Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Реферати. 1. Парламенти світу: спільне та відмінне.






1. Парламенти світу: спільне та відмінне.

2. Уряди світу: головні закономірності.

3. Територіальне представництво і місцеве самоврядування: типологія моделей.

Проблемні запитання.

1) Нестримна глобалізація сучасного світу – це винятково позитивний процес? Яка ваша думка?

2) Яка класична політична модель має стати взірцем для розбудови української політичної системи і виходу із затяжної кризи?

3) Чому однією з тенденцій розвитку сучасного світу є дихотомія рівності та свободи?

4) В чому суперечливість держави і громадянського суспільства?

5) Яка Ваша думка щодо показаних у темі основних тенденцій розвитку сучасного світу?

6) Вкажіть спільне та відмінне у парламентських та президентських політичних системах.

7) Яка, на Вашу думку, має бути політична система сучасної України: парламентська, президентська чи змішана?

Основні поняття і терміни: взаємодія держави і громадянського суспільства, глобалізація, динаміка двохполюсної партійної системи, динаміка демократії та диктатури, дихотомія капіталізму та соціалізму, дихотомія рівності та свободи, дихотомічність (роздвоєність) сучасного суспільного розвитку, змішана політична система, класична політична система, парламентська політична система, політичні реалії, політична система, президентська політична система, цикл «синусоїди» М. Кондратьєва.

Література.

1. Бжезинський З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы. – М.: Наука, 1999.

2. Білоус А. О. Політико-правові системи: світ і Україна: Навчальний посібник. – К.: АМУПП, 1997.

3. Бориславська О. М., Різник С. В. Організація державної влади в сучасному світі: конституційно-правова енциклопедія. – Львів: ПАІС, 2012.

4. Бурлацкий Ф.М. Политические системы современности. – М.: Наука, 1988.

5. Гелей С., Рутар С., Кендус О. Політико-правові системи світу: Навч. Посіб. – Львів: Вид-во ЛКА, 2002.

6. Дербишайр Д., Дербишайр Я. Политические системы мира. – Том 1, 2. – М.: Мысль, 2004.

7. Драганов М. XX век: волны диктатур // Философские науки. – 1991. – № 2.

8. Загладин Н.В. Тоталитаризм и демократия: конфликт века // Кентавр. – 1992. – №№ 5-6; 7-8; 9-10.

9. Муляр В. Не капіталізм i не соціалізм. Що ж тоді? // Віче. – 1994. – № 12.

10. Муляр В.І. Політологія: Навчальний посібник. – К.: ВУЛ, 2003.

11. Поздняков Э. Формационный и цивилизационный подходы // Мировая экономика и международные отношения. – 1990. – № 5.

12. Політологія / За ред. В.Г.Кременя, М.І.Горлача. – Київ-Харків: Єдінорог, 2001.

13. Політологія / За ред. К.М.Левківського, В.П.Горбатенка. – К.: Академія, 1997.

14. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Т. 1-2. – К.: Основи, 1994.

15. Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи: інституційний вимір. – Л.: Тріада-плюс, 2004.

16. Шаповал В. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз. – К.: Програма Л, 1995.

17. Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм. – К.: АртЕк, Вища шк., 1993.

Методичні рекомендації

до семінарського заняття

Тему треба починати з політичних реалій сучасного світу і виділити основну його рису – різноманітність. Далі показати основні виміри такої різноманітності: економічні (за економічними ситемами – ринкові, адміністративні, змішані; за формами власності – приватна, державна, змішана), соціально-класові (країни із стабільною і водночас мобільною соціально-класовою структурою і країни з нестабільною структурою), політичні (за політичними режимами – плюралістичні, тоталітарні, авторитарні; за політичними системами – класичні і некласичні) тощо. Далі – питання про основні фактори, які впливають на політичну різноманітність сучасного світу – тривалість формування, економічні, національні, ґеополітичні. Завершуючи розгляд цього питання, обов’язково потрібно усвідомити виняткове значення питання вибору моделі політичного розвитку (політичної системи). Оскільки ті країни, в яких обрана модель політичного розвитку відповідала особливостям суспільства, зуміли з найменшими втратами прийти до сучасних стабільних форм політичного життя і навпаки, там де такої кореляції не було, країни зривалися у безодню безладу, внутрішніх конфліктів аж до громадянської війни і розпаду країни.

