Особливості сучасного економічного розвитку Республіки Молдова

Після розпаду СРСР економіка Молдови опинилася у стані глибокої кризи, оскільки була інтегрована до загальносоюзної економіки: значна частина молдавського експорту та імпорту припадала на республіки колишнього Союзу.

Крах СРСР викликав необхідність у проведенні власної економічної політики і розробки програми самостійних дій в економіці. Прискоренню ринкових перетворень сприяло введення в обіг 29 листопада 1993 р. національної валюти - молдавського лея і ухвалення у 1997 р. парламентом Молдови закону про купівлю-продаж землі. На кінець 1990-х рр. молдавська економіка завдяки створенню і розвитку ринкової інфраструктури, перетворенню форм власності на основі роздержавлення і приватизації, аграрній реформі і залученню іноземних інвестицій досягла певного рівня макроекономічної стабільності.

Взагалі економічна криза в Молдові тривала 10 років (з 1990 г. по 1999 г. включно*, протягом яких ВВП скоротився практично в три рази. починаючи з 2000 р., економіка знаходилася на піднесенні. У 2000-2005 роках ВВП виріс на 43%, в результаті рівень абсолютної бідності знизився на 41, 3%. В країні була досягнута макроекономічна стабільність. З 44% в 1999 р. до 10% в 2005 р. була знижена інфляція тощо. Ці досягнення стали можливими завдяки проведенню належної грошово-кредитної політики в поєднанні з жорсткою податково-бюджетною політикою, а також здійсненні податкових реформ.

Щоправда вийти на рівень виробництва ВВП радянського періоду Молдові досягти не вдалося. Цьому не в останню чергу заважала неврегульованість Придністровської проблеми, що передусім відлякує потенційних інвесторів: адже попри те, що на початку 1990-х рр. Молдова першою з країн СНД отримала кредити від міжнародних фінансових організацій, в розрахунку на душу населення Молдови іноземні інвестиції в 1996 р. становили лише 35 дол. США. У той же час в Угорщині вони становили 1288 дол. США, у Чехії - 642, Естонії - 459, Латвії - 234 і навіть в Албанії - 92 дол. США. Найбільше інвестують в економіку Молдови Росія, Німеччина, США, Іспанія, Греція, Італія, Ліхтенштейн.

Головною складовою молдавського експорту залишається виноробна промисловість, так, наприклад, у 1996 р. питома вага експорту алкогольної продукції в загальному обсязі експорту становила 23%. Вина Молдови купують Австралія, Франція, Норвегія, Швеція, Іспанія тощо, а лікеро-горілчані вироби-

США, Великобританія, Швеція, Норвегія. Основним споживачем цієї продукції є Росія. 1996 р. до РФ було реалізовано бл. 50% вина і виновиробів і 36 % лікеро-горілчаних виробів.

58% молдавського експорту припадає на Україну, Білорусь, Казахстан, Узбекистан та інші держави СНД. За підсумками 2000 р. найбільша кількість молдавських товарів - 44% - відправились до РФ, 7, 6% - в Україну, 4, 6% - в Білорусь. На долю країн ЄС і Центральноїта Східної Європи припадає відповідно 21 та 13, 6% експорту (найбільшими імпортерами є Румунія, Німеччина й Італія*. Загалом у 2000 р. РМ підтримувала економічні зв'язки зі 110 державами світу.

Перше місце в молдавському імпорті посідають енергоресурси і паливо, на долю яких припадає близько третини всього імпорту. Імпортує Молдова передусім бензин та дизельне паливо з Румунії і енергоносії з Росії. Пік заборгованості Молдови перед РАТ „Газпром" припав на 1997 р., коли борг за поставлений в республіку газ сягнув 667 млн. дол. США, 315 з яких припадало на підприємства ПМР, адже 60% промислового потенціалу єдиної Молдови зосереджено саме в Придністров'ї, а її підприємства є основними споживачами газу.

До речі, ПМР 1999 р. співпрацювала з 85 країнами світу, а її зовнішньоторговельний обіг сягнув 926 млн. дол. США. Питома вага у зовнішньоекономічних зносинах ПМР з РФ становила 18, 4%, Молдовою -18, 3 %, США - 17, 6%, Україною - 7, 9%. До нашої держави з Придністров'я експортуються, зокрема прокат чорних металів, електродвигуни та електромашини, потужні трансформатори, силовий кабель, освітлювальна апаратура, автомобільні причепи, меблі, цемент, шифер, тканини, одяг, взуття, овочеві консерви. З України до ПМР - відповідно, дизельне паливо, бензин, мазут, вугілля, лом та інші відходи металів, продукція хімічної промисловості, медпрепарати та медикаменти тощо. Не таємниця, що сьогодні саме через українську територію на світові ринки йде основна частина „придністровського" експорту. Зокрема експорту США сталевого прута з Рибницького металургійного заводу, що йде за кодом Масіе іп Моїсіоуа, проходить через Україну, і ПМР платить за транзит Україні, а санкції за демпінг прута США застосовують, звісно ж, до Молдови.

