![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Перевірка обраного перетину контактної підвіски за втратою напруги
Перевірка обраного перетину проводів контактної мережі за втратою напруги виконується зіставленням Δ UТС із Δ Uдоп: де Δ Uтс—розрахункова величина втрати напруги в тяговій мережі, отримана при максимальному розрахунковому навантаженню на тягу на розглянутій електрифікуємій ділянці при обраному перетині контактної підвіски і заданому типі тягових рейок; А Δ Uдоп допускає для кожного роду струму найбільшу величину втрати напруги в тяговій мережі. При проектуванні на перспективу варто враховувати наявність стабілізації напруги на шинах тягової напруги за допомогою АРПН та інших стабілізуючих пристроїв. У цьому випадку Δ U доп може бути знайдене за формулою:
де U ш— напруга, підтримувана на тягових шинах підстанцій за рахунок стабілізуючих пристроїв. Можна прийняти, що: Uш = 3600 В-при постійному струмі; Uш= 27200 В-при змінному струмі; Uдоп- допустима мінімальна напруга на пантографі електровоза; U доп = 2700 В-при постійному струмі; U доп =21000 В-при змінному струмі. Розрахункова величина втрати напруги в тяговій мережі може бути визначена за наступними спрощеними формулами: при змінному струмі
при постійному струмі
Дані формули справедливі для ділянок з рівномірним споживанням електроенергії вздовж колії і з невеликою розбіжністю в напрямках. У формули (20, 21) входять наступні величини: рн —максимальне розрахункове навантаження на тягу на 1 км, визначене за формулою (14); l- довжина фідерної зони, км; с', з" - коефіцієнти, що враховують схему живлення ділянки; при схемі двостороннього живлення при повному рівнобіжному з'єднанні підвісок колій с'= 8, с" — 1; при схемі двостороннього живлення при вузловому з'єднанні підвісок колій (двоколійна ділянка з постом секціонування посередині) с' = 21, с" = 3; k д, k3- коефіцієнти, що враховують додаткову витрату енергії-див. пояснення до формули (3); ∑ tо —сумарний час заняття фідерної зони максимальним розрахунковим числом поїздів N0 за добу в годинник.
де U- середня розрахункова напруга в контактній мережі: U— 3000 В при постійному струмі; U— 22500 В при змінному струмі; r тс—погонний, Ом/км, омічний опір тягової мережі (контактної мережі і рейок) постійного струму
де rэк— опір 1 км рівнобіжне з'єднаних проводів контактної мережі фідерної зони Ом/км (опір «еквівалентного контактного проводу»).
Для одноколійної ділянки значення r э к = r э к1 , що у залежності від типу підвіски може бути прийняте згідно таблиці 12. Таблиця 9
Примітка. При застосуванні контактних проводів МФО-100 можна приймати ті ж значення гэк1, що і для підвісок з контактними проводами МФ-100. Для двоколійної ділянки при рівнобіжному з'єднанні контактних підвісок колій
при вузловій схемі з'єднання контактних підвісок колій
де r эр—опір 1 км рівнобіжне з'єднаного рейкового кола двоколійної ділянки постійному струму, Ом/км. Значення r эр у залежності від типу тягових рейок і числа рівнобіжних колій може бути прийняте згідно таблиці 13. Таблиця 10
zтс—погонний, Ом/км, еквівалентний удаваний опір тягової мережі (контактної мережі і рейок) змінного струму з урахуванням впливу випрямного пристрою електровоза.
Значення z′ тс для двоколійних ділянок при рівнобіжному з'єднанні проводів у залежності від типу підвіски і типу рейок може бути знайдене згідно таблиці 14.
Таблиця 11
Примітка. При застосуванні контактного проводу МФО-100 можна приймати ті ж значення z′ тс, що і для підвісок з контактним проводом МФ-100. Після того, як знайдені значення Δ Uтс і Δ U доп і, якщо Δ Uтс≤ Δ U доп, можна зробити висновок, що перетин контактної підвіски обрано правильно. У противному випадку потрібно збільшити перетин підвіски підсилюючими проводами; це приведе до зменшення опору тягової мережі, а, виходить, і до зменшення Δ Uтс.
|