Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІВНЯ ШЛЮБНОСТІ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ






 

 

Першим кроком до створення нової сім’ї є шлюб. Від рівня шлюбності населення безпосередньо залежить кількість нових сімей у кожному році. Рівень шлюбності українського населення традиційно був високим і така тенденція збереглася донині. В 2000 – 2009 рр. у країні щорічно, окрім високосних років, які вважаються несприятливими для одруження, утворювалося понад 300 тисяч сімей, а у передвисокосних – понад 400 тисяч . Якщо у кризові 1990-ті рівень шлюбності знизився, то після 2001 року спостерігалося його стійке зростання. 2007 року було зареєстровано 9 шлюбів на 1000 населення, що є одним з найвищих показників у Європі. За цим показником Україну обійшла лише Білорусія. У 2008–2009 рр. рівень шлюбності знизився, однак поки що це не викликає стурбованості, оскільки може бути наслідком «сплеску» шлюбності у 2007 році, а частково й економічної кризи. Крім того, 2008 рік був високосним. Загалом зміни загального коефіцієнта шлюбності 2000 – 2009 років є позитивними

Важливою характеристикою шлюбності є вік взяття шлюбу. В Україні, як і в інших країнах Європи8, відбуваються поступові зміни вікової моделі шлюбності: зростає як середній, так і медіанний вік взяття шлюбу, в тому числі першого.

Відповідні зміни відбуваються у розподілі шлюбів за віком наречених. Зменшується частка ранніх шлюбів у їх загальній кількості. Якщо 2002 року в 12,9 % зареєстрованих шлюбів, у тому числі у 17,0 % перших шлюбів, наречена була у віці до 19 років, то 2009 року – відповідно у 7,4 % і 9,8 %.

 

 

Табл.1Середній вік взяття шлюбу в Україні

 

Водночас збільшується частка шлюбів, укладених після 30 років, особливо у чоловіків. Так, у 2002 році 12,7 % чоловіків, які вперше взяли шлюб, мали 30 і більше років; у 2009 році – 18,0 %. Однак середній вік укладання першого шлюбу залишається нижчим, ніж у більшості країн Європи.

Найсуттєвішою особливістю розвитку шлюбно-сімейних відносин на зламі тисячоліть є плюралізація форм шлюбу, різноманітність форм сімейних об’єднань і шлюбних стосунків. Незареєстрований шлюб, дистанційний шлюб, гостьовий шлюб – такі форми шлюбних об’єднань, які раніше були винятком, зараз є поширеним явищем. Вперше інформація щодо поширення нових форм шлюбу серед населення незалежної України була одержана з матеріалів перепису 2001 року. За його даними, 2001 року в незареєстрованому шлюбі перебувало 7 % одружених чоловіків і така ж частка заміжніх жінок (тобто осіб, які в ході опитування зазначили, що перебувають у шлюбі). Серед осіб дітородного віку (15-49 років) відповідно 8 % чоловіків і 7,7 % жінок. За даними обстеження «Сім’я і діти» (2008 р.), 10 % опитаних дітородного віку, які перебували у шлюбі, не зареєстрували офіційно свої стосунки (10,4 % чоловіків і 9,4 % жінок)10; за даними обстеження «Сім’я і сімейні відносини» – 12,2 % (12 % чоловіків і 12,5 % жінок). Отже, за результатами вибіркових обстежень, як і за даними Всеукраїнського перепису населення, основною формою організації шлюбних відносин між чоловіком та жінкою в Україні залишається офіційно зареєстрований шлюб. Однак кожна десята шлюбна пара офіційно не реєструє свої стосунки. Хоча порівняння даних вибіркових обстежень і перепису населення має певні обмеження, слід звернути увагу на те, що за інформацією 2008 і 2009 років цей показник є вищим, ніж за переписом 2001 р. (рис. 1.6). За результатами проведених досліджень, дистанційний і гостьовий шлюб не є типовими для сучасної України.



В свою чергу Польща переживає не найкращі часи у контексті рівня шлюбності, що чітко залишає слід на загальній кількості населення та демографічній динаміці.

Сучасна демографічна ситуація характеризується нульовим приростом населення, що виникає внаслідок помірно-низького рівня народжуваності та помірно-низької смертності (обидва показники на рівні 10 осіб на 1000 жителів). Фертильність - 1,29 дітей на жінку репродуктивного віку. Таким чином Польща належить до країн першого типу відтворення населення. Середня тривалість життя — 76 років (чоловіки - 71,9 років, жінки 80 років).



Державна демографічна політика Польщі спрямована на підтримку багатодітних сімей, збільшення народжуваності. За віковою структурою Польща є однією з наймолодших країн Центральної Європи. Частка працездатного населення тут становить 60 %. Вікова структура населення наступна: від 0 до 14 років - 15%; від 15 до 64 років - 71,6%; старші за 65 років - 13,4%. Середній вік населення 38,2 роки (чоловіки - 36,5 років, жінки - 40 років). На 100 жінок припадає 94 чоловіків.

Згідно з переписом населення 2011 року, демографічна ситуація у Польщі погіршується. Порівняно з 2002 р. чисельність населення Польщі в 2011 р. зменшилася на 100 тис. осіб. Найбільше чисельність населення зменшилася в таких воєводствах як: Сілезькому, Лодзькому, Опольському, Люблінському, Свентокшиському і Подляському (дані Головного управління статистики Польщі). Найбільше втрат у чисельності населення зафіксовано у Сілезькому воєводстві (майже протягом однієї декади чисельність мешканців зменшилася на 112,5 тис. осіб). Зменшення чисельності населення у даному воєводстві пов'язано не тільки зі збільшенням смертності та зменшенням народжуваності, а також із міграційним фактором та низьким рівнем шлюбності. Багато мешканців Сілезії виїхали на постіне місце проживання до Німеччини.

За прогнозами Головного управління статистики Польщі, до 2035 р. зростання чисельності населення відбуватиметься тільки в Мазовецькому воєводстві з огляду на міграцію мешканців з інших регіонів Польщі. Протягом останніх дев'яти років кількість мешканців даного воєводства збільшилася на майже 145 тис. осіб, а до року 2035 цей показник збільшиться на 201 тис. мешканців.

Після війни на території Польщі спостерігався доволі сильний стрибок у народжуваності, що взаємопов’язано із високим рівнем шлюбності. Тоді кількість населення збільшувалась, але згодом в 60-х роках процеси шлюбності досягли низького рівня. Циклічна зміна цих процесів сприяла тому, що буквально через 20 років після війни, шлюбність знову зросла ( це результат «бебі-буму» в повоєнний період).

У 2010 році була укладено 228000 нових шлюбів – більше ніж на 22 тисячі менше, ніж роком раніше, в той час, як в Україні кількість шлюбів перевищувала відмітку у 300 000.

.

Рис.8. Рівень шлюбності в Україні та Польщі в розрахунку на 1000 осіб

 

Аналізуючи Рис.8 можна зробити висновок, що на протязі відрізку часу від 1990 до 2008 року рівень шлюбності в Україні завжди був вищим, ніж в Польщі. Проте в 2000 і в 2008 році показники були відносно однаковими, проте загальна тенденція шлюбності в Україні набула більш високого розвитку.

Шлюбна ситуація в Польщі на протязі цього відрізку часу мала відносно однорідний характер, з невеликими перепадами. Україна ж має більшу кількість шлюбів, проте перепади з року в рік є досить великими.

Порівнюючи Україну та Польщу – доцільно сказати, що сімейні пари в Україні є молодшими. Українські молодята найчастіше утворюють сім’ю у віці 25 (чоловіки) та 22 (жінки) років. В той час, як поляки в 29 (чоловіки) та 26 (жінки).

Однією з найбільш гострих проблем українських та польських сімей залишається нестабільність шлюбних відносин та вірогідність розпаду сім’ї внаслідок розлучення. Високий рівень розлучуваності сформувався ще за радянських часів, а найвищі показники спостерігалися у середині 1990-х років. У 2000–2009 рр. спостерігається позитивна тенденція до зниження розлучуваності як в абсолютному (кількість розлучень), так і у відносному вимірі, тобто у розрахунку на 1000 населення. Якщо у 2000 році в Україні було зареєстровано 197,3 тис. розлучень (4 розлучення на 1000 наявного населення ), то в 2009 – 145,4 тис. (3,2 %). Особливо значні зміни відбулися після 2007 року. В Польщі ж рівень розлюченості трохи менший, і складає 2 розлучення на 1000 населення.

Разом з тим, Україна (поряд з Росією та Республікою Білорусь) залишається у трійці «лідерів» за рівнем розлучуваності населення в Європі. Розпад шлюбу негативно впливає на життя всіх членів родини. Однак найбільшу небезпеку він становить для сім’ї, у якій є неповнолітні діти. В разі розіврання шлюбу відбувається руйнування того природного осередку розвитку дитини, яким є повна сім’я з матір’ю та батьком. Здебільшого сім’ї, які розпадаються, мають спільних дітей і щороку тисячі дітей переживають розлучення батьків. У 2007 році таких дітей було 123,8 тис., у 2008 р. – 113,4 тис., у 2009 р. – 96,9 тис. Для порівняння, у Польщі таких дітей трохи більше 50 тис.

Дослідження свідчать, що головною причиною розлучення є напруження у морально-психологічних, емоційних стосунках подружжя; почуття відчуженості, ревнощі, подружня зрада, незадоволеність інтимним життям. Емоційне напруження підсилює невирішеність матеріальних і житлових проблем. Крім того, вагомим чинником розпаду сім’ї є алкоголізм одного з її членів. Характерно, що алкоголь «вражає» сім’ї як в містах, так і в селах14.

Хоча розвиток сім’ї на всій території України та Польщі відбувається в одному напрямку, однак спостерігаються певні регіональні відмінності сучасних демографічних трансформацій, пов’язані з особливостями традицій шлюбної і сімейної поведінки населення. У західних областях України – Закарпатській, Львівській, Волинській, Рівненській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій – населення характеризується збереженням традиційних сімейних цінностей: більш раннім віком укладання шлюбу, низьким рівнем розлучуваності та позашлюбної народжуваності, а також незначною часткою повторних шлюбів. Сім’ї в цьому регіоні зазвичай мають більше дітей, менш поширеними є неповні сім’ї. Разом з тим, на півдні та сході країни рівень розлучуваності залишається значно вищим, поширені повторні та незареєстровані шлюби, що загострює відповідні демографічні та соціальні проблеми.

 



mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2022 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал