Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Стратегія маркетингу
Маркетингова стратегія – представляє собою засоби досягнення маркетингових цілей, що характеризуються певним цільовим ринком і маркетинговою програмою його освоєння. Основою ефективної маркетингової стратегії є вдало розроблений маркетинговий план, який потрібен для того, щоб розроблена маркетингова стратегія була результативним засобом просування товару на місцевому сегменті ринку. Як правило, такий план розробляється перед початком діяльності на основі аналізу кон’юнктури ринку [4]. Так як досліджуване підприємство ПП «Граніт-Агро» вже має свій стратегічний напрям діяльності, окреслений в статуті підприємства, метою формування маркетингової стратегії власне нами є прагнення її максимально удосконалити. Першочергово необхідно провести дослідження ринку, а саме виявлення сильних та слабких сторін та можливостей і загроз передбачуваного проекту. Тобто, доцільним є проведення SWAT-аналізу (табл. 5.1). Таблиця 5.1. SWOT-аналіз виробничої діяльності ПП «Граніт-Агро»
Продовження таблиці 5.1
Одним з методів просування продукції на ринок, в тому числі і сільськогосподарської, є вдала рекламна компанія. Розрахунки бюджету на рекламну компанію ПП «Граніт-Агро» ми зведемо в таблицю 5.2.
Таблиця 5.2. Бюджет на рекламну компанію на просування сої ПП «Граніт-Агро» Семенівського району, грн.
Згідно прогнозу табл. 5.2 на початковому етапі роботи планування залучаємо як найбільше засобів реклами, а саме: - періодичні видання (газета «Семенівський вісник»); - виготовлення візитних карток ПП «Граніт-Агро»; - залучення теле- та радіомовлення. У подальшому відбір засобів розповсюдження реклами буде проводитися враховуючи ефективність розміщення реклами в тому чи іншому засобі відповідно до підготовки та збору врожаїв. У червні рекомендуємо у вигляді промо-інформаційного матеріалу зробити відео зйомку ПП «Граніт-Агро». Загалом, річний прогнозований бюджет на рекламну кампанію досліджуваного підприємства становить 1300 грн. Додатковим ефективним методом просування на ринку є забезпеченість висококваліфікованими працівниками підприємства, а також впровадження у штаті ПП «Граніт-Агро» посади маркетинг-менеджера. План виробництва З метою покращення процесу виробництва сої на ПП «Граніт-Агро», рекомендовано приділити увагу удосконаленню ґрунтового обробітку. Серед активів ПП «Граніт-Агро» для обробітку ґрунту використовується лущильник дисковий важкий (далі – ЛДВ-4), котрий, на нашу думку, доцільно удосконалити у частині заміни пружинної борони. Характеристика обладнання наявного на сьогоднішній день та запропонованого, наведена в таблиці 6.1. З метою кращого розуміння техніко-економічних показників базового і удосконаленого обладнання необхідно створити таблицю 6.2, у якій проведено аналіз кожного варіанту обробітку ґрунту.
Таблиця 6.1. Обладнання для запроектованого підприємства
Таблиця 6.2. Техніко-економічні показники базового і пропонованих МТА
Аналізуючи таблицю 6.2, можна зробити висновок, що удосконалення лущильника ЛДВ-4 дає позитивний економічний ефект як по якісних, так і по кількісних параметрах. Так, продуктивність експлуатації удосконаленого агрегату збільшується порівняно з базовим значенням на 2, 1 га/год. або на 12, 5 %. При цьому зменшується витрати палива на 0, 8 кг/га або на 9, 30 %. Про Загальна економічна ефективність удосконалення ЛДВ-4 у грошовому еквіваленті становить 3220, 62 грн. або 12, 72 %. Економія на витратах відбувається за рахунок зменшення прямих витрат на ремонт та ТО (з 9, 79 грн./га до 4, 52 грн./га, тобто на 53, 83 %). Паралельне зменшення прямих витрат на ПММ (5, 87 грн./га або 9, 30 %) у загальному значенні підсилює позитивний ефект економії на ремонті та ТО. При цьому прямі витрати на оплату праці залишаються незмінними і становлять 14, 66 грн./га. Таким чином, використання удосконаленого лущильника ЛДВ-4 є доцільним при обробітку ґрунту під посів сої та економічно вигідним. Для кращого розуміння доцільності застосування даної технології обробітку ґрунту використовуємо графік, де вказано рівень беззбитковості при обробітку двома способами. Тобто, ми маємо наочне відображення ефективності за різними показниками затрат коштів на посів сої. Перший спосіб обробітку ґрунту потребує наявність трактора Т-150К і лущильника ЛДВ-4. ПП «Граніт-Агро» має цю техніку, тобто необхідність у купівлі відсутня. Необхідно враховувати затрати на обробіток 1 га ріллі при даному способі (87, 60 грн./га) і скласти рівняння, яке матиме вираз: 1) Т-150К + ЛДВ-4; С1=87, 60× х. Другий спосіб потребує наявність одного трактора Т-150К і удосконаленого лущильника ЛДВ-4. Як з’ясовано раніше, досліджуване підприємство має дану техніку та всі можливості для удосконалення ЛДВ-4. При цьому затрати на закупівлю необхідних запасних частин для лущильника становитимуть 2281, 15 грн. Таким чином наступне рівняння враховуватиме затрати на обробіток 1 га ріллі (76, 45 грн.) та матиме вигляд: 2) Т-150К + ЛДВ-4 (Н); С2=2281, 15+76, 45× х. Визначивши значення невідомої у системі даних рівнянь, знайдемо значення попиту, вираженого у гектарах, яке відповідає обсягу площі, який відповідає беззбитковому рівню виробництва. Значення х=204, 6 га. Згідно даних рис. 6.1, на рівень беззбитковості ПП «Граніт-Агро» виходить при посівній площі сої в 204, 6 га та відповідно понесених на цей етап витрат у розмірі 17921, 86 грн. Тобто, якщо попит не перевищить 204, 6 га, доцільно застосовувати Т-150К + ЛДВ-4, а у випадку перевищення – Т-150К + ЛДВ-4 (Н). 7. Організаційний план На сьогоднішній деньорганізаційно-управлінська структура ПП «Граніт-Агро» Семенівського району представлена рівнявою системою взаємозв’язків від вищого керівництва до відповідних виробничих підрозділів. Так, найвищим керівним органом є засновник підприємства, проте ним делеговано свої обов’язки до рівня виконуючого обов’язки директора, якому, у свою чергу, підпорядковуються всі робітники (рис. 7.1). Рис. 6.1. Графік визначення точки беззбитковості продукції
Рис. 7.1. Існуюча організаційно-управлінська структура ПП «Граніт-Агро» Коротка характеристика посадових обов’язків членів організаційно-управлінської структури ПП «Граніт-Агро» представлена у табл. 7.1.
Таблиця 7.1. Посадові обов’язки членів організаційно-управлінської структура ПП «Граніт-Агро» Семенівського району
Для підвищення ефективності організації роботи ПП «Граніт-Агро» ми пропонуємо впровадити до штату працівників три посади, які, на нашу думку, найбільш вдало доповнять існуючу організаційно-управлінську структуру досліджуваного підприємства, а саме: маркетинг-менеджер, юрист та завідувач ремонтною майстернею. Коротко про обов’язки кожного з них. Маркетинг-менеджер – відповідає за просування сільськогосподарської продукції підприємства всіма доступними маркетинговими засобами. Тобто, рівень знань такого фахівця визначається його розумінням інструментів продажів і просування, маркетингу зв’язків з громадськістю, організації масових заходів. У цьому й полягає відмінність маркетинг-менеджера від менеджера з продажу, який лише спілкується з потенційними клієнтами. На відміну від звичайного маркетолога, маркетинг-менеджер повинен розбиратися в товарі (в даному випадку сільськогосподарській продукції) не тільки на рівні економіста, а й на рівні виробника. Фактично, маркетинг-менеджер несе відповідальність перед в.