Платіжний баланс

Платіжний баланс (ПБ, balance of payments) представляє кількісне та якісне відображення масштабів структури та характеру взаємовідносин країни із зовнішнім світом. Платіжний баланс – це статистичний систематизований запис усіх економічних угод чи зобов'язань між резидентами певної країни та резидентами інших країн світу, які здійснюються протягом певного періоду (року, кварталу, місяця).

Платіжний баланс складають у національній або в іноземній валюті. Для складання платіжного балансу використовують метод подвійного бухгалтерського запису, згідно з яким кожна ділова операція має два записи. Один із них реєструється як кредит із додатним знаком, інший – як дебет із від'ємним знаком. Платіжний баланс як сума дебету і кредиту дорівнює нулю.

Дебет (debet) – це приплив вартостей з-за кордону, за які має платити резидент певної країни за кордон; він формується за рахунок імпорту, закордонних інвестицій, репатріації прибутків, отриманих від іноземних інвестицій у певній країні, грошових коштів, які розміщені за кордоном резидентами певної країни, кредитів, що надані нерезидентами, а також за рахунок коштів, що йдуть на погашення кредитів за кордон.

У дебеті відображається відплив іноземної валюти з країни, витрати, платежі, тому цифри, що зараховуються у ньому, супроводжуються знаком «мінус» (-).

Кредит (credit) – це відплив за кордон вартостей, за які має надійти зустрічний платіж від нерезидентів; він формується за рахунок експорту товарів та послуг, іноземних інвестицій в економіку певної країни, грошових коштів, які розміщені на рахунках у банках певної країни нерезидентами, а також різноманітних кредитів, наданих країні з-за кордону.

У кредиті відображається надходження іноземної валюти до країни, доходи, тому цифри, що зараховуються у нього, або мають знак «плюс» (+), або не мають ніякого знаку.

У платіжному балансі країни також враховуються зовнішньоекономічні операції, які не супроводжуються зустрічним потоком цінностей, а є просто одностороннім безкоштовним переданням товарів, списанням боргів чи наданням неоплатних послуг. Такі операції називають односторонніми переказами. У цьому разі автоматично буде зроблено лише один запис, а другий запис, що збалансовує одностороннє надходження або відплив цінностей, робиться у спеціальній статті «Перекази».

Частиною платіжного балансу є торгівельний баланс. Торговельний баланс – це різниця між експортом та імпортом товарів. Якщо в довготерміновому періоді країна має пасивний торговельний баланс, то це свідчить про низьку конкурентоспроможність її товарів на світових ринках.

Частиною платіжного балансу є поточний рахунок. Активне сальдо поточного рахунку означає, що країна є нетто-кредитором відносно інших країн. І навпаки, пасивне сальдо поточного рахунку свідчить, що країна є боржником.

Стан платіжного балансу країни є фундаментальним показником того, чи може країна здійснювати монетарну та фіскальну політику для досягнення економічної стабільності та проводити торговельні переговори для лібералізації торгівлі.

Заняття № 5