Товарооборот звітного періоду Товарооборот

Щоб виділити цей фактор у моделі, яка виражає сукупний вплив зовнішніх факторів на товарооборот, необхідно врахувати таку за­лежність середньодушового товарообороту від зміни роздрібних цін на товари:

С = Сро х І_Р,

де Ср₀ — середньодушовий товарооборот звітного періоду в базис­них цінах;

Ір — індекс роздрібних цін.

Підставивши значення показника С у формулу, одержимо:

О = N х Сро х ір.

Це означає, що приріст товарообороту може бути розкладений на три частини — за рахунок зміни кількості населення, що обслу­говується, середньодушового фізичного обсягу товарообороту, роздрібних цін.

Разом з тим, середньодушовий фізичний обсяг товарообороту можна представити у вигляді такої залежності:

Сро = Р х Ко,

де Р — середньодушові доходи або за наявності інформації купіве­льні фонди;

Ко — коефіцієнт охоплення середньодушових доходів (купіве­льних фондів) товарооборотом.

У цій залежності показник Ко якоюсь мірою відображає вплив прямого і оберненого взаємозв'язку між ці­нами на товари і купівельним платоспроможним попитом населен­ня, а також вплив рівня конкуренції в районі діяльності торговель­ного підприємства.

Підставивши значення показника Сро у формулу, одержи­мо таку розширену мультиплікативну модель:

О = N х Р х Ко х Ір

Вона виражає залежність обсягу роздрібного товарообороту (без дрібного опту) від комплексу основних зовнішніх факторів його формування. її використання в аналізі дає можливість розрахувати вплив цих факторів на товарооборот торговельного підприємства.

Покажемо порядок використання цієї моделі в аналізі впливу зовнішніх факторів на роздрібний товарооборот. З цією метою ін­формація про господарську діяльність споживчого товариства ана­літично підготовлена і узагальнена в табл. 1.

Таблиця 1.

ПОКАЗНИКИ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЗОВНІШНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ТОВАРООБОРОТУ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

Із таблиці видно, що роздрібний товарооборот (без дрібного гу­рту) у звітному році порівняно з попереднім збільшився на 162, 5 тис. грн (667, 0 - 504, 5). У тому числі за рахунок:

— збільшення чисельності населення, яке обслуговується, това­рооборот зріс на 1, 9 тис. грн (506, 4 - 504, 5);

— зростання середньодушового рівня споживання товарів — збільшився на 132, 3 тис. грн (638, 7 - 506, 4);

— зниження коефіцієнта охоплення товарооборотом грошових доходів населення — зменшився на 56, 6 тис. грн (582, 1 - 638, 7);

— зростання індексу цін — збільшився на 84, 9 тис. грн (667, 0 - - 582, 1).

Розрахунки показують, що із розглянутих зовнішніх факторів лише зниження коефіцієнта охоплення грошових доходів населен­ня мало негативний вплив на товарооборот споживчого товариства. Інші фактори сприяли зростанню обсягу товарообороту. Це свід­чить, що у споживчого товариства є можливості для збільшення то­варообороту за рахунок підвищення рівня охоплення грошових до­ходів населення шляхом кращої організації торгівлі, вивчення попиту, своєчасного завезення у роздрібну мережу необхідних на­селенню товарів у достатньому обсязі і відповідному асортименті.

Однак слід зазначити, що навіть значне зростання коефіцієнта охоплення грошових доходів населення товарооборотом не завжди свідчить про нормальне задоволення платоспроможного купівель­ного попиту. Часто має місце відсутність збігу купівельних фондів населення з товарооборотом за асортиментом, територіальним роз­міщенням, часом реалізації товарів тощо. Наявна в даний час інфо­рмаційна база і методи планування товарообороту не дозволяють досягти необхідної відповідності між купівельними фондами і пла­ном роздрібного товарообороту. Проблематичними залишаються також питання прогнозування структури купівельного попиту на­селення. Всі ці і інші труднощі, як справедливо зазначають дослід­ники цієї проблеми, є причиною недостатньої відповідності між купівельними фондами і планом роздрібного товарообороту. Тому розглянутий вище розрахунок найчастіше використовується для оцінки впливу факторів на динамічні зміни обсягу товарообороту, а не на відхилення його від планових орієнтирів.

Залежно від мети аналізу для оцінки впливу окремих зовнішніх факторів на товарооборот можуть використовуватися також коефі­цієнти еластичності. За своїм економічним змістом коефіцієнт ела­стичності являє собою співвідношення між темпами приросту по­казника товарообороту і темпами приросту фактора. Він показує, як зміниться обсяг реалізації товарів під впливом зміни того чи ін­шого фактора на один відсоток.

Найчастіше за допомогою коефіці­єнтів еластичності визначають вплив на реалізацію окремих товарів зміни цін і доходів. Підвищення цін на окремі товари знижує попит на них і підвищує його на взаємозамінні товари. Тоді як зниження цін, навпаки, призводить до підвищення попиту. В міру насичення ринку попит на товари стабілізується або навіть починає знижува­тися. Коефіцієнти еластичності, які характеризують залежність ди­наміки реалізації окремих товарів від зміни цін, використовуються в практиці економічної роботи підприємств для обґрунтування їх цінової політики.

Що стосується впливу динаміки грошових доходів населення на товарооборот, то з їх зростанням на одного жителя реалізація про­довольчих товарів в абсолютному виразі збільшується, а у віднос­ному (до загального обсягу покупок, чи товарообороту) знижуєть­ся. Тоді як по непродовольчих товарах зі зростанням доходів спостерігається тенденція до збільшення їх реалізації як в абсолют­ному, так і у відносному виразі. Це особливо стосується товарів культурно-побутового призначення.

За умов кризового стану економіки і відсутності стійкої позити­вної динаміки грошових доходів населення спостерігається тенден­ція до збільшення в роздрібному товарообороті торговельної мере­жі питомої ваги продовольчих товарів і відповідного зниження частки непродовольчих товарів.

Розрахунок коефіцієнта еластичності реалізації товарів окремих товарних груп залежно від зміни грошових доходів населення мо­жна провести, використовуючи одну із найбільш поширених фор­мул запису коефіцієнта еластичності (К_х), яка має такий вигляд:

де — приріст середньодушового товарообороту;

— приріст середньодушових доходів;