Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Радянська влада в Україні знову (вже вдруге) впала.






Але ж і Директорія змушена була капі­тулювати перед білогвардійцями і вивести війська з Києва.

РОЗГРОМ ДЕНІКІНА

Восени 1919р. більшість української те­риторії опинилася під владою генерала Де нікіна. Антинародна політика білого режи­му (відновлення поміщицького землеволо­діння, права власності на підприємства, не­хтування соціально-політичними правами трудящих) викликала масовий опір насе­лення. У тилу білогвардійських військ ши­рився повстанський рух, особливо активно діяли загони Нестора Махна.

Махно (Міхненко) Нестор Іванович (1888-1934) - провідник повсталого революційного селянства Півдня України в роки ре­волюції та громадянської війни. Народився у селянській родин: в с. Гуляй-Поле на Катеринославщині. Закінчив два класи почат­кової школи. Працював у поміщиків, потім робітником.

У 1906— 1908 — член організації анархістів-комуністів " Спілка бідних хліборобів", у складі якої брав участь в експропріаціях. У 1910 засуджений до смерті, але плутанина у даті народження (в усіх документах фігурував 1889) дала змогу " неповнолітньому" Махну замінити її довічною каторгою. У 1911—1917 перебував в ув'яз­ненні.

Після Лютневої революції 1917 Махно повернувся до Гуляй-Поля, де почав власні революційні перетворення: розподілив по­міщицьку землю між селянами, створив військовий загін. Не виз­навав влади ні Тимчасового уряду, ні Центральної Ради. Влітку 1918 очолив боротьбу селян проти німецьких окупантів та П. Ско­ропадського, потім проти Директорії УНР та денікінців на боці біль­шовиків. Ідейно стояв осторонь більшовизму і анархізму. Після виступу проти політики воєнного комунізму (1919) був оголоше­ний радянською владою поза законом. У період денікінської оку­пації України вів активну боротьбу в білогвардійському тилу. У 1920 уклав угоду з більшовиками щодо розгрому Врангеля. По завер­шенні цієї операції почалося масове знищення махновщини ра­дянською владою.

У серпні змушений був емігрувати до Румунії. В УСРР Махно заочно був визнаний " бандитом". У квітні 1922 пе­реїхав до Польщі, деякий час мешкав у Німеччині, з 1926 у Пари­жі. В останні роки життя займався літературною діяльністю.

 

У листопаді 1919 р., на превеликий жаль, відбувся розкол армії УНР: у той час, коли війська Директорії вели запеклі бої з біло­гвардійцями, командування УГА уклало союз із Денікіним. У черговий раз далися взнаки протиріччя, які існували між уряда­ми ЗУНР і УНР.

На початку 1920 р. Червона Армія подо­лала опір військ Директорії і розгромила денікінців. Рештки білогвардійців зосереди­лися в Криму, Денікіна заступив Врангель.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал