Господарсько-правова відповідальність: поняття, ознаки, підстави, функції.

Відповідно до ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

- потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

- сплата штрафних санкцій за порушення зобов’язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов’язань у натурі;

- у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Господарсько-правова відповідальність — це економічні за змістом і юридичні за формою методи впливу на економічні інтереси суб'єкта господарювання — правопорушника.

Основні ознаки господарсько-правової відповідальності:

1) така відповідальність є реакцією на протиправну поведінку суб'єкта господарювання, яка може виражатися у конкретному факті (недостача поставленої продукції) або в тако­му, що визнається законом негативним, загальному результа­ті господарської діяльності (порушення ліцензійних умов, пе­ревищення лімітів природокористування);

2) ця відповідальність полягає у зменшенні благ суб'єкт господарювання, однак вона спрямована не на саму особу суб'єкта господарювання, а на його майнову базу (безпосе­редньо чи в кінцевому рахунку);

3) передбачається юридичне — в законі та/або договорі;

4) забезпечується державним примусом, який проявляєть­ся по-різному: явно (винесення арбітражним судом рішення про стягнення з порушника договірних зобов'язань неустой­ки) або приховано (відмова кредитора прийняти та оплатити продукцію неналежного асортименту);

5) застосовується як за принципом вини (відшкодування збитків, сплата неустойки), так і безвідносно щодо її наяв­ності (господарсько-правова конфіскація, господарсько-адміністративний штраф, оперативно-господарські санкції, пла­ново-госпрозрахункові санкції, господарсько-організаційні санкції).