Попри певні здобутки на шляху реформування економіки Молдова залишається однією з найбідніших країн Європи. Середня зарплатня в Молдові станом на 1997 р. становила 220 лей (трохи більше 40 дол. США*, а середня пенсія - 20 дол. США. Доволі значним є їїзовнішній борг: у 2001 р. він становив 2 млрд. дол. США.

Проте вже в 2006 р. на розвиток економіки країни негативно вплинуло ряд зовнішніх і незалежних від дії влади факторів. Це несприятливі кліматичні умови, заборона на експорт товарів до Російської Федерації, дворазове збільшення цін на енергоносії з Росії, значний ріст цін на енергоресурси на світовому ринку. Не добавила змін на краще і загальносвітова фінансова криза.

Сучасний стан національної економіки Молдови являє собою реальну загрозу національній безпеці країни, оскільки в республіці досі не вирішені такі стратегічні проблеми, як досягнення продовольчої та енергетичної незалежності.

Дефіцит торговельного балансу Молдови в 2010 р. склав 2 млрд 273, 2 млн дол., збільшившись на 282, 4 млн дол., або на 14, 2%, в порівнянні з 2009 р. Про це повідомляє РБК з посиланням на Національне бюро статистики республіки.

Обсяг молдавського експорту в 2010 р. зріс на 22, 9% - до 1 млрд 582, 1 млн дол., а імпорт - на 17, 6% - до 3 млрд 855, 3 млн дол. При цьому постачання молдавських товарів у країни СНД в 2010 р. збільшилися на 27, 3% - до 624, 2 млн дол., а в країни Євросоюзу - на 11, 7% - до 746, 5 млн дол. Частка країн СНД у загальному обсязі молдавського експорту в 2010 р. зросла в порівнянні з 2009 р. з 38, 1% до 39, 4%, а частка країн ЄС скоротилася з 51, 9% до 47, 2%.

Обсяг імпорту до Молдови з країн СНД в 2010 р. склався в сумі 1 млрд 256, 9 млн дол., збільшившись на 10, 1% в порівнянні з 2009 р., а імпорт з країн ЄС зріс на 19, 9% - до 1 млрд 704, 2 млн дол. Частка країн СНД у загальному обсязі молдавського імпорту скоротилася з 34, 8% до 32, 6%, а країн ЄС - збільшилася з 43, 4% до 44, 2%.

Дефіцит торговельного балансу Молдови з країнами ЄС в 2010 р. зріс на 27, 2% - до 957, 7 млн дол., а з країнами СНД - зменшився на 2, 9% - до 632, 7 млн дол. Найбільший дефіцит торговельного балансу в 2010 р. у Молдавії був з Україною - 436, 9 млн дол. Далі йдуть: Китай - 317, 9 млн дол., Німеччина - 219, 3 млн дол., Росія -182, 3 млн дол., Румунія - 129, 4 млн дол., Туреччина - 123, 3 млн дол., Італія - 122, 6 млн дол., Греція - 69, 8 млн дол., Польща - 58, 4 млн дол., Угорщина - 55, 7 млн дол.

Обсяг грошових переказів громадян Молдови на батьківщину в 2010 році досяг 1, 24 млрд доларів, що на 5, 2% більше в порівнянні з 2009-м (51, 6% переказів було здійснено в доларах США, 38, 7% - у євро і 9, 7% - у російських рублях*. Історичний максимум був зареєстрований в 2008-му, коли молдавські гастарбайтери перевели на батьківщину 1, 66 млрд доларів. У 2009 році через економічну кризу обсяг переказів скоротився приблизно на 30%. За даними Світового банку, перекази гастарбайтерів формують приблизно третину ВВП Молдови, а за кордоном працює близько 1 млн з 3, 5 млн її громадян при населенні 4, 5 млн. осіб (2001 р. *.

Середня зарплата в 2010 р. склала 2972, 2 лея.зростання на 8, 2% у порівнянні з 2009 роком.

Пенсії на 1 січня 2011 р. – 810, 9 лей.- на 4, 6% збільшення.

Рівень безробіття 6.5%. 876, 9 лея отримує безробітрний.

Нагадаємо, дані Національного бюро статистики Молдови не враховують торговельно-економічні операції підприємств Придністровського регіону. Взагалі соціально-економічне становище дещо покращується із поступовим виходом країни із затяжної кризи. На стан її розвитку не останню роль відіграє і відсутність внутріполітичної стабілізації, котра залежить і від міжнародного становища країни.