Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Соціально-економічний зміст видатків бюджетів
Державні видатки – це грошові відносини, які складаються між державою і фізичними та юридичними особами в процесі розподілу і споживання частини вартості сукупного суспільного продукту, використання фондів фінансових ресурсів. Держава здійснює ряд функцій: політичні, економічні, соціальні. Для цього необхідні фінансові ресурси. Тому, держава акумулює, а далі перерозподіляє (витрачає) значну частину вартості сукупного суспільного продукту. Видатки, які здійснює держава, повинні задовольнити найбільш важливі суспільні потреби: - в розвитку економіки; - в соціальній сфері, які визначають матеріальний і культурний рівень життя народу. Різноманітність конкретних видів видатків обумовлена цілим рядом факторів: - природою і функціями держави; - рівнем соціально-економічного розвитку держави; - розгалуженням зв’язків бюджету з народним господарством, адміністративно-територіальною побудовою держави; - формами надання коштів і т.д. Поєднання цих факторів породжує систему видатків державного бюджету України. Однак соціально-економічний розвиток України останніми роками кардинально змінив як систему, так і структуру та класифікацію видатків. Командно-адміністративні методи господарювання засвідчили, що бюджет був дуже перевантажений видатками, які пов’язані з економічною функцією держави. Левова частка бюджетних коштів (майже 65-70 відсотків) спрямовувалась у галузі матеріального виробництва. Соціальна функція бюджету, що поширена в розвинених країнах, і яка зорієнтована безпосередньо на забезпечення благ людини, не має свого фінансового забезпечення. Тому з реформою системи господарювання в Україні акценти в розподілі бюджетних коштів повинні зміститись, насамперед, у бік посилення соціальної функції держави і зміни напрямку та змісту економічної функції. У зв’язку з переходом економіки України на ринкові умови господарювання у бюджеті держави з’явились нові напрямки спрямування бюджетних коштів, яких не було за умов командно-адміністративної системи. Так, низку видатків перекладено на позабюджетні, соціальні та економічні фонди у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах. Знайшли також відображення нові напрямки витрачання бюджетних коштів, а саме – соціальний захист населення, надання бюджетних позик, зовнішньополітична і зовнішньоекономічна діяльність, національна оборона, обслуговування державного зовнішнього боргу, національна космічна програма, тощо. Широке коло державних завдань зумовлює різноманітність напрямів витрачання коштів, які зосереджені в централізованому фонді грошових коштів держави. Згідно з Бюджетним кодексом України виділяють: - видатки бюджету; - витрати бюджету. Видатки бюджету – кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Витрати бюджету – видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу. Щоб з’ясувати значення і роль видатків, їх класифікують за певними ознаками: а) за економічними ознаками (за роллю у відтворенні виробництва); б) за суспільним призначенням; в) за галузями економіки і соціальної сфери; г) за цільовим призначенням; д) за рівнями бюджетної системи; е) за формами бюджетного фінансування. За економічними ознаками з точки зору впливу державних видатків на рух сукупного продукту і процес розширеного відтворення вони поділяються на: - поточні видатки; - капітальні видатки. Поточні видатки пов’язані з наданням державних коштів юридичним і фізичним особам на їх утримання і покриття поточних потреб. Ці витрати включають видатки на фінансування мережі підприємств, установ та організацій, купівлю товарів та надання послуг цивільного і військового характеру, поточні видатки, фінансування заходів соціального захисту населення. Капітальні видатки – це видатки на створення нових та розширення діяльності діючих підприємств, установ, організацій. Відповідно до такого розподілу видатків може формуватися поточний бюджет і бюджет розвитку місцевих бюджетів. Поточний складається з бюджету для виконання делегованих повноважень. Бюджет розвитку спрямовується на фінансування інвестиційної та іншої діяльності для розширеного відтворення. За суспільним призначенням видатки відображають функції держави: - економічну – видатки на економічну діяльність держави і науку; - соціальну – видатки на соціальний захист і соціально-культурну сферу; - оборонну – видатки на оборону; - управлінську – видатки на утримання органів державної влади і управління, правоохоронні органи, судову владу і прокуратуру, митну і податкову служби, зовнішньополітичну і зовнішньоекономічну діяльність. У видатках бюджету також виокремлені видатки на обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу. За галузями економіки і соціальної сфери видатки бюджету розподіляються відповідно до різних галузей: промисловість, будівництво, транспорт, сільське господарство, освіта, охорона здоров’я та ін. За цільовим призначенням виокремлюють видатки на: капітальне будівництво, капітальний ремонт, оплату праці, комунальних послуг та інші витрати. За рівнем бюджетної системи розрізняють видатки Державного бюджету України та місцевих бюджетів. За формами бюджетного фінансування існують такі видатки: проектне фінансування – фінансування з бюджету інвестиційних проектів; бюджетні кредити - надання фінансової допомоги з бюджету суб’єктам підприємницької діяльності на поворотній основі; кошторисне фінансування – виділення бюджетних асигнувань на підставі кошторису; бюджетні трансферти – державні субсидії, субвенції, дотації.
|