Порядок Сапиндоцвіті – Sapindales

Містить 8 родин. З яких найбільш відома родина кінськокаштанові – Hippocastanaceae. Родина нечисленна, містить всього 2 роди та 15 видів, зустрічається на території Євразії, Північної та Південної Америки, в Росії зустрічаються тільки в культури. Життєва форма – дерева та кущі з великими пальчасто складними листками. Квіти двостатеві, зигоморфні великі квітки зібрані в прямостоячі тирси. Верхні квіти в суцвітті часто мають недорозвинений гінекей та плодів не утворюють. Плід – ценокарпій: однонасінна коробочка, яка розкривається трьома стулками. Насінина велика, без ендосперма. Кінський каштан звичайний (Aesculus hippocastsnum) – гарен дерево, яке використовується для озеленення та в садово-парковому господарстві. Насіння кінського каштана неїстівне, а препарати з його насіння та листків широко використовують в медицині.

Порядок льонові – Linales містить 6 родин, розглядаємо родину льонові – Linaceae. Родина нараховує 25 родів та 500 видів в тропічних та субтропічних та помірних зонах обох півкуль.

Життєві форми – трави, напівкущі, кущі або дерева. Листорозміщення чергове, рідко супротивне. Листки прості цільні, з прилистками. Квітки двостатеві, правильні, найчастіше п’ятичленні. Плід – мало насінна коробочка та однонасінна кістянка. Насінина з ендоспермом. Рід льон дуже поширений в помірних широтах та нараховує 200 видів трав та напівкущів з жовтими, фіолетовими та рожевими квітками. Культурний льон – найважливіша сировина для текстильної промисловості. В медицині насіння льону використовують для лікування шлунково-кишкових захворювань. Льняна олія – відмінна технічна олія, але може використовуватися в їжу.

Порядок крушиноцвіті – Rhamnales містить родини крушинові та маслинкові.

Родина крушинові – Rhamnaceae містить 60 родів та більше ніж 900 видів. Життєва форма – кущі або дерева, не дуже високі, інколи ліани. Плоди – кітснки, ягоди або особливий нерозкривний плід схизокарпій, який розпадаються на перикарпії. Для багатьох крищинових характерні гострі шипи та колючки. Деякі види крушинових давно використовуються людиною. Кора кришини ламкої (Frangula alnus), жострер проносний (Rhamnus cathartica) використовується в медицині.

Родина маслинові – Eleagnaceae нараховує 3 роди та близько 55 видів, які зустрічаються головним чином в Північній півкулі, по долинах річок та струмків. У всіх 3 родів на коренях кореневі бульбочки, в яких живуть бульбочкові бактерії, що дозволяє маслинковим зростати на дуже бідних грунтах. Життєва форма – невеликі, звичайно колючі дерева та кущі. Квіти правильні, двостатеві, у багатьох видів роздільностатеві, тоді звичайно рослини дводомні, наприклад обліпиха крушиновидна (Hippophae rhamnoides). Плід – монокарпій, одногорішок, або одно кістянка. Насінина одна, із слаборозвиненим ендоспермом, або без нього. Квіти одиночні, або в цимоїдах. Види маслинки (Eleagnus) культивуються як декоративні та грунтозакріплюючі кущі, інколи їх плоди використовуються в їжу. Обліпиха крушиновидна використовується в їжу та в медицині.

Порядок виноградні – Vitales містить 2 родини, найголовніша з яких – виноградні Vitaceae. Родина містить 12 родів та 700 видів, поширених в тропіках та субтропіках.

Життєва форма – ліани, або лазячі рослини, рідко – кущі або невеликі дерева із суккулентними стовбурами. Листорозміщення чергове, листки прості, пальчасто лопатеві, роздільні або складні, з прилистками. Часто є вусики (видозмінені суцвіття), які протистоять листкам. Плід – ягода, насіння з ендоспермом. Культурний виноград (Vitis vsnsfera) – одна з найдавніших культивованих рослин, попередник більше ніж 5000 сортів, створених людиною. Використовується для вироблення вина та в харчовій промисловості, а також для озеленення. Дикий виноград – Parthenocissus quinquifolia), північноамериканського походження, зростає в західноєвропейський країнах та в Укрїні, використовується в декоративний цілях.

Порядок кизилові – Cornaceae містить 8 дрібних родин, з яких найвідоміша – родина кизилові – Cornaceae. Вона містить 55 видів, які належать до 6 родів. Представники родини дуже поширені в помірних та холодних областях Північної півкулі та проникають навіть в арктичні тундри. Життєва форма – кущі та невеликі дерева. Листорозміщення супротивне, листки прості, цільні, суцвіття різноманітні, цимозні. Плоди- яскраво забарвлені кістнки, які можуть у окремих видів зростатися в соковите їстівне супліддя. Деякі представники культивують як декоративні – свидина криваво-червона (Swida sanguinea) та свидина біла (S. Alba), невеликі кущі з пониклими пагонами. Кизил звичайний Cornus mas в дикому вигляді зустрічаєься на Кавказі, крупноплідні сорти використовуються в їжу, деревина використовується для виготовлення сувенірів.

Порядок селерові, або зонтичні – Apiales, Umbelliferae містить 2 великі родини – аралієві та зонтичні.

Родина аралієві – Araliaceae. Має 850 видів, які відносяться до 80 родів. Переважна більшість аралієвих зростає в тропіках та субтропіках, центри їхнього видового різноманіття – Індо-Малайзія та тропічна Америка.

Життєва форма – невеликі кущі або дерева, рідше ліани (плющ) або багаторічні трави (Панас). Плющ звичайний (Hedera helix) має багато садових форм та широко культивується як декоративна рослина відкритого та закритого грунту. В Росії відомий дикорослий вид тайги – женьшень, корінь життя, (Ranax ginseng), занесений в Червону книгу Росії. Зараз введений в культуру та вирощується для медичних потреб. Крім женьшеню в медицині застосовуються елеутерокок колючий, аралія, заманиха та інші представники аралієвих. Препарати за дією близькі до женьшеню.

Родина зонтичні, або селерові – Apiaceae, Umbelliferae. Велика родина містить близько 300 родів та 3500 видів, поширена по всьому світі, особливо в помірних та теплих країнах Північної півкулі.

Життєва форма – переважають багаторічні трави, інколи досягають 3 м висоти; зрідка – однорічники, кущі та види, які утворюють щільні подушковидні дерновини. Особливе діагностичне значення має анатомічна будова черешка зонтичних. Квіти дрібні, правльні, двостатеві, рідко одностатеві, рослини однодомні, рідко дводомні. Оцвітина подвійна, п’ятичленна. Квіти переважно зібрані в складні зонтики, при основі складного зонтика є листочки обгортки, у зонтиків другого порядку – обгорточки.

Плід – особливої будови ценокарпій, який має назву повислоплідник. Він складається з 2 сухих напівплодиків, перикарпіїв, яки при дозріванні плоду розділяється, деякий час залишається підвішеним (звідси і назва повислоплідник) на спеціальній колонці. Колонка утворюється на черевній стороні плодолистиків з провідних пучків. Деякі дослідники називають колонку карпофором. Форма плоду, його будова є важливою діагностичною однакою в систематиці зонтичних.

Зонтичні високо цінуються як джерела ефірних олій, є прянощами, ароматичними рослинами, широко використовуються в їжу: кмин, анис, коріандр або кирза, морква, селера, петрушка, кріп, фенхель та інші.

Різні частини рослин зонтичних містять ефірні олії, смоли, кумарини, фурокумарини. Терпени, похідні ацетилену. Болиголов плямистий містить алкалоїди. Отруйним є цикута та вех болотний. В медицині використовуються плоди зонтичних

Порядок черсакові – Dipsacales об’єднує 7 родин, з який найбільш цікаві – жимолостеві та валеріанові

Родина жимолостеві –Caprifoliaceae містить 15 родів та близько 550 видів, поширена переважно в країнах помірного клімату Північної півкулі. Життєва форма – листопадні та вічнозелені кущі, невеликі дерева, кущики та трави. Листки прості та складні, з прилистками або без них. Квіти більше або менше зигоморфні або майже актиноморфні. Часто – двостатеві. Суцвіття переважно цимозні, китецевидні, щитковидні. Рідше спрощені до одиночних квітів. Які сидять в пазухах листків. Плід ценокарпний, частіше ягода або двоягода тобто найпростіше супліддя, рідко – розкривна коробочка або ценокарпна кістянка. Насінини невеликі. З значним ендоспермом. Добре відома калина (Viburnum opulus) невелике дерево з з пальчасто складними листками та гронами червоних плодів. Її культивують як декоративну рослину, через шаровидне суцвіття. Яке складається з стерильних білих крайових квітів, так звний бульденеж, або сніговий шар.

Плоди їстівні після заморозків та використовуються в народній медицині, кора використовується при внутрішніх кровотечах.

В деяких видіх жимолостей знайдені валеріанова кислота, аукуби, сапоніни, кумарини та глікозиди.

Дуже поширена бузина чорна (Sambucus nigra) має чорні плоди. Її висушені квіти використовують в офіційній та народній медицині, плоди їстівні, можна виготовляти соки.

Родина валеріанові – Valerianaceae. Родина невелика, 13 родів, більше 400 видів, поширена в помірній зоні Північної півкулі. Життєва форма – багаторіні трави. Найпоширеніший рід валеріана.. Листорозміщення супротивне. Листки прості, без прилистків. Квіти двостатеві, можуть бути одностатеві, переважно асиметричні, в цимозних п’ятичленних суцвіттях. Плід ценокарпний або псевдомонокарпний – сім’янка з чубчиком. Насіння без ендосперму, з прямим зародком. Найбільш відома рослина – валеріана лікарська (Valeriana officinalis). Високий трав’янистий монокарпик з товстим коротким кореневищем та додатковими коренями, які мають характерний запах ізовалеріанової кислоти та її похідних. Листки супротивні, непарно перисті. Квіти блідо-рожеві або блідо-фіолетові. Валеріана зустрічається с світлих, достатньо зволожених ділянках, по узліссям, по берегам водойм.

Багато валеріанових містить ефіри изовалеріанової кислоти, алкалоїди та інші речовини. Загальновідоме значення має валеріана як лікарська рослини.