Земельні ресурси

Загальна площа території нашої держави становить 60, 3 млн. га. Земельні (ґрунтові) ресурси України характеризуються високородючими чорноземами, які є найкращими в Європі.

Земля є одночасно предметом і засобом праці, базисом для розміщення продуктивних сил, основою для відтворення еконо­мічного зростання. Найважливішим компонентом земель є ґрунт - верхній родючий шар. Він є відтворюваним природним ресурсом, але для його природного відновлення потрібні сотні років. Тому дуже важливо запобігати деградації ґрунтів (про­цесу втрати родючості), підтримуючи, а по можливості, і збільшу­ючи природну родючість.

Природний потенціал землі як природного ресурсу можна примножувати при зваженому підході до її використання. Зе­мельні угіддя можна перетворювати в ріллю шляхом розорю­вання цілинних земель, зрошення азидних територій, осушення боліт, рекультивації порушених ділянок тощо. Проте можна й необхідно збільшувати ефективність використання наявних земельних ресурсів при загальному зменшенні антропогенного навантаження, скороченні площ, що знаходяться в обробітку, у першу чергу за рахунок вилучення із сільськогосподарського обороту погіршених та екологонебезпечних угідь. Обов'язковою умовою екологізації сільськогосподарського виробництва є еволюційний перехід до адаптивної системи землеробства, тобто застосування прогресивних форм і методів користування земель­ними ресурсами, що максимально відповідають умовам навко­лишнього природного середовища. Цей процес у подальшому має перетворитись на біологізацію виробництва - поступову заміну енерго- та ресурсоємних технологій на нові технології, які від­творюватимуть природні процеси.

Загострення екологічних проблем у сільському господарстві спричинюють:

• надзвичайно високу інтенсивність ведення сільськогосподар­ських робіт;

• використання потужних сільгоспмашин;

• збільшення доз і дисбаланс внесення міндобрив;

• неконтрольоване використання отрутохімікатів в умовах низь­кої культури виробництва.

Проявом негативного впливу антропогенної діяльності на стан земельних ресурсів є ерозія - руйнування родючого шару. Звичайно деякі види ерозії відбуваються під впливом природ­них чинників, але господарська діяльність - це чинник, який суттєво прискорює ці процеси.

Водна ерозія - розмив ґрунту під дією атмосферних опадів. Щороку розмивається 1, 5 млрд. т кращої землі, що призводить до втрат понад 75 т гумусу. На відтворення 1 т гумусу потрібно до 1 тис. грн.

Вітрова ерозія - винос ґрунту з поверхні землі внаслідок атмосферних процесів - вітру, пересушення.

Дефіляція - механічний винос ґрунту, у тому числі з сільсько­господарською продукцією, на робочих органах сільськогоспо­дарської техніки.

Основні види забруднення (пошкодження), які призводять до зміни якості земель:

• механічне;

• хімічне;

• радіоактивне;

• біологічне;

• промислові відходи та викиди і скиди;

• забруднення стічними водами;

• вплив атмосферних опадів (наприклад, кислотних дощів).

Заходи, спрямовані на охорону земельних ресурсів, - ство­рення полезахисних смуг, терасування схилів, рекультивація, щілювання, залуження та залісення екологонебезпечних угідь, будівництво протиерозійних споруд та ін.

Аналогічні до аграрного сектору проблеми використання зе­мельних ресурсів виникають у лісовому господарстві. А от для транспорту, промисловості, будівництва земельні ресурси відігра­ють роль просторового базису або територій для розміщення від­ходів. Проте разом із біологічними ресурсами, природними умо­вами, ландшафтами вони створюють неповторні естетичні ком­плекси, рекреаційні ресурси і можуть служити для задоволення нематеріальних (духовних, естетичних, оздоровчих) потреб сус­пільства.

Питання для самоконтролю

• Що таке природні ресурси?

• Наведіть відомі вам класифікації природних ресурсів.

• Дайте характеристику замінних і незамінних, вичерпних і невичерп­них природних ресурсів.

• Охарактеризуйте відновлювані і невідновлювані ресурси, природні ресурси і природні умови.

Дайте характеристику водних ресурсів і особливостей їх викорис­тання.