Старіння дернини та інші фактори які впливають на якість газонного покриття в екстремальних умовах

З часом, розвиваючись за певних екологічних умов, газонний травостій формує на поверхні ґрунту шар дернової повсті, який, постійно збільшуючись та ущільнюючись, призводить до зниження рівня проникності повітря до кореневої системи травостою. Зниження рівня аерації ґрунту призводить до зменшення життєвості видів та передчасного старіння дернового покриття. В утворенні повсті приймають активну участь відмерлі рештки рослин, листки, пагони, накопичене сміття тощо. Роль накопичених відмерлих частин рослин на поверхні фунту є настільки великою, що здатна навіть призводити до зміни рослинних угруповань на певній території. Процес скошування в деякій мірі запобігає цьому, проте існуючий режим проведення даного виду робіт, зводить його вплив на мінімум.

Ефективним способом боротьби зі старінням та зношуванням дернового покриття є проведення аераційних робіт. До переліку цього виду робіт входить прочісування дернини легкими та важкими граблями, легке підмітання поверхні газону, скарифікація (пошкрябування) ґрунтового шару, проколювання дернини для збільшення проникнення повітря до ризосфери культурфітоценозу.

Прочісування дернового покриття рекомендується проводити у ранньовесняний період. Це сприяє видаленню з поверхня покриття сміття, залишків відмерлих частин рослин, порушує моховий покрив, сприяє поверхневому рихленню дерну та порушенню повістевого шару. Проколювання поверхні дерну сприяє знищенню грунтової кірочки, сприяє загальній аерації, особливо на молодих газонних покриттях.

Найбільш радикальним та ефективним методом відновлення та омолоджування дернового покриття є його глибока аерація. Це проколювання поверхні культурфітоценозу на глибину 8-10 см порожнистими трубками. При цьому разом з трубкою на поверхню дерну виймається частина грунту, яка потім прибирається з покриття. За рахунок подальшого розростання кореневих систем рослин в різні боки та заповнення ними утворених порожнин відбувається загальне розпушування ґрунту в кореневмісному шарі, розростанню рослин та формуванню цими нових пагонів, що збільшує загальне проективне покриття травостою та, відповідно, декоративність та життєвість культурфітоценозу.

7. Реакція рослинних угруповань дернових покриттів на рівень загазованості повітря. Дернові покриття в міських конгломерацій формуються та розвиваються за умови сильного забруднення повітряного басейну, викликаного промисловими та автомобільними викидами. Збільшення загальної кількості авто, низька пропускна здатність міських вулиць та автострад призводить до збільшення рівня загазованості повітря, що перевищує допустимі показник в десятки разів. За таких умов здатними до існування виявляється лише незначна кількість видів рослин. Дослідженнями доведено, що найбільш стійкими видами за таких умов є Elytrigia repem, Poa angastifotia, P. pratensis, Festuca rubra. Однією з пристосувальних ознак рослин до умов забруднення довкілля є набуття ними ксероморфних ознак. Використання видів газоноутворюючих трав в умовах забруднених територій є актуальним та ефективним, оскільки більша частина з них здатна до активного поглинання з довкілля значної кількості шкідливих речовин. Акумуляція останніх у органах рослин дає змогу, при дотримання нормального режиму скошування, видаляти частину цих речовин з території урбоекосистеми разом з відчуженою масою.

Механічне порушення грунтового покриву. Інтенсивність проведення будівельних робіт, ремонтних заходів досить часто призводять до порушення певної частини існуючого дернового покриття та, відповідно, до повного чи часткового зниження травостою. На жаль, проведення ремонтних робіт таких ділянок на сьогодні не проводиться, а, тому, на таких ділянка відбувається формування рослинних комплексів рудеральних видів рослин. Це викликає значне зниження загального декоративного вигляду культурфітоценозу, зменшення його експлуатаційних та функціональних властивостей, та, насамперед, сприяє поширенню адвентивних, особливо карантинних видів рослин.