Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Утворення Київської Русі
|
|
У 882 р. новгородський князь Олег захопив київський престол. Два політичних центри – Київ і Новгород - об'єдналися в одну державу, яка отримала назву Київська Русь. Першим князем Київської Русі став Олег. Його наступник - Ігор заснував правлячу на Русі династію Рюриковичів.
Ядром формування київської держави стали поляни, які перебрали ім'я одного з племен " рос" або " рус".
Теорії походження Київської Русі
В історичній науці склалося декілька теорій щодо утворення Київської Русі. Найбільш поширеними вважаються:
v Норманська теорія: варяги (нормани) відіграли вирішальну роль у створенні Давньоруської держави, східнослов'янські племена були нездатні без допомоги зовні заснувати могутню державу. Норманську теорію започаткували німецькі історики Г.Баєр та Г. Міллер, які працювали в другій пол. XVIII ст. в Росії.
v Теорія природньо-історичного (автохтонного) походження Київської Русі: з варягами чи без варягів східні слов'яни були в змозі утворити свою державу, бо для цього у східних слов'ян існували всі необхідні внутрішні соціально-економічні передумови; процес державотворення розпочався у східних слов'ян ще до приходу варягів; варяги, просуваючись у східнослов'янські землі, керувалися, перш за все, не державотворчою, а торговельною метою. Вони прагнули підпорядкувати собі, так званий, " шлях із варяг в греки", обкласти даниною місцеве населення.
Цю теорію сповідували видатні українські історики XIX - поч. ХХ ст. М.Костомаров, В.Антонович, М.Грушевський Ц.Багалій та інші.
Антинорманської теорії дотримується сучасна українська історіографія.
Дійсно, держава виникає лише тоді коли стає історичною необхідністю - на стадії розкладу первіснообщинного та формування класового суспільства. Саме на такій стадії суспільного розвитку знаходилися східні слов'яни у VIII-IX ст.
Устрій Київської Русі
Ранньофеодальний характер Київської Русі
Київську Русь характеризують як ранньофеодальну державу: стрімка її феодалізація відбувалася при збереженні помітних залишків родоплемінного ладу. Серед них перш за все, виділяються такі:
Ø збереження до XI ст. колективної власності на землю (індивідуальна земельна власність зародилася на Русі у другій пол. ХІ ст.)
Ø збереження до X ст. (до адміністративної форми Володимира Великого) племінних князівств
Ø збереження таких форм родоплемінного ладу, як віче, народне ополчення.