Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Вид робіт і методи дослідження та масштаб території дослідження
|
|
Розвідка проводиться тільки на тих родовищах (ділянках), які отримали позитивну ГЕО за результатами попередніх пошуково-оціночних робіт і визнанні першочерговими для промислового освоєння. До них можуть долучатися попередньо оцінені ділянки родовищ корисних копалин, що розробляються, а також родовища (ділянки), які розвідані раніше, але з різних причин не залучались до промислової розробки.
Ділянки родовищ корисних копалин, що передбачаються для розробки окремими суб’єктами підприємницької діяльності, розглядаються як окремі об’єкти розвідувальних робіт. Економічна ефективність промислового освоєння родовищ корисних копалин, що залучаються до розвідки, обґрунтовується матеріалами ТЕД.
Розвідка проводиться з метою підготовки родовищ (ділянок) до промислового освоєння відповідно до вимог Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр № 432, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України, та визначення вихідних даних для проектів будівництва гірничодобувних об’єктів та об’єктів переробки мінеральної сировини на базі розвіданих запасів.
Методика розвідки визначається особливостями геологічної будови та умов залягання руд родовища (ділянки) з урахуванням рекомендацій Інструкції із застосуванням класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ відповідного виду корисних копалин. Враховуються також вимоги до комплексного вивчення родовищ і підрахунку запасів супутніх корисних копалин і компонентів та відходів гірничого виробництва.
На ділянках першочергового освоєння: простеження, опробування й оконтурення покладів корисних копалин за мережею свердловин (гірничих виробок) оптимальної щільності для розвіданих запасів; проведення напівпромислових і промислових технологічних досліджень; дослідно-промислова експлуатація окремих покладів корисних копалин (у разі потреби); детальне вивчення гірничо-геологічних умов залягання покладів корисних копалин, гірничотехнічних і екологічних умов їх розробки. На ділянках перспективного розвитку гірничого підприємства – доведення аналогії геологічної будови й умов залягання покладів корисних копалин з ділянкою першочергового освоєння. Детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО-1) розвіданого родовища. Кінцевою метою геологорозвідувальних робіт є затвердження запасів у ДКЗ України.
На ділянках перспективного розвитку гірничодобувного підприємства проводиться простежування продуктивних зон і покладів корисних копалин розрідженою сіткою розвідувальних свердловин для доведення аналогії їхньої геологічної будови й умов залягання з ділянкою першочергового освоєння. У разі проведення додаткових розвідувальних робіт на родовищах (ділянках), щ розробляються система розвідки корегується за результатами порівняння даних розвідки й експлуатації та рекомендаціями ДКЗ (ТКЗ), даними під час експертизи й оцінки запасів корисних копалин.
Система розвідки й щільність розвідувальної мережі гірничих виробок на родовищах, що розвідувались раніше й не освоєні промисловістю, визначаються завданнями додаткових геологорозвідувальних робіт і передбачають використання даних випробування пройдених гірничих виробок і свердловин, інших
геологічних матеріалів і документації.
За результатами виконаних розвідувальних робіт проводиться детальна ГЕО-1 промислового значення запасів родовища (ділянки) корисних копалин, матеріали якої включають: характеристику геологічної будови покладів корисних копалин, їхніх технологічних властивостей, гірничо-геологічних та інших умов залягання в обсязі, достатньому для прийняття обгрунтованих проектних рішень щодо способу й системи видобування та схеми комплексного перероблення корисних копалин; техніко-економічне обгрунтування постійних кондицій і підрахунок запасів корисних копалин; прогнозну економічну оцінку сумарного ефекту від експлуатації родовища (ділянки) корисних копалин з визначенням прогнознихпоказників підприємницької діяльності гірничопереробного комплексу в обсязі, достатньому для прийняття рішення про інвестування проекту його будівництва.
Матеріали геолого-економічної оцінки запасів родовища корисних копалин подаються на експертизу й затвердження ДКЗ. Межі розвіданого родовища повинні позначатися в діючій державній системі координат. Після затвердження запасів родовище (ділянка) передається надрокористувачу для здійснення видобування корисних копалин і реалізації товарної продукції гірничого виробництва відповідно до спеціального дозволу (ліцензії) та гірничого відводу на використання надр.
Марганцеві руди. Цей вид сировини належить до категорії А. Україна з її розвиненою чорною металургією за наявності значних покладів марганцевих руд є провідною у світі за споживанням та виробництвом марганцевої продукції (феромарганець, сілікомарганець, металічний марганець тощо). За обсягом загальних запасів марганцевих руд Україна займає у світі друге місце після Південно-Африканської Республіки, а за підтвердженими запасами - перше. Промислові запаси марганцевих руд зосереджені у Південноукраїнській марганцеворудній провінції, що включає родовища найбільшого у світі Нікопольського марганцеворудного басейну. Видобуток і переробку марганцевих руд в Україні здійснюють Орджонікідзевський і Марганецький гірничозбагачувальні комбінати. Численні прояви залізо-марганцевих і марганцевистих залізних руд, виявлених у Середньому Побужжі на площах, прилеглих до Хащуватського родовища, можуть слугувати резервом для марганцеворудної промисловості. Ці руди, як правило, окислені і легко піддаються збагаченню, що робить їх рентабельними для переробки. Існуюча структура запасів і технологія збагачення марганцевих руд не можуть забезпечити зростаючі потреби чорної металургії у вищих сортах марганцевих концентратів, передусім малофосфористих. Важливим чинником є також забезпечення хімічної промисловості так званими пероксидними високоякісними концентратами, що раніше завозилися з Грузії. Одним із шляхів вирішення проблемних питань марганцеводобувного комплексу може стати підготовка до промислового освоєння Федорівського родовища марганцевих руд, що розташоване поблизу Нікопольського басейну. Руди родовища вміщують 98 відсотків окисних і карбонатно-окисних різновидів. Вони сприятливі для збагачення з отриманням високоякісного концентрату (вміст марганцю до 49 відсотків), а також придатні для виплавки металічного марганцю. У цьому напрямі передбачаються: виділення перспективних ділянок промислових марганцевих руд у межиріччі Інгул-Інгулець; оцінка ресурсів карбонатних марганцевих руд у межиріччі Інгул-Інгулець; проведення пошуку в межах Костромської ділянки Дніпропетровської області; виявлення нових рудних покладів марганцевих руд у межах східного та західного флангів Нікопольського родовища; проведення гідрогеологічних режимних спостережень на території Нікопольського марганцеворудного басейну; прогнозна оцінка ресурсного потенціалу рудних районів Велико-Токмацького та Федорівського родовищ; проведення геолого-економічної переоцінки марганцевих родовищ з урахуванням умов ринкової економіки.