Передумови появи концепції СВ.

Корпоративна соціальна відповідальність не виникла раптом, вона повільно еволюціонувала в часі та стала частиною щоденного словника лише в останнє десятиріччя, особливо в Північній Америці та Західній Європі.

Дослідники стверджують, що ідея корпоративної соціальної відповідальності набула популярності у 1950-ті роки та з роками поширювалася в міру того, як корпорації ставали масштабнішими й потужнішими.

Додаткову мотивацію до здійснення програм соціальної відповідальності багато організацій отримали завдяки ширшій обізнаності громадськості з екологічними та етичними питаннями, зростанню тиску з боку організованих груп активістів, наприклад, захисників довкілля, феміністського руху, поборникам інтересів споживачів.

Становлення соціальної відповідальності бізнесу в США та Західній Європі у ХХ сторіччі відбувалося в три етапи.

Перший етап – етап зародження корпоративної соціальної відповідальності, що припадає на 60-ті – середину 70-х років, характеризувався розквітом «традиційної» філантропії (благодійності). Концепція соціальної відповідальності бізнесу, сформульована у тих роках передбачала, що комерційні компанії, окрім дотримання законів та якості товарів і послуг, добровільно беруть на себе ще й додаткові зобов’язання перед суспільством, роблять значний внесок у покращення якості життя людей.

Ключовою подією, яка сприяла зародженню корпоративної соціальної відповідальності стало прийняте у 1950-х роках рішення Верховного Суду США, який скасував юридичні обмеження і неписані норми, які до того часу обмежували чи принаймні звужували рамки корпоративної доброчинності та участь компаній у вирішенні соціальних питань. Згодом, вже на початку 1960-х рр., більшість американських компаній почали відчувати тиск, який спонукав їх демонструвати свою відповідальність перед суспільством і створювати власні благодійні фундації та втілювати доброчинні програми. Компанії почали надавали грошову чи матеріально-речову допомогу незахищеним прошаркам населення, керуючись настроями чи симпатіями свого керівництва. Ділова та соціальна активність у той час були максимально розмежованими.

Другий етап у формуванні корпоративної соціальної відповідальності – етап становлення стратегічної філантропії припадає на середину 70-х – початок 80-х років. Причиною виникнення нової віхи в розвитку корпоративної соціальної відповідальності дослідниками вказується ситуація в компанії Exxon Valdez, що винила з витоком нафти у 1989 році. Тоді філантропічна діяльність компанії опинилася під сумнівом.

Третій етап у розвитку корпоративної соціальної відповідальності - розвиток концепції соціальних інвестицій розпочався з кінця 80-х років. Відправною точкою появи нового етапу корпоративної соціальної відповідальності Крейг Сміт вважає появу та поширення в 1990-х рр. підходів, які, зокрема, використовувала АТ@Т і в яких по-новому вбачалася роль корпоративних доброчинних фундацій та їх зв’язок з основною діяльністю компанії. Суть новації полягала в тому, що не тільки філантропічні ініціативи фундації повинні сприяти досягненню бізнес-цілей, але й комерційні підрозділи, в свою чергу, мають підтримувати такі ресурси, як маркетингові знання, технічна допомога, залучення працівників до волонтерської роботи.

Дослідники Девід Гес, Ніколас Роговскі та Томас В.Дафні вважають, що ще однією рушійною силою переходу до нової віхи корпоративної соціальної відповідальності бізнесу став новий фактор «морального тиску» – коли покупці, інвестори та працівники, роблячи свій вибір, почали надавати особливої ваги моральності компанії. Вони наводять кілька прикладів ринкової моральності: «інвестори обирають соціально активні інвестиційні фонди, працівники прагнуть працювати в соціально відповідальних організаціях, а покупці бойкотують компанію Shell Oil, оскільки та вирішила затопити одну зі своїх морських нафтових вишок».

Фактично починаючи з кінця 1980-х років комерційний, громадський та державний сектори почали разом вирішувати актуальні соціально значимі проблеми місцевих громад, а компанії, маючи за пріоритет свою бізнес-вигоду, водночас враховують інтереси всіх партнерів.

Питання іспит

1. Історія розвитку соціальної відповідальності.

2..Суть та значення соціальної відповідальності, як чинника стійкого розвитку. Внутрішнє і зовнішнє середовище СВ.

3. Концепція менеджменту заінтересованих сторін. Матриця заінтересованих сторін СВ.