о. директора ПП «Граніт-Агро». Особливою відмінністю з-поміж інших працівників є те, що від маркетинг-менеджера вимагається й стратегічна діяльність, і організаційно-прикладна. Як правило, це можуть бути фахівці, які розуміють особливості роботи найрізноманітніших комунікаційних каналів (реклама, BTL, PR тощо) та інструментів (наприклад, дослідницьких, бюджетування, планування та оцінки ефективності), а також поєднують в собі якості організатора процесів і людей (наприклад підрядників або команди фахівців) і генератора ідей, здатних послужити новаторському просуванню сільськогосподарської продукції на ринку. Юрист – покликаний здійснювати методичне керівництво правової роботи на підприємстві, надавати правову допомогу структурним підрозділам. Крім того, він робить висновки про відповідність чинному законодавству проектів наказів, положень, розпоряджень та інших документів підприємства, бере участь у роботі по оформленню господарських договорів, готує висновки про їх юридичну спроможність. Одними із завдань, які повинен виконувати юрист, є розробка проектів колективних договорів, своєчасне оформлення і подання на державну реєстрацію змін до статутних документів ПП «Граніт-Агро», складання позовних заяв, захист інтересів підприємства у суді, якщо виникне така необхідність. Крім того, юрист покликаний консультувати працівників підприємства і клієнтів з питань чинного законодавства та оформлювати матеріали про залучення працівників до дисциплінарної і матеріальної відповідальності, якщо остання має місце. Основні обов’язки завідувача ремонтної майстерні: - здійснює безпосереднє керівництво робітничим персоналом ремонтної майстерні та іншими робітниками, які на території майстерні виконують роботи, пов’язані з ремонтом та обслуговуванням механізмів, техніки і обладнання, що належать підприємству; - розробляє графіки технічного обслуговування, технічних оглядів та ремонтних робіт автотракторної техніки і технологічних машин; видає ремонтному персоналу завдання та контролює їх виконання, бере участь у терміновому усуненні поломок машин, механізмів та обладнання; - вносить пропозиції щодо покращення стану безпечних умов праці, забезпечує виконання заходів щодо запобігання нещасним випадкам, бере участь у роботі комісій з розслідування нещасних випадків, аварій, а також причин, що їх викликають, складає про це відповідні документи; - готує необхідні документи для своєчасного проведення оглядів та іспитів вантажопідйомних машин і обладнання, веде технічну документацію, складає звітність про роботу ремонтної майстерні; - здійснює контроль за додержанням робітниками майстерні внутрішнього трудового розпорядку та трудової дисципліни та ін. Таким чином можна зробити висновок, що запропоновані нами додаткові штатні працівники здатні покращити роботу ПП «Граніт-Агро». Відповідна удосконалена організаційно-управлінська структура ПП «Граніт-Агро» Семенівського району наведена на рис. 7.2.
Рис. 7.2. Удосконалена організаційно-управлінська структура ПП «Граніт-Агро» Семенівського району
Слід також відмітити структуру підпорядкованості запропонованих для залучення в процес господарської діяльності підприємства працівників. Так, маркетинг-менеджер та юрист будуть безпосередньо підпорядковуватися в.о. директора ПП «Граніт-Агро», а їх діяльність повинна удосконалити економічну сторону господарювання. З іншого боку, завідувач ремонтної майстерні підпорядковується головному інженеру, який, в свою чергу, є підзвітним перед вищим керівництвом. Проаналізувавши наявну та запропоновану для удосконалення організаційно-управлінську структура ПП «Граніт-Агро» можна зробити висновок, що запропоновані для введення в штатний розпис посади є обґрунтованими, необхідними та забезпечать більш високий рівень організації роботи на підприємстві.
