Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Водний режим та його регулювання. 3. Загальні вимоги культурних рослин до факторів зовнішнього середовища
Закони землеробства 3. Загальні вимоги культурних рослин до факторів зовнішнього середовища 3.1 Тепловий режим і методи його регулювання у різних грунтово- кліматичних зонах 3.2 Вплив світла на ріст і розвиток с/г культур і якість врожаю 3.3 Роль повітряного та поживного режимів у житті рослин. Принципи їх регулювання в землеробстві Водний режим та його регулювання Література: 1.Основи сільського господарства / за ред. Б.М.Польського.-К.: Вища школа, 1991.с.37-74. 2.Основи землеробства і тваринництва / П.Д.Клименко, О.І.Клименко, В.П.Федорів, -К.: Вища школа, 1991.с.62-123 3.Землеробство / за ред. С.С.Рубіна.-К.: Вища школа, 1980.с.18-43 4.Технології виробництва сільськогосподарської продукції: Навчальний посібник / Ярош Ю.М., Трусов Б.А. – К.: Український Центр духовної культури, 2005, с. 3 – 37. 1. Поняття про систему землеробства та її основні ланки
Система землеробства-це комплекс агротехнічних, організаційно-господарських і меліоративних заходів, які забезпечують найбільш раціональне використання с/г угідь та вирощування високих урожаїв різних культур при найменших затратах праці і коштів на одиницю продукції. Система землеробства є важливою складовою частиною ведення сільського господарства. Науково-обгрунтована система сільського господарства передбачає такі основні ланки: 1.Раціональну структуру земельних угідь і посівних площ. У структурі посівних площ основна роль має належати найбільш урожайних культурам і сортам в конкретних умовах. 2.Систему польових, кормових і спеціальних сівозмін, сіножатей і пасовищ, що відповідають завданням інтенсифікації та спеціалізації землеробства і тваринництва. 3.Систему обробітку ґрунту відповідно до ґрунтового-кліматичних умов, біологічних особливостей вирощування культур і забур’яненості полів. 4. Використання для сівби високоякісного сортового насіння кращих районованих сортів і гібридів. 5. Систему застосування органічних, мінеральних, і бактеріальних добрив, що відповідає вимогам вирощування культур у певних грунтово – кліматичних зонах. 6. Застосування агротехнічних і хімічних засобів для захисту рослин від бур’янів, шкідників і хвороб. 7. Агротехнічні засоби боротьби з водною і вітровою ерозією ґрунту. 8. Насадження полезахисних смуг, заліснених ярів, водойм, крутих схилів, пісків. 9. Меліоративні заходи: зрошення в посушливих районах, осушення, заболочених земель, гіпсування та вапнування ґрунтів. 10. Комплексну механізацію всіх технологічних процесів в землеробстві. Системи землеробства розвивались у певній історичній послідовності і нерозривно пов’язані з розвитком продуктивних сил суспільства, особливо промислового виробництва і науково-технічного прогресу. Вони відображають етапи розвитку землеробства. За ступенем інтенсивності всі системи поділяються на примітивні, екстенсивні та інтенсивні. Примітивні системи землеробства - існували на перших етапах розвитку землеробства. Родючість ґрунту відновлювалася внаслідок природних процесів під впливом лучної та лісової рослинності. Екстенсивні системи землеробства - характеризуються тим, що всі орнопридатні землі або більшість з них перетворено на орні, значну частину з яких відведено під пар. У посівах переважають зернові культури, а високопродуктивних кормових і технічних культур не має зовсім або займають незначні площі. Родючість ґрунту відновлюється під впливом природних факторів. Інтенсивні системи землеробства - передбачають насичення сівозмін найбільш урожайними зерновими, зернобобовими, технічними та кормовими культурами. Структуру посівних площ встановлюють залежно від спеціалізації господарства і природно-економічних зон. При інтенсивних системах землеробства родючість ґрунту підвищується внесенням органічних і мінеральних добрив, високоякісним обробітком ґрунту, застосування хімічних та інших засобів боротьби з бур’янами, хворобами і шкідниками сільськогосподарських культур, здійснення меліоративних заходів, механізацією землеробства.
|