Тема: Основи методики інтенсивного навчання.

Мета:

- ознайомити студентів з основами методики інтенсивного навчання;

- формувати вміння складати завдання на основі принципів методу активізації;

- спрямувати студентів на творчій пошук під час опрацювання методичної літератури та Internet-ресурсів.

Література:

Ø Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. кол. авторів під кер. С.Ю.Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 2002. - 328 с./ст. 259-269.

Ø Фахові періодичні видання

План:

1. Поняття «сугестологія» та суть інтенсивного навчання.

2. Принципи методу активізації.

а) принцип особистісного спілкування;

б) особистісно-рольовий принцип;

в) принцип концентрованої організації навчального матеріалу і навчального процесу;

г) принцип колективної взаємодії;

д) принцип поліфункціональності вправ.

3. Поетапна реалізація моделі інтенсивного навчання.

4. Приклади вправ, що виконуються на етапах тренування і практики у спілкуванні

Завдання для студентів:

- вивчити базову термінологію з теми;

- ознайомитися з поняттями “сугестологія” та “інтенсивне навчання”;

- конкретизувати знання про принципи методу активізації;

- набути уявлення про поетапну реалізацію моделі інтенсивного навчання;

- набути уявлення про можливість реалізації елементів інтенсивного навчання в початковій школі.

Понятійний апарат:

сугестологія, сугестія

сугестопедія

інтенсивне навчання

принципи методу активізації

чотири пред’явлення нового матеріалу

Тести для самоконтролю:

https://master-test.net/uk/quiz/testing/id/12989 або на сторінці -https://english.ucoz.com/index/materiali_dlja_samokontrolju_studentiv_z_metodiki_navchannja_im/0-88

(Будь ласка, використовуйте Opera Browser для проходження тесту)

I Поняття " інтенсивне навчання" пов'язане передусім з двома іменами - болгарського вченого, лікаря — психотерапевта за фахом Георгія Лозанова та російського методиста професора Галини Олександрівни Китайгородської.

У 1966 р. в Софії був заснований науково-дослідний інститут сугестології, який очолив Г.Лозанов. Слово " сугестія" походить від латинського suggero -навіювання (у стані бадьорості), але Г.Лозанов у своїх роботах і лекціях завжди підкреслює зв'язок поняття " сугестія" з семантикою англійського дієслова to suggest (пропонувати).

Таким чином сугестія - це комунікативний фактор, який виражається у " пропозиції", щоб особистість зробила свій вибір, вибирала з широкого спектра можливостей, комплексних стимулів.

Сугестологія - це наука про прискорений гармонійний розвиток особистості та розкриття її різнобічних резервних можливостей - пам'яті, інтелектуальної активності, творчих здібностей тощо.

Сугестологію було покладено в основу сугестопедичного напряму в навчанні, зокрема навчанні іноземних мов. Основна ідея сугестопедії - розкриття та розви­ток всебічних резервних можливостей особистості. В сугестопедії викорис­товуються не лише можливості інтелекту (за які " несе відповідальність" ліва півкуля мозку), але й емоційна сфера особистості (функції правої півкулі).

Віра в успіх кожного, доброзичливість як основа взаємин між викладачем та учнями, між самими учнями; авторитет викладача та його творча роль; високо вмотивована навчальна діяльність, яка спрямована на опанування змісту навчання, - все це стимулює і забезпечує розкриття резервів особистості тих, хто навчається.

Застосування сугестопедичної системи Г.Лозанова для оволодіння іноземною мовою дало позитивні результати і привело до створення товариств і центрів навчання, в основу яких покладено сугестопедичну теорію. Подальший розвиток ідеї Лозанова знайшли в наукових дослідженнях і практичних розробках Центру інтенсивного навчання іноземних мов (Москва) під керівництвом Г.О. Китайгородської. Вона збагатила теорію Г.Лозанова новими методичними положеннями, які дали змогу перебудувати не лише систему мотивації, але й сам процес навчання, та даними ряду суміжних з методикою наук, зокрема психології (теорія особистості і колективу) і психолінгвістики (теорія мовленнєвої діяльності). Багаторічні теоретичні та експериментальні дослідження Г.О.Китайгородської та її колег завершилися створенням методу активізації можливостей особистості і колективу (далі - метод активізації).