Юридичний план Перехід вітчизняної економіки до ринку не міг не викликати відродження приватної власності. Конституція України проголосила право приватної власності непорушним, об’єктом приватної власності може бути майно як споживчого, так і виробничого призначення, і це відкрило простір для здійснення господарської та підприємницької діяльності приватним власником. Отже, держава не тільки дозволяє, а й заохочує господарську діяльність приватних підприємств. На відміну від Закону України «Про підприємства в Україні», чинність якого припинено з 1 січня 2004 р., у статті 113 Господарського Кодексу України дано легальне обґрунтоване визначення приватного підприємства, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним визнається і підприємство, що діє на основі приватної власності суб’єкта господарювання – юридичної особи. Згідно із статтею, що коментується, та статтею 5 Закону України «Про власність» приватне підприємство має можливість використовувати найману працю шляхом укладення трудового договору чи контракту (особливої форми трудового договору) з працівником, який зобов’язується виконувати певну роботу, підпорядковуючись внутрішньому трудовому розпорядку підприємства, а підприємство зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати йому необхідні для виконання роботи умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21-49 КЗпП України). На трудові відносини працівників з приватними підприємствами повністю поширюється законодавство про працю. Наймані працівники не є членами трудового колективу приватного підприємства. їх кількість, правомочності, створення своїх органів самоуправління (загальних зборів, ради трудового колективу) не впливають на вид власності підприємства. Вона залишається приватною [10]. Господарським кодексом (ст. 62-63) визначено, що приватне підприємство є господарюючим суб’єктом. Воно як юридична особа несе відповідальність у випадках, передбачених законодавством, не всім належним йому майном, як підприємці – фізичні особи (які несуть відповідальність усім належним їм на праві власності майном), а, на відміну від них, тільки відособленим майном, призначеним для здійснення господарської діяльності, а засновник – своїм вкладом. Це дає привід не погодитись з існуючою думкою відносно того, що на практиці цей вид підприємств за системою їх оподаткування програє порівняно з громадянами, які можуть зареєструватись як підприємці без створення юридичної особи і уникнути оподаткування, якому підлягають юридичні особи. Характерною рисою приватних підприємств, на відміну від інших підприємств, є необов’язковість формування статутного фонду, а також відсутність будь-яких обмежень щодо його розмірів у випадках, коли засновники визнали за необхідність створити такий фонд. Це значно здешевлює реєстрацію приватного підприємства. Управління приватним підприємством здійснюється засновником або найманою особою одноособово, що виключає розбіжності та протиріччя між засновниками. Отже, відсутня можливість блокування рішень. Отже, до переваг приватного підприємства можна віднести те, що власник цілком самостійно приймає рішення і тільки йому, відповідно, належить одержаний прибуток. Крім того, засновники не несуть відповідальності за зобов’язання ПП, так само як ПП не може відповідати за зобов’язаннями своїх засновників. Тобто, якщо господарська діяльність призведе до виникнення заборгованості, то суд спрямує стягнення не на власне майно, а на майно підприємства. Також перевагою є законодавча необмеженість розміру статутного капіталу. Як вище з’ясовано, приватне підприємство є досить популярним видом юридичної особи. Проте, незважаючи на те, що порядок утворення, діяльності та припинення юридичних осіб закріплений у Цивільному й Господарському кодексах, Законі України «Про господарські товариства», у нормативно-правових актах, питання щодо правового статусу саме приватного підприємства на законодавчому рівні залишається не врегульованим. Це, у свою чергу, призводить до багатьох спірних питань, які виникають на практиці. Основною причиною проблем у діяльності приватних підприємств є те, що, на відміну від Господарського, Цивільний Кодекс взагалі не містить такого поняття, як «приватне підприємство» й не відносить ПП до організаційно-правової форми юридичних осіб. Так, відповідно до ч.2 ст.8і ЦК «юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права». Стаття 83 ЦК зазначає, що «юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом», що «товариства поділяються на підприємницькі та не підприємницькі». Отже, з наведених норм випливає, що цивільне право не видаляє приватне підприємство як окрему організаційно-правову форму юридичної особи. Проте, незважаючи на певні існуючі недоліки приватного підприємництва як форми господарювання, саме воно є найбільш поширеною та економічно обґрунтованою на сьогоднішній день формою ведення бізнесу в Україні. Таким чином можна зробити висновок, що на сьогоднішній день для досліджуваного підприємства ПП «Граніт-Агро» питання про зміну форми власності не є актуальним та не потребує вирішення.
|