Амортизація нематеріальних активів

Амортизація нематеріальних активів — постійне списання вартості нематеріальних активів у процесі їх виробничого використання, що призначена компенсувати витрати, понесені підприємством при придбанні нематеріальних активів, i забезпечити формування джерела фінансування придбання відповідних активів у майбутньому.

Амортизаційні відрахування проводяться щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому актив став придатний до використання, i закінчується з місяця, наступного за місяцем вибуття. Протягом строку корисного використання об’єкту нематеріальних активів нарахування амортизації не припиняється, окрім випадків консервації підприємства.

При визначенні строку корисного використання об’єкту нематеріальних активів підприємства повинні враховувати:

- строк корисного використання подібних активів;

- моральний знос, що передбачається;

- правові або iншi подібні обмеження щодо строків його використання та iншi фактори.

Амортизація нараховується протягом строку корисного використання нематеріального активу, але не більше 20 років, за методом, самостійно обраним підприємством, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Проте, якщо такі умови визначити неможливо, то використовують прямолінійний метод.

Підприємства при визначенні строку корисного використання та норм амортизації нематеріальних активів можуть обрати один з трьох можливих варіантів:

1 варіант – Строк корисного використання співпадає зі строком дії того чи іншого виду нематеріальних активів, який передбачено відповідним договором. У такому випадку абсолютна величина амортизаційних відрахувань дорівнює відношенню первісної вартості до строку корисного використання даного виду нематеріальних активів.

2 варіант - Підприємство самостійно встановлює строк корисного використання нематеріальних активів. Основним фактором, що впливає на обґрунтування норми щорічних амортизаційних відрахувань, повинен бути строк, протягом якого очікується, що даний об’єкт буде приносити дохід підприємству.

3 варіант – Практично неможливо встановити строк корисного використання. В цьому випадку підприємство обирає строк корисного використання, встановлений законодавством.

Для накопичення інформації про суму нарахованої амортизації Планом рахунків передбачено субрахунок 133 “Накопичена амортизація нематеріальних активів”. Аналітичний облік цього рахунку ведеться за видами нематеріальних активів.

Порядок застосування методів амортизації визначається згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби”.

Нарахування амортизації нематеріальних активів супроводжується бухгалтерськими проводками, аналогічними тим, якi використовуються при нарахуванні амортизації основних засобів.

Порядок розрахунку амортизації нематеріальних активів наведено на умовному прикладі.

Приклад 5.1

ВАТ “Прогрес” придбало у ТзОВ “Елтокс” (Польща) програму “Ехрегi” вартістю 600 дол. США, в т.ч. ПДВ. Курс НБУ на дату здійснення операції — 5 грн. 00 коп. за 1 долар США. Крім того, було сплачено 720 грн., в т.ч. ПДВ, за навчання бухгалтера користуванню даним програмним забезпеченням.

Термін корисного використання програмного забезпечення — 4 роки.

Щоквартально ВАТ сплачує фiрмi “Елтокс” 300 грн. за сервісне обслуговування цієї програми, в т.ч. ПДВ.

На балансі ВАТ “Прогрес” слід відобразити нематеріальний актив, собівартість якого за мінусом ПДВ складає:

600 дол. США х 5, 00 грн. — 500 грн. = 2500 грн.

Витрати на навчання бухгалтера в сумі 600 грн. (720 гри. — 120 грн.)

Сервісне обслуговування програмного забезпечення (250 грн. х 4 = 1000 три.)

Всі витрати необхідно відобразити у Звiтi про фінансові результати у складі статті “Інші витрати”, оскільки вони не включаються до вартості нематеріального активу. В кінці року ВАТ “Прогрес” нарахувало амортизацію програмного забезпечення методом прямолінійного списання, виходячи з визначеного терміну корисного використання програмного забезпечення:

2500 гри.: 4 роки = 625 гри.

Отже, балансова вартість на кінець року складе:

2500 грн.- 625 грн. = 1875 грн.