ВИСНОВКИ. Отже, міжнародний рух капіталу— це розміщення і функціонування капіталу за кордоном з метою отримання прибутку

Отже, міжнародний рух капіталу — це розміщення і функціонування капіталу за кордоном з метою отримання прибутку. Він має три етапи виникнення і розвитку. На його стан впливають багато різноманітних факторів:

1) фактори економічного характеру:

- глибокі структурні зрушення як в міжнародній економіці, так і в економіці окремих країн;

- необхідність підтримки сталих темпів соціально-економічного розвитку;

- поглиблення міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва;

- діяльність транснаціональних та багатонаціональних;

- порівняльні ризики вкладення капіталу поза національною економікою;

2) науково-технічний прогрес та інформаційна революція;

3) фактори політичного характеру:

- лібералізація процесів експорту та імпорту капіталу;

- політика прискореної індустріалізації в країнах «третього світу»;

- політика економічних реформ в нових незалежних країнах.

Інтернаціоналізація господарського життя — це участь країн у світовому господарстві. Для визначення її рівня використовуються такі основні показники: експортна квота, імпортна квота, зовнішньоторговельна квота, вартісний обсяг експорту на душу населення, обсяг нагромаджених зарубіжних капіталовкладень у країні щодо її ВВП, частка іноземного капіталу в щорічних інвестиціях країн та ін.

Капітал вивозиться, ввозиться і функціонує за кордоном у таких формах:

- у формі приватного або державного капіталу залежно від того, вивозиться він приватними чи державними організаціями і компаніями. Рух капіталу по лінії міжнародних організацій часто виділяється в самостійну форму;

- у грошовій і товарній формах. Так, вивозом капіталу можуть бути машини і обладнання, патенти і ноу-хау, якщо вони вивозяться за кордон у якості вкладу в статутний капітал створюваної чи купленої там фірми. Іншим прикладом можуть бути товарні кредити;

- у короткостроковій (як правило, на строк до одного року) і довгостроковій формах (більше одного року);

- у позичковій і підприємницькій формах.

На сьогоднішній день основним видом міжнародного руху капіталу є прямі і портфельні іноземні інвестиції.

У світі потоки іноземних інвестицій до 2008 року росли, а з початком кризи почали знижуватися. Проте, уже починаючи з 2010 року знову відбулося зростання рівня потоку іноземних інвестицій, що продовжується і до сьогоднішнього дня. Країни, що розвиваються, вперше в історії обігнали провідні країни світу в обсязі залучення прямих іноземних інвестицій, який склав 680 млрд. дол. США, що становить 52% від загальної суми. Приплив прямих іноземних інвестицій трохи збільшився і в деяких розвинених країнах, але зростання було незначним. Загальносвітовий потік іноземних інвестицій у 2014 році досяг позначки 1, 6 трлн. дол. США.

За час своєї незалежності в Україні створювалися привабливі умови для залучення іноземного капіталу. За даними Державної служби статистики України уже починаючи з 1998 року приплив інвестицій з кожним роком збільшувався. Найбільшу кількість ПІІ наша держава залучила в 2013 році — 58156, 9 млн. дол. США. А найбільший обсяг інвестицій з України був у 2011 році, він становив 6898, 0 млн. дол.. США. В 2014 році ситуація значно погіршилася. У зв’язку з подіями, що відбулися на початку 2014 року, Україна стала менш привабливою для іноземних інвесторів. Так станом на 1 січня 2015 року до нашої держави надійшло тільки 45, 916 млрд. дол. США.

Україна має значні проблеми в стані економіки та процесі міжнародного руху капіталів. Фінансова криза, воєнні дії на сході держави, падіння курсу гривні, ріст інфляції, значні не доопрацювання минулих років поклали свій відбиток на економічному стані країни.

Іноземний капітал сьогодні особливо необхідний у тих сферах економіки України, активізація яких допоможе вивести її з кризового стану, зняти наростаюче соціальне напруження в суспільстві. Насамперед, це виробництво продуктів харчування, товарів широкого попиту та послуг, ліків; агропромислове господарство; паливно-енергетичні галузі; розвиток інфраструктури (транспорт, телекомунікації, побутовий сервіс); розвиток готельного господарства і туризму; стимулювання залучення іноземних інвестицій у наукову, науково-технічну та інноваційну сфери.

Тому необхідно залучати нових інвесторів, підвищувати конкурентоспроможність вітчизняної продукції, розв’язати конфлікт на сході України, впровадити новітні технології, розвивати перспективні зони для іноземних інвестицій щоб покращити стан економіки країни та підвищити її інвестиційний потенціал.