Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Споживчі рухи та їх вплив на діяльність компаній.
Батьківщиною споживчогоруху є Америка. З 60-х років ХХ ст цей рух поширився з США в країни Європи. Він відіграє важливу роль як в бізнесі, так і в політиці. Термін " консюмеризм" означає " рух за права споживачів". В 1935 році створюється Союз споживачів, який налічує в своїх рядах сьогодні понад 5 млн членів. Саме діячі цього Союзу першими закликали до бойкоту товарів з фашистської Німеччини в 30-ті роки. Першою організацією споживачів була Споживча Рада Норвегії - загальна організація споживачів Норвегії, заснований в 1953 році і має справу з широким спектром споживчих питань. Це включає як юридичні та економічні питання, так і роботу, орієнтовану на продукти та послуги. Нідерландський союз споживачів створений в 1954 році. Союз є незалежною організацією, тісно взаємодіє з державними органами з питань економіки, охорони здоров'я, екологічної чистоти та безпеки товарів. Основне завдання Нідерландської спілки споживачів - забезпечення зворотного зв'язку з виробниками товарів шляхом вивчення попиту та побажань споживачів. Захист прав споживачів є однією з найбільш актуальних та злободенних соціально-економічних проблем в усіх країнах світового співтовариства. Існує вона із моменту зародження та розвитку ринкових відносин як проблема пошуку та досягнення балансу, знаходження компромісу і узгодження полярних інтересів виробника, продавця товарів або послуг та їх споживача. Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в Україні, становлення ринкових відносин на споживчому ринку держави свідчать про те, що споживач наразі лишається економічно незахищеною фігурою у суспільстві. Проблема захисту державою прав громадян, у тому числі їхніх прав як споживачів, має тривалу історію. Здавна людство за допомогою владних інститутів держави намагалося якщо не усунути протиріччя між товаровиробником (продавцем) і споживачем (покупцем), то, принаймні, якоюсь мірою врегулювати їх. У різні історичні епохи, що зрозуміло, це відбувалось по- різному. Уперше права споживачів були сформульовані у Посланні Президента США Джона Ф. Кеннеді до американського Конгресу 15 березня 1962 р. А із 1983 р. день 15 березня було проголошено ООН Всесвітнім днем прав споживачів. Тепер він відзначається щороку в усьому світі. В більшості демократичних країн захист прав споживачів будується на відповідній нормативно-правовій базі, яка постійно удосконалюється з урахуванням змін соціально-економічної ситуації. Свій вагомий внесок в цю справу внесла свого часу Хартія захисту споживачів, прийнята 25-ю сесією Консультативної Асамблеї Євросоюзу в 1973 р., а також Керівні принципи ООН на захист інтересів споживачів, прийняті Генеральною Асамблеєю ООН 9 квітня 1985 р. Названі документи були покладені в основу адміністративно-правового механізму захисту споживачів в усьому світі. А при ООН утворилася Всесвітня федерація споживчих товариств — Кансюмерз Інтернешнл — міжнародна організація незалежних споживачів із майже 200 країн світу, членом якої із 1997 р. є і Україна. Відповідно до затвердженої Генеральною Асамблеєю ООН резолюції, країни-члени ООН, в тому числі й Україна, зобов'язались проводити активну політику захисту прав споживачів з урахуванням вищезазначених керівних принципів. Законодавство з питань захисту прав споживачів в Україні почало розроблятись лише наприкінці 80-х — початку 90-х років ХХ ст., в умовах, коли у державі були ліквідовані відповідні органи управління, органи відомчого та міжвідомчого контролю у сфері побутового обслуговування населення. Від часу проголошення Україною незалежності у 1991 р. закладаються основні принципи державної політики щодо захисту прав споживачів. Україна першою з країн СНД прийняла Закон «Про захист прав споживачів», чим засвідчила перед усім світом свою повагу до міжнародних засад цивілізованого захисту громадян як споживачів. Зазначений закон було розроблено і прийнято з урахуванням Керівних принципів для захисту інтересів споживачів. З 1994 року Україна є членом Європейської комісії Генерального Директорату XX! V з питань споживчої політики і захисту здоров'я споживачів. При прийнятті Конституції України в 1996 році наша держава ще раз підтвердила незмінний курс, який є спрямованим на державний захист прав споживачів, здійснення контролю за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяння діяльності громадських організацій споживачів, закріпивши це у ст. 42 чинного нині Основного Закону.
|