Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






МЕТОДИКАВИКОРИСТАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ






Краєзнавча робота проводиться на уроках, факультативних заняттях, у позакласній і позашкільній роботі. Краєзнавство стало важливим засобом підвищення якості занять, воно сприяє формуванню в учнів наукового світогляду, вихованню моральності. Основні особливості шкільного краєзнавства на сучасному етапі –висока ідейність, суспільно корисна спрямованість, його пошуково-дослідницький характер. Залучення краєзнавчого матеріалу на уроках історії служить вирішенню загальних задач навчання і виховання учнів, що стоять перед школою на сучасному етапі. Методист-історик О. І. Стражев справедливо стверджував, що без краєзнавчої роботи не можна поставити по-справжньому викладання

історії. Підготовка учнів до життя, виховання у них добросовісного ставлення до праці – головна задача школи. Важливу роль у виконанні цієї задачі відіграє краєзнавство. Курс історії дозволяє систематично знайомити учнів з трудовими подвигами земляків. Знання свого краю, його минулого й сучасного необхідне для безпосередньої трудової участі в його перетворенні. Краєзнавство відкриває широкі можливості для самостійної діяльності учнів, для пошуку, дослідження і навіть невеликого відкриття. Це пробуджує у школярів глибокий інтерес до історії краю, країни, викликає тягу до знань. Багатогранна позаурочна історико-краєзнавча робота та її тісний зв'язок з навчальним процесом створюють умови для широкого застосування знань та вмінь, отриманих від учнів у клубах, на екскурсіях, у походах та експедиціях, під час вивчення нового програмового матеріалу, а також для встановлення міжкурсових і міжпредметних зв'язків. Велике значення краєзнавчої роботи полягає у вихованні патріотизму. Місцевий матеріал дуже важливий при встановленні зв'язку історичного

минулого з сучасністю, у процесі пізнання проблем суспільних відносин, у розкритті понять про народ, про спосіб життя, у вивченні науки, техніки, економіки, культури. Краєзнавство створює сприятливі умови для застосування у: навчальній роботі різноманітних елементів пошуку й дослідження, широкого використання місцевих джерел. Краєзнавчий матеріал володіє поліфункціональністю, поєднуючи у собі навчальні, виховні та розвивальні функції. Краєзнавча робота педагогічно дуже багатогранна. Водночас вона може мати дослідницький і прикладний, суспільно корисний та освітньо-виховний характер. Краєзнавство багатогранне за своїм змістом; оскільки у ньому поєднуються історія, географія, природа та етнографія, фольклор і топоніміка та ін. Шкільному краєзнавству в усіх його ланках необхідна більш глибока наукова основа. Практика переконує втому, що краєзнавча робота дає найбільший педагогічний ефект тоді, коли вчитель не обмежується передачею готових відомостей, а організовує учнів на самостійний пошук краєзнавчих знань, заохочуючи застосування ними цих знань під час вивчення курсу вітчизняної історії. Повинен бути тісний зв'язок із навчанням, позакласною і позашкільною історико-краєзнавчою роботою. У шкільному краєзнавстві дуже важливе значення має взаємозв'язок теоретичної і практичної роботи учнів. Спочатку школярів необхідно озброїти певними знаннями з історії краю, навчити їх елементарних умінь і навичок краєзнавчої роботи, тількипісля цього можна приступати до виконання конкретних практичних задач. Важливою є проблема кількісного та якісного відбору краєзнавчого матеріалу і співвідношення останнього з матеріалом з історії країни. Включення краєзнавчого матеріалу до шкільного курсу історії вимагає



наукового визначення принципів його відбору. Найважчими видами краєзнавчої роботи в умовах сучасної школи є відбір, наукова оцінка, систематизація й методична обробка даного матеріалу. Труднощі пов'язані перш за все з тим, що майже в усіх областях, краях дотепер не видані посібники для вчителів з історії краю та методики використання місцевого матеріалу на уроках історії. У ряді місць відсутні краєзнавчі навчальні посібники для учнів. Природно, що за цих умов якість збору місцевого матеріалу, його відбір, систематизація й методика використання у навчально-виховній роботі цілком залежать від вчителя. Для навчально-виховної мети слід відбирати такі факти з місцевої історії, які в науковому плані достовірні, допомагають правильному розумінню закономірностей розвитку історичного процесу, мають важливе освітнє та виховне значення, є типовими для краю, відображають умови його розвитку, що історично склалися, впливають не тільки на свідомість, але й на відчуття учнів, пробуджують у них інтерес і любов до історії краю і країни. Особливо важливе виховне значення має матеріал про трудові подвиги земляків, їхнє ставлення до праці. Необхідно також збирати матеріал, який показує міжнародні зв'язки краю. Велике пізнавальне і виховне значення має матеріал, що розкриває перспективи розвитку краю, міста, села. Тут важливо підібрати факти, цифри, ілюструючи минуле, сьогодення і майбутнє краю. Важливим є встановлення синхронності подій з історії України з історією краю. Доцільно пропонувати спеціальні завдання на порівняння рівня розвитку окремих галузей народного господарства краю, добробуту трудящих, розвитку краєзнавчих об'єктів та ін. Краєзнавчий матеріал має ефект у навчально-виховному процесі тоді, коли він: а) є не тільки засобом ілюстрації й конкретизації загальноісторичних подій та явищ, але й джерелом отримання нових знань, розширення наукового кругозору учнів; б) зручний для порівняння, зіставлення із загальнодержавним; в) тісно пов'язаний із загальноісторичними подіями і розкриває специфічні особливості розвитку краю. Краєзнавчий матеріал за значенням умовно можна розділити на дві групи: матеріал суто місцевого значення, пов'язаний з подіями загальносоюзного характеру; матеріал, що виходить за межі краю та набуває загальнодержавного значення. Краєзнавчий матеріал дозволяє будувати пояснення методом індукції і дедукції, тобто йдучи від часткового до загального, коли на місцевому, знайомому учням матеріалі, розкривається зміст наукових положень, і, навпаки – від загального переходити до розгляду часткового, місцевого. Виходячи зі змісту та значущості краєзнавчого матеріалу, вчитель вибирає час його викладу. На сьогодні дедуктивний метод викладу краєзнавчого матеріалу на уроках переважає.



 

 



mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2021 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал