Штрафні санкції як форма господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Суб’єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 ГК України.Законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності)

товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0, 1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов’язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов’язань, визначається відповідним суб’єктом господарювання — господарською організацією.

Статтєю 232 ГК України передбачений порядок застосування штрафних санкцій. Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов’язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли:

- допускається стягнення тільки штрафних санкцій;

- збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції;

- за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

За грошовим зобов’язанням боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора.Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Неустойка — це визначена законом або договором грошо­ва сума, яку боржник сплачує кредитору у разі невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Позитивними рисами неустойки є: швидкість (скорочений строк позовної давності — шість місяців) та зручність засто­сування (необхідно довести два елементи складу правопору­шення — протиправну поведінку та вину порушника). Але ця форма господарсько-правової відповідальності має обмежену сферу застосування — лише договірні відносини.

Види неустойки:

— за юридичними підставами: законна (передбачається в законі), договірна (передбачається в договорі), законно-дого­вірна (передбачається в законі й розмір її коригується договором в межах, не заборонених законом);

— за співвідношенням стягнення неустойки та відшкоду­вання збитків: залікова (стягується неустойка, а збитки— в частині, не покритій неустойкою); альтернативна (на вибір кредитора стягується неустойка або відшкодовуються збит­ки); виключна (стягується лише неустойка, збитки не підлягають відшкодуванню); штрафна (стягується неустойка і пов­ністю відшкодовуються збитки).

Форми неустойки:

- в процентному відношенні до суми порушеного зобов'язання незалежно від строку прострочення (наприклад, 20 відсотків вартості поставленої продукції, що не відповідає вимогам що-її якості);

- в процентному відношенні до суми порушеного зобов'язання залежно від строку прострочення (наприклад, 0, 1 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення);

- в твердій сумі (застосовується рідко в зв'язку з інфляцій ними процесами в економіці).

Неустойка стягується в претензійно-позовному порядку.