Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Аналіз конкурентного середовища
Іншою умовою ефективного ведення виробничої діяльності є реальний аналіз конкурентного середовища. Результати аналізу конкуренції зведені в таблицю 4.1. Для аналізу конкурентного середовища вибрані найбільш сильні конкурентні характеристики та параметри. Знаходимо відносний рівень конкурентоспроможності у відсотках, порівнюючи власний бізнес з найближчими типовими конкурентами згідно формули: , (4.1) де ∑ б – сумарна оцінка власного проекту виробництва, бали; ∑ w – сумарна оцінка виробництва наближеного конкурента
Таблиця 4.1. Аналіз конкурентів господарства
При порівнянні власного бізнесу відносно ТОВ «Десна» отримуємо: – відставання від лідера; Відносно ТОВ «Колос»: – відставання від конкурента; Відносно ПП «Маяк»: – перевага власного бізнесу.
Проаналізувавши дані таблиці 4.1 ми визначили, що ПП «Граніт-Агро» володіє конкурентною перевагою перед ПП «Маяк», та програє потужному конкуренту ТОВ «Десна». Необхідно відмітити, що досліджуване підприємство ПП «Граніт-Агро» незначною мірою поступається конкурентними характеристиками ТОВ «Колос», що свідчить про їх виробничу схожість. За певними конкурентними ознаками ці сільгосппідприємства переважають наше господарство, а саме – вони мають краще місце розташування, більш налагоджену систему доставки, потужніші обсяг виробництва та техніку, а також лідер ТОВ «Колос» переважає за якістю посівного матеріалу та наявністю складської бази. Проте слід зазначити, що в майбутньому стратегією ПП «Граніт-Агро» буде максимально можливе скорочення відставання до лідера, а також формування позитивного відриву від найближчого конкурента ТОВ «Колос». Розглянемо використання евристичного методу Ардалана у виборі місця розташування перевалочного пункту тимчасового збереження сої. Припустимо, що ПП «Граніт-Агро» хоче створити дві філії для надання послуг тимчасового зберігання сої в чотирьох населених пунктах А (с. Степанівка), В (с. Оболонь), С (с. Новоселиця), D (с. Іванівка) в Семенівському районі. Припустимо, ділянки під філії є в кожному населеному пункті. Населення даних сіл має потребу у використанні даних перевалочних пунктів, тому визначається відносна можливість обслуговування жителів кожного населеного пункту. Метою даного дослідження є визначення місцезнаходження двох перевалочних пунктів тимчасового збереження сої, які могли б обслуговувати ПП «Граніт-Агро» з найменшими витратами на подолання відстані. Вихідна інформація для проведення розрахунків наведена в табл. 4.2.
Таблиця 4.2. Вихідна інформація розрахунку оптимального місця розташування пунктів тимчасового збереження сої ПП «Граніт-Агро»
Розраховані приведені відстані наведені в таблиці 4.3. Таблиця 4.3. Приведені дані
Визначення сумарного значення приведених відстаней (табл. 4.3) проводиться тому що саме через них виражаються затрати. Найменші сумарні приведені відстані показані по пункту «Оболонь». Тому необхідно провести порівняння приведених відстаней до всіх пунктів з приведеною відстанню для пункту «Оболонь». Якщо ці відстані більші, ніж у відповідному рядку стовпчика «Оболонь», проставляються значення із стовпчика. В результаті отримуємо наступну таблицю приведених відстаней (табл. 4.4).
Таблиця 4.4. Приведені дані
Наступне місце розташування тимчасового перевалочного пункту зберігання сої обирається по мінімальній сумарній відстані, що долається, серед пунктів, які залишилися (в нашому випадку це населений пункт Степанівка). В результаті отримуємо наступну таблицю приведених відстаней (табл. 4.5).
Таблиця 4.5. Приведені дані
Етапи порівняння приведених відстаней необхідно проводити до тих пір, допоки не буде обрано бажане місце знаходження. Останній етап зображено у вигляді табл. 4.6. Таблиця 4.6. Приведені дані
В розглянутому порядку вирішується завдання вибору послідовного розміщення всіх чотирьох пунктів тимчасового збереження сої. Спочатку обирається пункт «Оболонь», потім послідовно «Степанівка», «Іванівка», «Новоселиця». Логіка цієї процедури полягає в наступному: 1. Обираємо стовпчик з найменшими загальними витратами, оскільки в цьому стовпчику місце розташування пункту тимчасового зберігання сої забезпечує найнижчі транспортні затрати, для клієнтів з інших населених пунктів при поїздці в даний пункт. 2. Оскільки місце для пункту тимчасового зберігання сої обрано, жоден ощадливий клієнт не поїде в будь-який інший населений пункт, бо це буде для нього дорожче. Наприклад, на другому етапі клієнт з пункту «Степанівка», ймовірно, поїде в пункт тимчасового зберігання сої, розташованого в населеному пункті «Оболонь» (27), рішення про розміщення якого вже прийнято, а не в «Новоселиця (39) або «Іванівка» (51). Тому максимально можлива відстань, яку клієнт з пункту «Степанівка» подолає й захоче оплатити буде дорівнювати 27 і можна використовувати цю кількість в якості верхньої межі. Таким чином можна зробити висновок, що прийняття рішень про розміщення виробничих об’єктів є ключовим елементом в загальному стратегічному плануванні будь-якої фірми. Критерієм вибору потрібного місця найчастіше виступають мінімальні витрати та відстані.
|