Склад і структура видатків місцевих бюджетів

Видатки місцевих бюджетів згідно з ч. 7 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [5] поділяються на дві частини:

1) видатки, пов’язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади. Вони визначаються функціями держави та передаються на місця для виконання з відповідною деталізацією (ст. 88-90 Кодексу). Ці видатки враховуються при визначенні обсяг міжбюджетних трансфертів, регулюються державою, яка і забезпечує їх виконання відповідними ресурсами;

2) видатки, пов’язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування (ст. 91 Кодексу), які спрямовуються на реалізацію повноважень місцевих органів та не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Видатки місцевих бюджетів здійснюються відповідно до бюджетних призначень (ст. 2 Кодексу), встановлені рішенням про місцевий бюджет на певні цілі. Джерелом здійснення цих видатків є кошти місцевих бюджетів та міжбюджетні трансферти з Державного бюджету України. Сільські, селищні, міські, районні в містах ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. У видатковій частині місцевих бюджетів окремо передбачаються видатки поточного бюджету (спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань і не належать до бюджету розвитку) та видатки бюджету розвитку (спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов’язаних зі здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, фінансування субвенцій та інших видатків, пов’язаних з розширеним відтворенням) – ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Ст. 67 цього Закону передбачається фінансування витрат, пов’язаних зі здійсненням органами місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади та виконанням рішень органів державної влади. Повноваження органів виконавчої влади, надані законом, фінансуються державою в повному обсязі для здійснення органами місцевого самоврядування таких повноважень. Кошти для цього передбачаються щорічно в законі про Державний бюджет України. Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов’язково супроводжуються передачею останнім фінансових ресурсів.

З місцевих бюджетів здійснюються видатки на:

- фінансування установ освіти, культури, науки, охорони здоров’я. Фізичної культури, молодіжної політики соціального забезпечення і соціального захисту населення, що підпорядковані місцевим органам державної влади і самоврядування, а також соціально-культурних заходів згідно з покладеними на ці органи влади функціями;

- утримання місцевих органів державної влади і самоврядування;

- фінансування підприємств і господарських організацій, що входять до складу місцевого господарства. Природоохоронних заходів;

- інші заходи, що фінансуються відповідно до законодавства України з місцевих бюджетів.

У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських (міст Києва і Севастополя та міст обласного значення) і районних бюджетах утворюються резервні фонди уряду Автономної Республіки Крим, виконавчих органів обласних, міських (міст Києва і Севастополя та міст обласного значення) районних рад в сумі не більше одного відсотка від

обсягу видатків кожного з відповідних бюджетів для фінансування невідкладних заходів, які не могли бути передбачені під час затвердження зазначених бюджетів.

У місцевих бюджетах утворюється оборотна касова готівка. Оборотна касова готівка може бути використана протягом року і повинна бути поновлена у тому ж році до обсягів, встановлених під час затвердження відповідного бюджету.

До складу видатків бюджету України відповідно до функціональної структури бюджетної класифікації відносяться:

1. Загальнодержавні функції.

2. Оборона.

3. Громадський порядок, безпека та судова влада.

4. Економічна діяльність.

5. Охорона навколишнього природного середовища.

6. Житлово-комунальне господарство.

7. Охорона здоров’я.

8. Духовний та фізичний розвиток.

9. Освіта.

10. Соціальний захист на соціальне забезпечення.

Видатки бюджетів усіх рівнів повинні формуватися, виходячи з наявних коштів у дохідній частині бюджетів, тобто повинна чітко дотримуватися збалансованість бюджетів усіх рівнів, що є необхідною умовою бюджетної політики.