Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Глобалізація міжнародного фінансового ринку






Під фінансовою глобалізацією розуміють процес відриву глобальної фінансової системи від продуктивної економіки, формування глобального фінансового ринку на основі розмивання меж національних валютних систем, дерегуляції та інформатизації фінансової діяльності, переливання фінансових потоків у фіктивний спекулятивний капітал та утворення ринку вторинних цінних паперів, втрати «представницької» функції грошей і перетворення їх у відособлений товар.

Глобалізація міжнародного фінансового ринку розширює можливості фінансових спекулянтів щодо штучного створення світових кризових шоків. Тому всі світові фінансові ринки повинні бути глобальними. Глобальними повинні бути податкові збори на зарубіжні валютні угоди, спекулятивні інвестиційні фонди. Якщо ж капіталісти всіх країн зможуть діяти в офшорних зонах поза звітністю, то національна економіка буде під постійною загрозою.

Відміна режиму фіксованих валютних курсів стимулює експансію іноземного капіталу на національних фінансових ринках. Усе це дозволяє спекулювати на зміні курсів валют. Зняття контролю над валютними операціями зробило офшорні банки привабливими для відмивання «брудних» грошей. На цьому втрачають національні економіки. Міжнародна фінансова система, на думку Дж. Сороса, губить здатність до підтримки стійкості, що створює загрозу краху всієї світової цивілізації.

 

Сьогодні у більшості країн видатки держави перекривають надходження. Це розглядається як надання кредиту економіці. Пріоритет бюджету призводив би, навпаки, до вилучення засобів із економіки.

Стихійні сили світового фінансового ринку, в умовах швидкої лібералізації породжують явище неформальної інституціоналізації. Як результат останньої – поширення корупції та організованої злочинності. Чим слабший уряд, тим сильнішими стають ці та інші негативні явища в суспільстві. Лише дієздатна й добре організована держава змусить індивідуальні та групові інтереси підпорядковуватися чинному законодавству.

 

Але процес глобалізації йде далі. На основі всесвітнього (глобального) кіберпростору вже утворилось ігрове поле нової електронної комерції. Як результат – зменшуються трансакційні витрати, з'являється можливість працювати зі споживачем напряму – в інтерактивному режимі. Фактори простору і часу перестають мати будь-яке значення в комерції.

У віртуальному світі практично одночасно доступна вся світова торгівля (емпіричний маркетинг). Електронна комерція ліквідує простір. Нова економіка – web-практика, web-технології – це переворот й на оптових фінансових ринках. На нинішньому глобальному електронному фінансовому ринку операції можуть здійснюватись в будь-якій валюті негайно, без посередництва банків.

Застосування Інтернету дозволило країнам забезпечити глибший рівень економічної інтеграції. Фінансові ринки використовують електронні можливості для «перекачування» 1, 5 трлн. дол. щоденно. При цьому безперечну вигоду глобалізація приносить тим країнам, які в стані вилучати прибуток із світових комунікаційних технологій. Найбільш «під'єднані» до Інтернету країни – США, Канада, держави Скандинавії – найбільше виграють, від економічної інтеграції. Приблизно 70 % добробуту, отриманого внаслідок лібералізації торгівлі (відміна тарифів і національного контролю з метою створити «вільний» ринок товарів, послуг і фінансів), набувають багаті країни Півночі, а решта залишається на частку Латинської Америки, Китаю і «високоприбуткових» країн Східної Азії.

 

Україні для запобігання впливу міжнародних фінансових організацій, зниження фінансової залежності потрібно, насамперед, розробити довгострокове стратегічне управління державним зовнішнім боргом, навчитись обслуговувати цей борг, здійснити адміністративні заходи щодо припинення відтоку капіталів з країни. Йдеться, насамперед, про контроль над експортними цінами, повернення валютної виручки бартером у зовнішній торгівлі, жорсткі митні процедури посилення боротьби з контрабандою, розрахунками через офшорні зони.

Фіскальна та монетарна політика мають бути підпорядковані політиці розвитку, а не навпаки. Бо навпаки – це шлях до валютної кризи.

Валютна криза виникає в основному в результаті спекулятивних атак. Уряди держав при цьому повинні або змиритись із знеціненням своєї валюти, або підвищити облікову ставку, використати валютні резерви.

У цілому ж у глобалізації фінансового ринку зацікавлені, насамперед, багаті країни. Сьогодні їх капітал протягом декількох годин перетинає кордони інших країн у вигляді прямих інвестицій, коротко- і довготермінових кредитів, товарів і послуг.


Заняття № 4


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал