Бюджетне нормування. Види норм видатків, їх характеристика.

Витрати на утримання бюджетних установ плануються виходячи із двох показників:

1. мережі (кількість шкіл, класів, лікарень і т.д.) і контингенту (кількість учнів в школі, дітей у дитячій дошкільній установі, ліжок і ліжко-днів у лікарні і т.д.);

2. норм бюджетних витрат на розрахункову одиницю.

При плануванні бюджетних витрат перш за все визначається мережа і контингент, які встановлюються міністерствами та відповідними відділами держадміністрацій і затверджуються на кінець року.

Мережа і контингент на протязі року змінюються, і щоб не проводити подвійний розрахунок перехідного і нового контингенту і мережі, витрати на утримання установ планують виходячи із середньорічних показників.

Середньорічні мережа і контингент визначаються за формулою:

, або

, де

– середньорічний контингент, мережа;

– мережа і контингент на початок і кінець планового року;

– число місяців функціонування мережі і контингенту на початок і кінець планового року.

Другим елементом витрат є норма.

Нормування видатків – це визначення обсягу витрат на розрахункову планову одиницю, яка характеризує обсяг діяльності відповідної бюджетної установи.

Метод нормування видатків є основним при розрахунку видатків на поточне утримання бюджетних установ і дає змогу порівняти потреби однотипних бюджетних установ та організацій. Нормування видатків передбачає однакове задоволення потреб споріднених установ і здійснення принципу цільового використання грошових коштів, які надаються їм із бюджету. Водночас, цей метод розрахунку видатків дає можливість здійснювати контроль за виконанням кошторису бюджетної установи.

Для визначення суми видатків бюджетної за допомогою нормативного методу розрахунку треба знати норму видатків на розрахункову одиницю.

Норма видатків – це величина витрат в натуральному і грошовому виразі на утримання планової розрахункової одиниці.

Норми витрат встановлюються за однорідними видатками і однотипними установами. Залежно від того, в яких одиницях вимірювання відображаються норми, розрізняють дві основні групи норм: матеріальні і фінансові.

Матеріальні норми визначають затрати матеріальних ресурсів на розрахункову одиницю в натуральному виразі. Наприклад, склад і якість продуктів харчування на одну дитину в дитячому садку, на одне ліжко в лікарні, норма видатків палива в розрахунку на один метр кубічний приміщення. Матеріальні норми диференціюються за видами бюджетних установ.

Фінансові норми – це грошовий вираз матеріальної норми. Фінансова норма диференціюється за видами затрат.

Якщо фінансова норма відображає ту частку грошових затрат, яка покривається за рахунок бюджетних коштів, то фінансова норма є одночасно і бюджетною.

Залежно від методу побудови фінансові норми поділяються на індивідуальні, комбіновані й укрупнені.

Індивідуальні норми відображають затрати за окремим видом видатків на розрахункову одиницю. Наприклад, норма харчування на 1 учня, вихованця, тощо. Ці норми застосовуються переважно при складанні індивідуальних кошторисів.

Комбіновані норми відображають суму затрат в цілому за видом видатків на розрахункову одиницю. Наприклад, норма видатків на комунальні послуги та енергоносії в розрахунку на один клас в школі. Ця норма відображає загальну суму видатків на оплату теплопостачання, водопостачання та водовідведення, оплату електроенергії та природного газу. Комбіновані норми застосовуються при зведеному плануванні.

Укрупнені норми відображають усю суму затрат на розрахункову одиницю. Наприклад, норма видатків на один клас у школі, вихованця в школі-інтернаті або на одну установу. Укрупнені норми застосовуються переважно при плануванні видатків щодо масових соціально-культурних установ з невеликим обсягом роботи (наприклад, установи з позашкільної роботи з дітьми).

Комбіновані й укрупнені норми широко застосовуються на першому етапі складання бюджету. Разом з тим вони використовуються і при складанні зведених розрахунків по однорідних бюджетних установах.

Норми видатків поділяються також на обов’язкові і розрахункові.

До обов’язкових належать норми, величина яких встановлюється законодавчо і вона є обов’язковою при складанні і виконанні кошторисів бюджетних установ. До обов’язкових норм належать норми видатків на продукти харчування, медикаменти та перев’язувальні матеріали, норми видатків на відрядження, ставки заробітної плати.

Розрахункові норми встановлюються відомствами за згодою з фінансовими органами як середні норми видатків на розрахункову одиницю. Наприклад, по коду 1166 “Оплата інших енергоносіїв” визначають обсяг видатків на придбання вугілля, дров в розрахунку на один клас в школі, на одне ліжко в лікарні. При визначенні рівня розрахункових норм враховуються умови діяльності бюджетної установи. Наприклад, норми видатків на вугілля, дрова встановлюються з урахуванням тривалості опалювального сезону в конкретній місцевості. На основі розрахункових норм визначається середній розмір окремих видів видатків по кожній бюджетній установі.