Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Корпоративна соціальна відповідальнстіь як складова стратегії управління та чинник підвищення конкурентоспроможності організації.
Переваги використання підходів КСВ зумовлені підвищенням ефективності взаємодії із зовнішнім середовищем і синергією внутрішнього потенціалу корпорації, що проявляються, з одного боку, в лояльності клієнтів, довірі партнерів і інвесторів, а з іншого - в раціоналізації бізнес-процесів, ділової активності і розвитку інтелектуального капіталу корпорації. Таблиця 2 Переваги використання КСВ
Питання професійної етики.
Професійна етика — це кодекс правил, що визначає поведінку спеціаліста у службовій обстановці, норм, які відповідають існуючим законам та відомчим нормативним документам, професійним знанням, стосункам у колективі, глибокому усвідомленню моральної відповідальності за виконання професійних обов'язків. Професійна етика, крім того, це прикладна соціально-філософська дисципліна, яка вивчає походження, сутність, специфіку, суспільні функції морально-професійних норм і стосунків, закономірності їх розвитку на різних історичних етапах. Завдання професійної етики в тому, щоб вивчити складний процес віддзеркалення професійних стосунків у моральній свідомості, у морально-професійних нормах, провести чітку межу між морально-професійними явищами і явищами професійної майстерності, вивчити суспільні завдання, цілі професії і їх значущість у соціальному прогресі, саме цим сприяючи їх успішному виконанню. Професійна етика вивчає: o відносини трудових колективів і кожного спеціаліста зокрема до суспільства в цілому, класів, прошарків, їх інтересів; o моральні якості особи спеціаліста, що забезпечують найкраще виконання професійного обов'язку; o специфіку моральних взаємин спеціалістів і людей, що є безпосередніми об'єктами їх діяльності; o взаємовідносини всередині професійних колективів і ті особливі для даної професії моральні норми, які виявляють ці відносини; o професійну діяльність як моральнісну рису особистості; o особливості професійного виховання, його цілі й методи. Обґрунтування морального аспекту взаємовідносин між людьми в процесі праці передбачає: - визначення мети трудової діяльності і її мотивації, - вибір нормативних настанов і засобів реалізації поставлених цілей, - оцінку результатів праці, їх суспільно-морального сенсу. Професійна мораль функціонує не тільки на рівні теоретичних принципів і настанов, але й повсякденних уявлень та у сфері практики поведінки людей у різних видах трудової діяльності. У сучасному суспільстві особисті якості індивіда досить показово виявляються і в його ділових характеристиках, відношенні до праці, рівні професійної придатності. Все це визначає надзвичайну актуальність питань, що становлять зміст професійної етики. Справжній професіоналізм спирається на такі моральні норми як обов'язок, чесність, вимогливість до себе і своїх колег, відповідальність за результати праці та ін. Характер трудової діяльності в постіндустріальному суспільстві об'єктивно диктує не тільки нерозривну єдність професійних і моральних якостей людини, але й передбачає якісно новий рівень реалізації останніх. Проблематика етики професійних груп зводиться до такого кола питань: 1) моральний статус групи; 2) професійно типові ситуації, що вимагають певної позиції; 3) моральні обов'язки і критерії їх виконання, що витікають з етики; 4) моральні кодекси, сформульовані у вигляді зводу моральних цінностей і норм.
|