Незважаючи на політичну різноманітність сучасного світу, спостерігається певна тенденція його соціально-політичного розвитку. Це, насамперед, парламентаризм як форма політичного управління суспільством та поділ державної влади. Тому вони є основними критеріями типології сучасних політичних систем. Тут можна виділити три групи: країни з так званими класичними політичними системами; країни, де парламентаризм і поділ влад задекларовані, але «працюють» не у повну силу; країни, де парламентаризм і поділ влад задекларовані у конституціях, але практично не працюють або не задекларовані у конституціях. Знайдіть приклади до кожної групи.

Далі готуйте питання про сучасні класичні політичні системи – парламентську або англійську (Велика Британія, Німеччина, Японія, Іспанія і т. д.), президентську або американську (США, Фінляндія, Бразилія тощо), президентсько-парламентську або французьку (Франція, Польща, Чехія тощо), парламентсько-президентську або директоріальну (Швейцарія). Покажіть характерні ознаки кожної з них, знайдіть закономірності функціонування на прикладі формування різних гілок влади (парламентаризм через вибори) та поділу влад. Зауважимо в цьому контексті, що парламентська система практично об’єднує законодавчу та виконавчу владу в країні, ґрунтується на розвиненій партійній системі, особливо одночасним формуванням усіх гілок влади і т. д. Необхідно звернути увагу студентів на особливості її функціонування в таких країнах як Велика Британія, Японія, Німеччина та наголосити на обов’язкових умовах повноцінної роботи такої системи.

Президентська політична система у чистому вигляді існує в США. Центральна фігура цієї моделі – президент, який формує уряд та очолює його. Парламент виконує законодавчі функції, він обмежено впливає на діяльність президента, але у виняткових випадках може оголосити останньому імпічмент. Особливість моделі полягає у тому, що президент об’єднує як виконавчі, так і представницькі функції на рівні держави, будучи її главою.

Але у більшості країн західної демократії функціонують перехідні або змішані системи. Розглядаючи французьку модель (або напівпрезидентську), особливу увагу необхідно звернути на реалізацію системи стримок та противаг. Знайомлячи студентів з особливостями директоріальної або напівпарламентської республіки, потрібно зупинитись на системі поділу влади.

Зверніть увагу на особливості формування політичної системи України. Для цього згадайте конституційний процес (Конституція 1996 р., Конституція 2004 р., відновлена Конституція 1996 р. у 2010 р., робота над Конституцією після Революції Гідності (Євромайдану 2013-2014 рр.)). Спробуйте пов’язати питання політичної системи сучасної України з показаними вище факторами формування будь-якої політичної моделі.

Підготовка останнього питання теми відрізняється тим, що це остання тема у курсі політології, тому її освоєння вимагає згадати усе, що вивчалося раніше. Зокрема, студенти повинні знати проблематику свободи, рівності, громадянського суспільства, держави, політичних партій, політичних режимів тощо.

Насамперед потрібно усвідомити, що сучасний світ розвивається дихотомічно – між певними крайніми станами. У цьому плані ознайомтеся з концепцією відомого російського економіста минулого століття М. Кондратьєва, а потім на цій основі познайомтеся з т. зв. «синусоїдою Кондратьєва» (у книзі «Політологія» за авторством проф. В. Муляра). Далі, на основі цих знань, вирізніть п’ять основних політичних тенденцій розвитку сучасного світу: дихотомію рівності і свободи; динаміку двохполюсної партійної системи; дихотомію загальних принципів капіталістичної та соціалістичної моделей розвитку; динаміку демократії та диктатури; взаємодію громадянського суспільства та держави. Знайдіть у названому вище джерелі ілюстрований матеріал до кожної з них. Інший ілюстративний матеріал до вивчення цього питання можна знайти також у книзі «Політологія. Структурно-логічні схеми» (проф. В. Муляр)

5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів займає суттєву частину усього часу, що виділяється на освоєння курсу політології. Для студентів денної форми навчання це становить дві третини (72 години із 108 усіх годин), для студентів заочної форми майже 90 % (96 годин із 108 усіх годин). Завдяки цьому самостійна робота студентів є важливою формою підготовки студентів у освоєнні навчальної дисципліни. Вона може здійснюватися як самостійно самим студентом, так і під керівництвом викладача.

Сладовими частинами самостійної роботи студентів з курсу " Політологія" є: підготовка окремих питань пропонованих нижче тем (у формі конспекту, доповіді на семінарському занятті, участі в дискусії); опрацювння окремих частин першоджерел; написання контрольної роботи.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал