Оцінювання рівня якості підготовки курсової роботи

Оцінювання рівня якості підготовки курсової здійснюють члени кафедральної комісії по захисту курсової роботи на основі встановлених правил, принципів, критеріїв, системи і шкали оцінювання.

Об’єктом оцінювання якості виконаної студентом курсової роботи, є сукупність знань, умінь і навичок, набутих компетенцій, відтворених у процесі виконання та захисту курсової роботи.

Оцінювання рівня якості підготовки курсової роботи здійснюється членами кафедральної комісії на основі принципів: об’єктивності, індивідуальності, комплексності, етичності, диференційованого та компетентнісного підходу з урахуванням набутої системи типових універсальних і спеціальних професійних компетенцій.

Автор курсової роботи має продемонструвати: вміння логічно і аргументовано викладати матеріал, коректно використовувати статистичні, математичні та інші методи наукового дослідження, проводити експерименти; володіння навичками узагальнення, формулювання висновків; вміння працювати з літературними джерелами та виконувати якісні проектні рішення з процесів, машин та обладнання агропромислових підприємств.

Рівень якості підготовки курсової роботи визначається за системами оцінювання: Європейською кредитно-трансферною системою (ЄКТС) (за шкалою «А», «В», «С», «В», «Е», «FХ», «F»); національною (за шкалою «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»); системою ВНЗ (за стобаловою шкалою); комплексною (поєднання ЄКТС, національної системи та /або системи оцінювання ВНЗ).

Критеріями оцінювання курсової роботи є: чіткість, повнота та послідовність розкриття кожного питання плану і теми роботи в цілому; науковість стилю викладення; відсутність орфографічних і синтаксичних помилок; правильне оформлення роботи відповідно до державних стандартів (при значних відхиленнях від встановлених вимог робота може бути взагалі недопущений до захисту або це суттєво вплине на загальну оцінку).

Курсова робота з ознаками плагіату рішенням кафедральної комісії не допускається до розгляду. Йому виставляється незадовільна оцінка, а захист нової (на іншу тему) можливий не раніше ніж через рік. Плагіатом вважається: перефразування частин тексту інших авторів безпосилання на джерело; оприлюднення твору, написаного третьою особою на замовлення студента; копіювання письмових робіт інших студентів, викладачів, аспірантів, наукових співробітників; компіляції частин запозиченого тексту без введення їх у цитати.

Оцінюючи курсову роботу, комісія враховує зміст доповіді випускника, аргументованість його відповідей на запитання, якість наукового дослідження, його наукову новизну, практичну значущість, вміння захистити сформульовані положення та висновки, якість виконання і оформлення курсової роботи, його оцінку керівником і рецензентом, рівень поточної успішності, а також теоретичної, наукової та практичної підготовки студента.

Курсова робота, в якій розкрито тему, прореферовані необхідні літературні джерела, проаналізовані відповідні інформаційні та статистичні бази даних, проведено теоретичні або експериментальні дослідження і відповідні розрахунки, наведено необхідні графічні матеріали, сформульовано висновки без необхідного їх обґрунтування допускається до захисту, але не може бути оцінена вище ніж «задовільно- «Е».

Студент, який під час захисту надав більш повні відповіді на запитання членів комісії, продемонстрував більш глибокі знання з теми курсової роботи, може бути оцінений за шкалою ЄКТС на «задовільно - «Д».

Робота, в якій здійснено власне оцінювання використаних літературних джерел, самостійно проаналізовано підібраний матеріал, проведено теоретичні та експериментальні дослідженняі всі необхідні розрахунки, наведено всі відповідні графічні матеріали, зроблено висновки та сформульовано пропозиції, але вони не є достатньо аргументованими, може бути оцінена на «добре- «С».

Студент, який під час захисту надав більш повні відповіді на запитання членів комісії, продемонстрував більш глибокі знання з теми курсової роботи, проявив творчій підхід до вирішення практичних завдань за темою курсової роботи може бути оцінений за шкалою ЄКТС на «добре - «В».

Робота, в якій зроблено власне оцінювання різних літературних джерел, використано інженерні методи дослідження, побудовано структурно-функціональні схеми технологічних процесів, зроблено власні теоретичні та експериментальні дослідження і всі необхідні розрахунки; наведено всі відповідні графічні матеріали; аргументовано висновки та обґрунтовано пропозиції може бути оцінена на «відмінно- «А».

Рішення щодо підсумкового оцінювання приймається більшістю голосів членів кафедральної комісії по захисту курсової роботи за результатами публічного захисту з урахуванням висновків наукового керівника та рецензента.

ПРИКЛАДИ РОЗРОБЛЕНИХ БІЗНЕС-ПЛАНІВ ДЛЯ РІЗНИХ ПІДПРИЄМСТВ

5.1 Бізнес-план по вирощуванні сої за інтенсивною технологією в ПП «Граніт-Агро» Семенівського району Полтавської області

Вступ

Соя – одна з основних зернобобових культур в світі. Її зерно збалансоване за протеїном та перетравними амінокислотами і жодна рослина в світі не може за 4-5 місяців виробити стільки білка і жиру. Великий вміст білка і надзвичайно цінна його збалансованість за амінокислотним складом, роблять сою чудовим замінником продуктів тваринного походження у харчуванні людини.

Соя – важлива технічна культура. Вона займає перше місце у світовому виробництві рослинної олії. Її використовують як на харчові цілі, так і для виробництва промислової продукції.

