Впровадження СВ у практики і процедури компанії. Можливі загрози та шляхи мінімізації ризиків СВ. Організація діяльності з СВ.

Протягом кількох останніх десятиліть суб’єкти економічної діяльності зробили великий крок до усвідомлення своєї відповідальності за вирішення соціально-економічних проблем, збереження навколишнього середовища, дотримання прав людини, протидії корупції та великої кількості інших питань, важливих для всього суспільства. В результаті корпоративна відповідальність стає новою філософією бізнесу. Компанії почали орієнтуватись не лише на отримання прибутку, а й на досягнення суспільного блага.

Формування системи КСВ – складний процес, який потребує багато часу та ціленаправлених зусиль з боку компанії. Формування системи КВС можна представити як чергування низки послідовних етапів (рівнів) КСВ.

Першою виділяють стадію оборони, коли компанія не визнає своєї відповідальності та заперечує провину за негативний вплив на стан навколишнього середовища та суспільство.

На наступних етапах проходить поступове розширення СВ за рахунок реалізації добровільних ініціатив, які спрямовані на вирішення проблем соціально-економічного характеру, покращення екологічної ситуації, підвищення якості продукції та послуг, просування інновацій тощо. Коли система корпоративної соціальної відповідальності тільки починає розвиватись, такі ініціативи є одиничними та не пов’язані з досягненням стратегічних цілей компанії. Це так звана функціональна стадія розвитку КСВ. Але поступово система КСВ пронизує всю діяльність компанії та включається до довгострокової стратегії підприємства. В результаті цього КСВ переходить на стратегічну стадію розвитку.

Остання стадія, громадянська, є найбільш прогресивною. Вона передбачає активні дії компанії, що спрямовані на просування принципів КСВ в діловому суспільстві, в тому числі серед ділових партнерів, постачальників, професійних товариств, колег по бізнесу.

Що ж стосується недоліків КСВ, то це втрати від заходів, які були реалізовані та не принесли очікуваних результатів, тобто прояви сукупності ризиків. Особлива форма ризиків породжує і відповідні форми управління ними. Для того, щоб управляти ризиками, необхідно їх оцінювати. Подібний аналіз проводиться за допомогою кількісних і якісних, формальних і неформальних методів і прийомів, властивих кожному конкретному виду.

попередній аналіз ризиків при формуванні стратегії КСВ або при запуску соціального проекту є найбільш відповідальним. Поточний аналіз здійснюється вже в процесі роботи. До цього етапу підприємство витрачає значно більше коштів, ніж до впровадження принципів, елементів КСВ. Останній етап аналізу пов'язаний з виявленням причин і факторів, як негативних, так і позитивних (відповідність стандартам, технічним умовам, світовому рівню), оцінкою їх впливу на якість продукції і витрати.

До невдач при впровадженні принципів КСВ може призвести небажання або нездатність управлінців або власників підприємства чітко визначити мету, цілі та завдання цих заходів. Ризик неправильного вибору моделі та інструментарію впровадження принципів корпоративно-соціальних відносин пов'язаний з невідповідністю вибраній меті, цілям, політиці, стратегії КСВ та стану самого підприємства методу впровадження принципів КСВ. Ризики неправильної оцінки необхідних для впровадження та забезпечення діяльності соціально-орієнтованого підприємства засобів пов'язаний з тим, що власники підприємства або його управлінці недооцінюють складність процесу впровадження принципів КСВ. Ризик неузгодженості інтересів прямих учасників підприємства виникає не лише в процесі впровадження КСВ, але і в процесі реалізації будь-якого проекту та діяльності, де таких учасників більше ніж один.