Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Приклад 2.⇐ ПредыдущаяСтр 59 из 59
Таблиця 2 Розподіл пацієнтів клініки
Вторинне групування здійснюють на основі первинних групувань. Приклад 3.За даними табл.1 здійснимо вторинне групування, виділивши групи: до 25; 25-80; 80 і більше. Таблиця 3
3. Питання методології групувань При здійсненні групувань постає питання щодо вибору ознак, за якими розмежовуються групи та вибору числа груп. Ці питання вирішуються шляхом вивчення сутності явища, що вивчається (досліджується) і мети дослідження. Американським вченим Стерджесом рекомендовано для визначення кількості груп використовувати формулу: n = 1+3, 32 lg N, деn – кількість груп, N – обсяг сукупності. На практиці використовують три формальні принципи формування груп: 1) рівні інтервали; 2) рівні частки; 3) кратні частки (ширина кожного наступного інтервалу у k разів більша (менша) за ширину попереднього). Додатковим кількісним критерієм утворення груп з однаковими інтервалами є коефіцієнт вирівнювання:
Якщо значення цього коефіцієнта більше 0, 1, то можна провести групування з виділенням рівних інтервалів. Інтервали можуть бути:
Ширину рівного інтервалу розраховують за формулою:
Приклад 4.Є дані про одноденну виручку 10-ти підприємств (тис. грн.): 2; 8; 22; 14; 12; 18; 4; 2; 3; 5. Згрупуйте підприємства, виділивши чотири групи з рівними інтервалами.
Таблиця 4 Групування підприємств за обсягом одноденної виручки
У типологічному групуванні інтервали формуються, як правило, не за математичними принципами, а виходячи з якісного змісту типологічних ознак. Межа інтервалу розглядається як умовний поріг переходу в нову якість, а кількість груп залежить від кількості таких порогів. 4. Ряди розподілу Ряди розподілу характеризують склад сукупностей. Вони є результатом варіаційного групування. Розрізняють види рядів розподілу:
Варіаційні ряди розподілу поділяються на: - дискретні – варіанти виражені окремими, як правило, цілими числами; - інтервальні – значення ознаки записані у вигляді інтервалу. Елементами ряду розподілу виступають: o варіант (х) – значення групувальної ознаки; o частота (f) – характеризує кількість повторів варіанта. Частотною характеристикою може виступати також частка
Приклад 5. Таблиця 5 –атрибутивний ряд розподілу. Таблиця 6 –варіаційний дискретний ряд розподілу. Таблиця 5 Розподіл підприємств готельного господарства за типами
Таблиця 6 Розподіл підприємств готельного господарства за кількістю структурних підрозділів ресторанного господарства
|