4. Міжнародні стандарти звітності зі сталого розвитку (GRI — Global Reporting Initiative / Глобальна ініціатива зі звітності). Особливості соціальної звітності компаній в Україні.

5. Моделі корпоративної соціальної відповідальності (американська, європейська, японська тощо).

6. Проект міжнародного стандарту з соціальної відповідальності ISO 26000.

7. Напрямки розвитку СВ в Україні.

8. Українська модель СВ.

9. Гідна праця як предмет КСВ.

10. Етична поведінка компаній щодо контрагентів по бізнесу. Відповідальне управління ланцюгом постачання.

11. Суть та значення відповідального ставлення організацій до довкілля.

12. Відповідальне ставлення до інвесторів та дотримання принципів корпоративного управління.

13. Питання професійної етики.

14. Міжнародний і український досвід впровадження принципів екологічної відповідальності.

15. Впровадження СВ у практики і процедури компанії. Можливі загрози та шляхи мінімізації ризиків СВ. Організація діяльності з СВ.

16. Соціальний діалог і КСВ.

17. Якість продукції (стандарт ISO 9000).

18. Переваги корпоративної соціальної відповідальності.

19. Відповідальне споживання. Культура споживання та його вплив на розвиток КСВ.

20. Принципи добросовісної конкуренції.

21. Вітчизняний досвід становлення СВ.

22. Програми з контролю забруднення та захисту довкілля, збереження природних ресурсів, дотримання екологічних стандартів тощо.

23. Міжнародний досвід державного регулювання СВ.

24. Формування складової корпоративної соціальної відповідальності у відносинах з споживачами

25. Історичні аспекти залучення і розвитку громад: від патронату до соціальних інвестицій.

26. Консультації з заінтересованими сторонами на різних етапах розробки та впровадження стратегії з КСВ та механізм зворотного зв’язку з ними.

27. Формування відносин роботодавців із працівниками на засадах соціальної відповідальності

28. Середовище соціальної відповідальності в України.

29. Моделі аналізу заінтересованих сторін.

30. Міжнародні документи щодо навколишнього середовища (Цілі розвитку тисячоліття, Декларація Ріо-де-Жанейро тощо) та стандарти екологічного менеджменту (серія ISO 14000). Законодавство України про охорону навколишнього середовища.

31. Етичні кодекси.

32. Стандарти МОП і принципи Глобального Договору у сфері праці.

33. Міжнародні ініціативи та законодавство України у сфері захисту прав споживачів.

34. Європейські стандарти у сфері праці. Особливості європейської моделі внутрішньої КСВ.

35. Принципи формування корпоративної інформаційної політики. Побудова системи комунікацій з КСВ.

36. Права людини і трудові практики як предмет КСВ. Міжнародні стандарти прав людини

37. Вплив громади на роботу компаній та відповідальність компаній перед населенням.

38. Ресурси в сфері соціальної звітності.

39. Превентивний підхід до вирішення екологічних проблем.

40. Співпраця бізнес-структур з неурядовими організаціями.

41. Соціальна політика держави та її вплив на формування програм соціальної відповідальності.

42. Європейська модель СВ

43. Структурні підрозділи та Комітети компаній у сфері СВ.

44. Корпоративна соціальна відповідальнстіь як складова стратегії управління та чинник підвищення конкурентоспроможності організації.

45. Питання професійної етики.

46. Американська модель СВ

47. Міжнародний і український досвід впровадження принципів екологічної відповідальності.

48. Суб’єкти моніторингу соціальної відповідальності. Процедури та інформаційне забезпечення моніторингу.

49. Японська модель СВС

50. Методи та процедури оцінювання ефективності програм КСВ. Соціальний аудит.

51. Розвиток партнерств з місцевою владою та громадою.

52. Корпоративні соціальні звіти: сутність, завдання і структура.

53. Відповідальні закупівлі

54. Споживчі рухи та їх вплив на діяльність компаній

55. Стандарти не фінансової звітності.

56. Моніторинг ефективності діяльності з організації КСВ. Рейтинги КСВ.

57. Історичні аспекти соціальної відповідальності.

58. Методи співпраці бізнесу з неурядовими організаціями при формуванні СВ

59. Види соціальних звітів

60. Суть моніторингу корпоративної соціальної відповідальності.

61. Участь компаній у життєдіяльності громад.

62. Соціально відповідальний маркетинг.

63. Роль Стейкхолдерів в діяльності компанії

64. Програми відповідального відношення до персоналу

65. Меценатство та спонсорство компаній

66. Передумови появи концепції СВ