Лексика загального вживання

Реферат

На тему: «Лексика загальновживана і лексика обмеженого вживання»

Підготувала:

Студентка групи ФПШ-23

Демчина Н. І.

Перевірила викладач:

Крохмальна Г. І.

Львів-2015

Зміст

1. Вступ

2. Лексика загального вживання

3. Лексика обмеженого вживання

4. Територіальні та соціальні діалекти у складі лексики обмеженого вживання

Вступ

За сферою використання словниковий склад сучасної української мовиділиться на 2 групи:

1) загальновживана, або загальнонародна, лексика;

2) лексика обмеженого вживання.

До загальновживаної лексики входять слова, використовувані в різних мовних сферах і зрозумілі будь-якому носієві мови незалежно від того, де він живе, професії, способу життя, наприклад: картопля, школа, журнал, море, п'ять, літо, понеділок, тисяча, високий, зелений, низько, радісно тощо. Загальнонародна мова становить основу української мови.

Певні обмеження сфери функціонування виявляють діалектна, спеціальна, жаргонна, арготична лексика. Спеціальна лексика (лексика обмеженого вживання)— це слова і вирази, які вживаються групами людей, об'єднаними професійною спільністю. У ній виділяються два основні шари: терміни і професіоналізми.

Термінами називаються слова, що є спеціальними назвами наукових, технічних, сільськогосподарських, суспільних понять. Сукупність термінів певної галузі науки, виробництва становить її термінологію. Існує, наприклад, термінологія технічна, біологічна, географічна, математична, наприклад, термінологія технічна, біологічна, географічна, математична, філологічна, філософська, хімічна тощо.

Для термінології не властива багатозначність. Якщо ж термін має кілька значень, кожне із значень належить до різних термінологій. Як приклад можна навести значення термінів стопер та стела стопер — 1) машина для буріння свердловин, спрямованих уверх; 2) захисник у футболі та деяких інших спортивних іграх. Стела — 1) вертикальна кам'яна плита чи стовп з рельєфним зображенням чи написом; 2) центральна частина стебла й кореня вищих рослин, у якій міститься провідна система всіх осьових органів.

У межах конкретної галузевої термінології термін в ідеалі має бути однозначним, щоб забезпечити точність передачі наукового поняття. Однак існують випадки порушення цієї вимоги, наприклад: караул — 1) збройна варта, сторожа; 2) збройний підрозділ для охорони військових об'єктів або для віддання військових почестей; 3) несення охорони; 4) місце, де розташована варта, сторожа. Репертуар — 1) сукупність творів, які виконуються в театрі за певний час; 2) ролі, в яких виступає актор; 3) добір музичних, літературних творів тощо, з якими виступають актор, співак, музикант, читець. Контроль — 1) перевірка, облік, спостереження за чим-небудь; 2) установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або відповідальної особи, звітність тощо; 3) заключна функція управління.

Наявність багатозначних термінів у межах однієї наукової галузі є виявом невпорядкованості конкретної термінології.

Лексика загального вживання

· Характеристика лексики загального вживання

Найважливішою частиною словника української мови у всьому його різноманітті є загальновживана лексика. Це то лексичне ядро, якого немислимий мову, неможливо спілкування, її становлять слова, які є висловлюваннями найнеобхідніших життєво важливих понять.

Загальнонародна лексика – кістяк загальнонаціонального літературного словника, найбільш необхідніший лексичний матеріал висловлення думки українською, той фонд, з урахуванням що його першу чергу відбувається подальше удосконалювання принципів і збагачення лексики. Переважна більшість слів, які входять у неї стійкі у своєму вживанні і переважають у всіх стилях мови.

До загальновживаної лексики входять слова, використовувані в різних мовних сферах і зрозумілі будь-якому носієві мови незалежно від того, де він живе, професії, способу життя, наприклад: картопля, школа, журнал, море, п'ять, літо, понеділок, тисяча, високий, зелений, низько, радісно тощо. Загальнонародна мова становить основу української мови.

У складі лексики української є слова, які відомі та зрозумілі всіма, можуть бути вжиті як і усній, і у письмовій мові. Наприклад: вода, земля, ліс, хліб, йти, є, їсти, зима, яскравий, працювати, читати, журнал, дівчина, слово, голова та інші. Серед цих слів виділяються слова стилістично нейтральні, тобто, такі слова, які однаково можна почути й у науковій доповіді, й у повсякденній розмові, які можна прочитати й в діловому документі, й у дружньому листі. Таких слів в українській мові переважна більшість. Їх можна назвати також загальновживаними у сенсі слова.

Крім стилістично нейтральних слів в загальновживаній лексиці виділяються також слова, що потенційно можуть вживатися усіма, але вже у разі. Так, слова водиця, простак, журнальчик, вусатий, дворик, слівце та інших, на відміну слів стилістично нейтральних, мають експресією, або емоційно вирізняються. Відтінки емоційної забарвленості створюються різними зменшувально-пестливими суфіксами, а експресивність передається особливою зображальністю слів мови (простак, вусатий, водій, спритник). Застосовуючи таке слово, можна зрозуміти, що провіщає твоє висловлювання - позитивне чи негативне ставлення до предмета, явища. Ці слова зустрічаються у науковій доповіді, в діловому документі. Вживання експрессивно-емоційних слів обмежена певними стилями мови: частіше їх використовують в розмовному стилі, нерідко – в публіцистичному.

Проте, вищесказане значить, що загальновживана лексика становить замкнуту групу слів, не піддатливу ніяким впливам.

З іншого боку, деякі загальновживані слова з часом можуть виходити із загального обороту, звужувати сферу свого вживання.

· Основні тематичні групи загальнонародної лексики

Загальновживана (або загальнонародна) лексика включає в себе лексику як власне українську, так і загальновідому запозичену.

Основними тематичними групами цієї лексики є:

- спорідненості людей (батько, мати, дід, бабуся, внук, тесть, свекруха)

- частин тіла (голова, вухо, груди, зуби, рука, серце, ребро)

- свійських і широко відомих диких тварин (кінь, корова, вовк, лисиця, ворона, ластівка, чайка, карась, щука)

- культурних і широко відомих диких рослин (яблуня, слива, жито, мак, картопля, граб, калина, суниці, полин)

- пов’язані з харчуванням (хліб, сіль, молоко, їсти, пити)

- будівель, господарських предметів та домашнього начиння (будинок, двері, поріг, віник, граблі, відро, миска)

- одягу і взуття (сорочка, шапка, черевики)

- почуттів (радість, щастя, жаль)

- різних дій (сидіти, мити, сіяти, хотіти, могти)

- кольору, смаку, розміру, інших якостей (зелений, блідий, солоний, кислий, великий, добрий чистий)

- відомих явищ культури і мистецтва (музика, кіно, книга, картина, олівець)

- числових понять (один, два, тридцятий)

- вказівних й службових слів (я, ти, він, від, над, при, і, та, тому що) та ін.