Соя – цінна кормова культура. Її можна згодовувати тваринам у вигляді макухи, соєвого шроту, дерті, молока, білкових концентратів, зеленого корму, сіна, силосу, соломи.

Соя має агротехнічне значення. Вона засвоює азот з повітря, залишає після себе 60-90 кг/га біологічно фіксованого азоту, очищає поле від бур’янів і є добрим попередником для наступних культур сівозміни. Здатна використовувати малодоступні важкорозчинні мінеральні сполуки не тільки з орного шару, а й більш глибоких шарів ґрунту.

Всі вище перелічені переваги та особливості сої обумовлюють актуальність обраної теми дослідження та вказують на те, що відповідна сільськогосподарська культура має великий потенціал у підвищенні розвитку вітчизняного аграрного сектору.

Для проведення курсового проектування вирощування сої за інтенсивною технологією в досліджуваному підприємстві поставлено ряд завдань:

- оцінити ресурсний потенціал ПП «Граніт-Агро» та ефективність техніки у виробничих процесах;

- визначати відповідність між технологічними та технічними базисами механізованих виробничих процесів вирощування, зберігання та збуту сої, організаційними формами та методами їх реалізації;

- дослідити ринок збуту сої та основних конкурентів ПП «Граніт-Агро»;

- розробити маркетингову стратегію удосконалення діяльності;

- обґрунтовувати технологічні підстави та економічну доцільність технічного переоснащення ПП «Граніт-Агро»;

- визначати оптимальні параметри організаційно-управлінської структури досліджуваного сільськогосподарського підприємства;

- дослідити юридичний аспект організації процесу господарювання, а також визначити ймовірні ризики ведення підприємницької діяльності у частині вирощування сої ПП «Граніт-Агро»;

- скласти фінансовий план на наступний рік та відповідну йому стратегію фінансування.

- на основі проведеного дослідження визначитися із пропозиціями щодо удосконалення процесу вирощування сої за інтенсивною технологією.

Новизна дослідження полягає у розробці стратегії застосування сучасних підходів удосконалення процесу вирощування сої за інтенсивною технологією у досліджуваному ПП Граніт-Агро».

Резюме

За останні роки широкого впровадження у виробництво набули інтенсивні технології вирощування та розширяються посівні площі зернових культур, у тому числі сої.

Інтенсивні технології вирощування базуються на досягненнях сучасної агротехнічної науки; застосуванні в комплексі оптимальних доз гербіцидів і пестицидів для хімічного захисту рослин від хвороб і бур’янів; використанні набору різних за швидкостиглістю високопродуктивних і надійних визріваючих сортів і гібридів рослин; застосуванні мінімальних і оптимальних доз органічних і мінеральних добрив.

Соя – одна з цінних продовольчих, кормових і лікарських рослин. У насінні сої міститься в середньому 40 % білка, до 28 % жиру і до 7 % клітковини. Із сої виготовляють понад 400 дуже цінних продуктів. Собівартість тонни перетравного білка соєвого шроту в 12-16 разів нижча, ніж хлібних злаків.

Посівні площі під соєю у світі – більше 60 млн. га (5 % орних земель), при середній врожайності – 20 ц/га.

Вітчизняна посівна площа під соєю збільшується, але врожайність перебуває на рівні нижчому за світовий. У структурі посівних площ України соя займає лише 0, 3 %, що також значно менше світового рівня.

В Україні є необхідні ґрунтово-кліматичні умови для вирощування вітчизняних високопродуктивних сортів сої з потенціалом урожайності 3, 5-4, 5 т/га, які не поступаються сортам зарубіжним.

Розрахунки і передовий досвід свідчать, що вирощувати сою в господарствах доцільно на площі не менше 150-200 га. Це дає можливість впровадити інтенсивну технологію, ефективно застосовувати сучасні комплекси машин (коефіцієнт використання – більше 0, 7), а отже, одержувати високі врожаї.

Виробництво сталих урожаїв сої базується на високій культурі землеробства і використанні сучасних комплексів машин за відповідними технологічними лініями: приготування і внесення добрив; основного, передпосівного обробітку ґрунту та сівби; комплексної боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами; збирання та післязбиральної обробки врожаю.

Тема роботи пов’язана з інтенсивною технологією вирощування сої в ПП «Граніт-Агро» Семенівського району, Полтавської області. Дане господарство розташоване неподалік від районного центру смт. Семенівка (35 км), а від обласного центру знаходиться на відстані 180 км. З точки зору реалізації господарство знаходиться у вигідному місці. Оскільки в районному центрі є залізна дорога, яка дає можливість сполучення з іншими переробними господарствами.

Основна мета: обраного напряму виробничої діяльності – збільшити прибуток ПП «Граніт-Агро» за рахунок збільшення посівних площ сої, і зменшити затрати на вирощування і догляд за посівами.

Доцільність роботи: дана робота має високий рівень прибутковості та дозволить господарству зайняти більш високу позицію серед виробників сої, за рахунок інтенсивної технології вирощування сої.

Ринкові можливості: ринок сої є не заповненим, тому попит на неї буде збільшуватися.

Вирощування сої є досить перспективним при низькому рівні трудомісткості виробництва, відзначаються високим рівнем окупності виробничих затрат. Урожайність культур, враховуючи сприятливі природно-кліматичні умови та родючості ґрунтів.

Реалізація пропонованої роботи пропонується вирощування та збирання сої на площі 489 га, з врожайністю 2, 3 т/га і ринковою ціною за тонну 4280 грн.