Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Скошування основний чинник регулювання структурно-функціональної організації газонного травостою.
Скошування є одним із найсуттєвіших чинників регулювання структурно-функціональної організації будь-якого рослинного угруповання. Цей технологічних захід досить помітно впливає на структуру дернових покриттів, зокрема на їх видовий склад, густоту травостою та стійкість до навантажень. Невідповідність існуючого режиму скошування з загальними нормами агротехнічного догляду власне і спричиняють перетворення газонних покриттів (високоестетичних покриттів) у дернові покриття низької якості. Дослідження реакції рослин на процес викошування було детально досліджено та вивчено на сіножатях. Доведено, що при цьому відбувається прискорення росту листків злакових видів, збільшується кущіння, розвиток молодих коренів та галуження. В той же час, це призводить до зниження життєвості рослин, до зсуву в часі проходження фенологічних фаз. На відміну від сільськогосподарських угідь, де цінним є відчужена маса, її кількість та якість, для газонних покриттів важливим є те, що залишається після скошування. Дослідженнями встановлено, що при систематичному скошування травостою (один раз на 7–10 днів) на висоті 2-3 см відбувається поступове зникнення з травостою крупностеблових та крупнолистяних видів газоноутворюючих трав, що були у складі висіяної травосуміші. При цьому поступово збільшується участь тонкостеблових та вузьколисткових видів, які з часом займають домінуюче положення. На основі польових досліджень та узагальнених літературних даних О.О, Лаптєвим було розроблено оптимальні рівні скошування газоноутворюючих трав. Частота скошування повинна встановлюватись відповідно до видового складу травостою та типу покриття за своїм функціональним призначенням. Систематичне скошування травостою сприяє більш швидкому відростанню рослин, порівняно з нечастими низькими скошуваннями, при яких відбувається видалення більшої частини асимілюючих органів рослин. Дослідженнями дніпропетровських вчених було показано, що режим викошування, завдяки видаленню частини відмерлої площі листків, призводить до звуження листкової пластинки, до збільшення загальної облисненості пагонів, сприяє активізації омолодження листкової поверхні. Це сприяє підвищенню загальної декоративності покриття, його вирівняності та життєвості. Також існує значна кількість відомостей проте, що у процесі скошування разом з видаленими частинами листків, відбувається винесення з травостою накопичених у них речовин. Особливо вадливим це є в умовах густонаселених міст, де автомобільне перевантаження доріг, забруднення атмосфери різноманітними хімічними викидами, призводить до значного накопичення в газоноутворюючих травах важких металів тощо. Наявність цих речовин в рослинному організмі призводить до зниження ростових процесів, зменшення рівня обміну речовин, зниженню фотосинтетичного процесу, що, відповідно, негативно впливає на якість та життєвість культурфітоценозів. Механічне видалення цих речовин не лиш сприяє підтриманню життєвості дернового покриття, а й зменшує рівень вказаних речовин у міському середовищі. 5. Внесення добрив та гербіцидів. Зважаючи на економічну ситуацію в Україні, проведення підживлення газонних травостоїв. а також обробка їх гербіцидами для знищення бур'янових видів рослин, не проводилась вже років 15. Проте ця процедура є важливою та суттєвою протягом всього часу існування газонного культурфітоценозу. Ранньовесняне підживлення травостою сприяє збільшенню густоти пагонів, укріпленню кореневої системи, впливає на стійкість травостою до посухи та хвороб. Окрім того, внесення мінеральних речовин збільшує інтенсивність забарачення травостою, формуванню ним насиченого зеленого кольору. Все це сприяє не лише збільшенню загальної декоративності газонного покриття, а й збільшує тривалість життя та експлуатації культурфітоценозу у належному функціональному стані. Внесення певних добрив восени сприяє підсиленню загального розвитку травостою, стимулює розвиток бічних пагонів, укріпленню кореневої системи. Особливо важливим є підживлення травостою, що, сильно постраждав від літньої посухи. Проведення таких заходів забезпечує травостою нормальне перезимовування, вихід з під снігу в нормальному стані та швидке набирання забарвлення та густоти в ранньовесняний період для забезпечення належного декоративного рівня.
|