Схеми одноциліндрових карбюраторного і дизельного двигунів.

Для пояснення принципу роботи двигуна було розглянуто схеми одноциліндрових карбюраторного і дизельного двигунів. Але на практиці такі двигуни на автомобілях не використовують, тому що, незважаючи на наявність маховика, вони працюють дуже нерівномірно. А якщо зробити двигун одноциліндровим такої потужності, як це вимагають умови руху автомобіля, то його маса була б великою. Відповідно маса інших робочих деталей (шатуна, колінчастого вала) теж була б великою. При їх русі (поступальному або обертальному діяли б інерційні сили, що залежать від частоти обертання. За цих умов одноциліндрові двигуни були б тихохідними. Ось чому на сучасних автомобілях використовують багатоциліндрові двигуни.

Багатоциліндрові двигуни добре зрівноважені. За рахунок більшої кількості циліндрів забезпечується рівномірне обертання колінчастого вала з порівняно легким маховиком.

Щоб багатоциліндровий двигун працював рівномірно, такт розширення (робочого ходу) повинен проходити в циліндрах через рівні проміжки часу чи рівні кути повороту колінчастого валу. Для визначення цього кута необхідно тривалість циклу, виражену в градусах повороту колінчастого вала, поділити на кількість циліндрів двигуна.

В чотирьохтактному чотирьохциліндровому двигуні такт розширення циліндрів проходить через 180 0 (720 0: 4) по відношенню до попереднього, тобто через півоберта колінчастого вала. Таким чином за кожні два оберти колінчастого вала (за робочий цикл) такти розширення проходять в усіх чотирьох циліндрах.

Кривошипи колінчастих валів двох – і чотирьохциліндрових двигунів розміщенні в одній площині під кутом 180 0, 6 – і 12 – циліндрових – під кутом 120 0, 8 – циліндрових під кутом 90 0.

Послідовність чергування тактів розширення в циліндрах двигуна називають порядком роботи.

Порядок роботи залежить від розміщення циліндрів, взаємного положення кривошипів колінчастого вала і послідовності закриття і відкриття клапанів механізму газорозподілу.

Розміщення циліндрів багатоциліндрових двигунів може бути однорядним чи двохрядним.

Рис. 5. 3. Схема розміщення циліндрів двигунів:

а – однорядного; б – однорядного з нахилом до вертикалі; в – V – подібного;

г – з протилежно лежачими циліндрами.

1 – циліндри; 2 – головка блока; 3 – блок циліндрів; 4 – піддон.

В однорядних двигунів циліндри розміщуються вертикально чи під кутом до вертикалі, а в двохрядних – під кутом один до одного. Якщо в двигунах з двохрядним розміщенням циліндрів кут між циліндрами менший ніж 1800, їх називають V – подібними. Коли кут дорівнює 1800 – двигуни називають опозитними.

Для 2 – циліндрових двигунів порядок роботи 1 – 2 – 0 – 0, для 4 –циліндрових – 1 – 3 – 4 – 2 або 1 – 2 – 4 – 3. Зі збільшенням кількості циліндрів рівномірність обертання колінчастого вала збільшується, оскільки підключаються робочі ходи інших циліндрів за один оберт колінчастого вала. На 6 – циліндрових рядних двигунах порядок роботи 1 – 5 – 3 – 6 – 2 – 4, а на V – подібних 1 – 4 – 2 – 5 – 3 – 6. На 8 – циліндрових рядних двигунах порядок роботи 1 – 6 – 2 – 5 – 8 – 3 – 7 – 4, а на V – подібних – 1 – 5 – 4 – 6 – 3 – 7 – 8.

На 6 – циліндрових рядних і V – подібних двигунах має місце нерівномірне чергування робочих ходів. Кутовий інтервал між робочими ходами становить 90 0, 150 0, 90 0, 150 0 тощо.