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (Ріо-де-Жанейро, 11 червня 1992 року), ратифікована Законом України від 29 жовтня 1996 року// Відомості Верховної Ради України.- 1996 р.- № 50.- Ст. 277;

14. Конвенція про охорону біологічного різноманіття (Ріо-де-Жанейро, 11 червня 1992 року), ратифікована Законом України від 29 листопада 1994 року// Відомості Верховної Ради України.- 1994 р.- № 49.- Ст. 433;

15. Декларація Ріо-де-Жанейро з довкілля і розвитку від 14 червня 1992 року// Действующее международное право.- Т. 3.- М., 1997.- С. 687-692;

16. Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці (Париж, 17 червня 1994 року), Україна приєдналася згідно з Законом від 4 липня 2002 року// Відомості Верховної Ради України.- 2002 р.- № 36.- Ст. 267;

17. Конвенція про ядерну безпеку (Відень, 20 березня 1994 року), ратифікована Законом України від 17 грудня 1997 року// Відомості Верховної Ради України.- 1998 р.- № 16.- Ст. 70;

18. Об’єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами (Відень, 29 вересня 1997 року), ратифікована Законом України від 20 квітня 2000 року// Відомості Верховної Ради України.- 2000 р.- № 31.- Ст. 243;

19. Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату від 11 грудня 1997 року, ратифікований Законом України від 4 лютого 2004 року// Відомості Верховної Ради України.- 2004 р.- № 19.- Ст. 261;

20. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргус, Данія, 25 червня 1998 року), ратифікована Законом України від 6 липня 1999 року// Відомості Верховної Ради України.- 1999 р.- № 34.- Ст. 296;

21. Роттердамська конвенція про процедуру попередньої обґрунтованої згоди щодо окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі від 10 вересня 1998 року, Україна приєдналася згідно з Законом від 26 вересня 2002 року// Відомості Верховної Ради України.- 2002 р.- № 46.- Ст. 341;

22. Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття (Монреаль, 29 січня 2000 року), Україна приєдналася згідно з Законом від 12 вересня 2002 року// Відомості Верховної Ради України.- 2002 р.- № 44.- Ст. 320;

23. Київський протокол про реєстри викидів і переносу забруднювачів до Оргуської конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля від 21 травня 2003 року// https://www.menr.gov.ua/;

24. Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат (Київ, 22 травня 2003 року), ратифікована Законом України від 7 квітня 2004 року// Відомості Верховної Ради України.- 2004 р.- № 32.- Ст. 383;

25. Європейська ландшафтна конвенція (Страсбурґ, Франція, 17 червня 2004 року), ратифікована Законом України від 7 вересня 2005 року// Відомості Верховної Ради України.- 2005 р.- № 51.- Ст. 547.

Література:

1. Екологічне законодавство України: збірник нормативних актів та судової практики/ за ред. Погрібного О. О.- Х.: Одісей, 2002 р.- 928 с.

2. Екологічне право України: Академічний курс: Підручник. – Друге видання /За заг.ред. Шемшученка Ю.С.- К.: ТОВ „Видавництво «Юридична думка», 2008 р.- 720с.

3. Заключне звернення європейського екофоруму на 5-й конференції міністрів „Довкілля для Європи”, Київ, 21-23 травня 2003 рік// https://www.unece.org/;

4. Кравченко С. Захист екологічних прав громадян в Україні та США: порівняльний аналіз // Право України. – 1995. - № 5-6. – С. 33.

5. Кравченко С.М., Андрусевич А. Розвиток екологічних прав людини у міжнародному праві //Право України. - 2001.-№ 2.-С.133-136.

6. Кравченко С.М., Андрусевич А.О., Бонайн Дж. Актуальні проблеми міжнародного права навколишнього середовища: Підручник / Під заг. ред. проф. Кравченко С.М. - Львів: Вид. центр ЛНУ, 2002.- 336 с.

7. Малишева Н. Р. Гармонізація стандартів навколишнього середовища Україні зі світовими та європейськими і підвищення ефективності їх впровадження// Малий і середній бізнес.- 1999 р.- № 1-2.

8. Малишева Н. Р. Теоретичні аспекти гармонізації законодавства України з міжнародним правом// Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом.- К., 1998 р.- С. 87-92.

9. Правові засади впровадження в Україні Конвенції про біорізноманіття/ відп. ред. Малишева Н. Р.- К., 2003 р.

10. Трусов А. Г. Международное экологическое право: Учебно-методическое пособие - М.: МНЭПУ, 1999. - 84 с.

11. Крупка Ю. Відповідальність держави за транскордонну ядерну шкоду // Право України. – 1999. № 2– С.62.