Короткострокові (поточні) фінансові інвестиції: поняття, склад, оцінка

Фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством із метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів, зростання вартості капіталу або отримання інших вигод для інвестора.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 12 „Фінансові інвестиції”.

Порядок обліку фінансових інвестицій залежить від:

- строку інвестування;

- ступеня ліквідності;

- форми інвестицій;

- намірів інвестора щодо цих інвестицій;

- характеру взаємовідносин між інвестором і об’єктом інвестування;

- залежно від строку інвестування та ступеня ліквідності розрізняють довгострокові та поточні фінансові інвестиції.

Тобто, фінансові інвестиції поділяються на довгострокові, які розглядаються як необоротніактиви, і короткострокові - поточні активи.

Поточні фінансові інвестиції - інвестиції на строк, який не перевищує одного року, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості. Інвестиції, які визнані еквівалентами грошових коштів, відображаються в балансі не стільки для отримання інвестиційного доходу або контролю за діяльністю компанії - об'єкту інвестицій, скільки для забезпечення виконання короткострокових зобов'язань. До еквівалентів грошових коштів відносяться інвестиції зі строком погашення не більше трьох місяців з дати придбання. Інвестиції в акції інших підприємств не відносяться до грошових еквівалентів, за винятком тих випадків, коли вони за своєю сутністю ідентичні грошовим коштам.

Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов’язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням фінансової інвестиції.

Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на цінні папери власної емісії, то собівартість фінансової інвестиції визначається за справедливою вартістю переданих цінних паперів. Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів.

Дивіденди, відсотки, роялті та рента, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями, відображаються як фінансовий дохід інвестора, крім випадків, коли такі надходження не відповідають критеріям визнання доходу, встановленим П(с)БО 15 “Дохід”.